БЕЗГОЛОВИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

БЕЗГОЛО́ВИЙ а, е.

Який не має голови. Приклади
  • Тут же, на морському дні, живуть деякі представники безголових, або пластинчатозябрових, молюсків. (з наук. літ.)
Якому відтято голову; обезглавлений. Приклади
  • Кинула [Секлета] на долівку безголовий тулуб [курки], він бив крилами, підкидався. (О. Донченко)
  • Вихопив [Тур] свою шаблю й одним ударом стяв печенігові голову. У ту ж мить, коли безголовий тулуб печеніга хитнувся і важко падав на землю, Тур уже біг до Дніпра. (С. Скляренко)
  • Бринить деінде безголовий сонях, і скирта-дума у сніги пливе. (М. Вінграновський)
перен. Дурний, дурноголовий. Приклади
  • Тут Микита зірвавсь: – Усі ви безголові! (П. Тичина)
  • – Атож, ждіть Указу, барани безголові, – глузливо озвався високий молодик зі світлими злими очима. (А. Дімаров)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.