БЕЗТАЛАННИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БЕЗТАЛА́ННИЙ а, е.

Який не має талану, щастя; нещасний. Приклади

А я бідний, безталанний, Без пари, без хати, Не досталось мені в світі Весело співати. (з народної пісні)
В поезіях молодого Шевченка бачимо правдиве відтворення думок і почуттів народу, пригноблених, безталанних людей. (з наук. літ.)
Одна з найтрагічніших в історії Давньої Русі – особа безталанного князя Святополка. (із журн.)

у знач. ім. безтала́нний, ного, ч.; безтала́нна, ної, ж. Той, хто не має талану, щастя. Приклади

Який не приносить радості; сповнений горя, нещастя. Приклади

Її міцна душа задавила в собі всі сльози, та не задавила свого безталанного кохання. (І. Нечуй-Левицький)
– Поки співаєш [зозуле] на калині, То й весело мені, і забуваю я Свою недоленьку, життя своє погане Та безталанне.... (Л. Глібов)
Ти нас судив, не заглядаючи у серце, не приглядаючися до нашого безталанного життя. (Б. Лепкий)
О славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!. Люблю, як щиру, вірную дружину, Як безталанную свою Вкраїну! (Т. Шевченко)

рідко. Те саме, що безда́рний. Приклади

А що, коли його проект поряд з іншими проектами славетних майстрів скульптури буде блідим, нікчемним, безталанним? (О. Донченко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.