БРОДЯЧИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БРОДЯ́ЧИЙ а, е.

Який не живе на одному місці або не має постійного місця проживання. Приклади

[Руфін:] То шлях непевний, – всякий люд бродячий, усяке розбишацтво там буває, а ти смерком ідеш, самотня жінка.... (Леся Українка)
Говорив з бродячим людом по лісах і степових шляхах. (Іван Ле)

Який постійно переходить з місця на місце; мандрівний. Приклади

Біля воріт спинився старий кобзар ... Ні, лірник... Та все ж людина Божа, бродячий бард. (Василь Шевчук)
Бродячий цирк.

Який має або виявляє схильність бродити, переходити з місця на місце. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.