БЛИЗНЮК

Дитина, що народилася одночасно з іншою в однієї матері.

Про дуже схожих між собою тварин або схожі предмети; з'єднані однакові предмети.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

БЛИЗНЮ́К

Див. близнюки́.

Те саме, що близня́та 1. Приклади

Його щастя дійшло до зеніту, коли Ганя в рік по шлюбі вродила йому близнюків. (І. Франко)
До Романа водночас повернулися три недовірливі русяві голови близнюків. (М. Стельмах)
Близнюків на планеті – півтора – два відсотки від загальної кількості населення. (із журн.)
Вони [Купа та Стецько] були достоту схожі, як двоє близнюків. (О. Ільченко)
Рівними рядочками вишикувались.., ніби брати-близнюки, один в один, новісінькі, мов перемиті, будинки. (Ю. Збанацький)

Те саме, що близня́та 2. Приклади

На узліссі .. у тіні двох розлогих близнюків-яворів стояли поліцейські мотоцикли. (Ірина Вільде)
В руках його погойдувались у вузлику горнята-близнюки. Видко, підпарубчак ніс батькові обід. (М. Стельмах)