АЛАН — ТЛУМАЧЕННЯ

АЛА́Н

Див. ала́ни.

АЛА́НИ ів, мн. (одн. ала́н, а, ч.).

Іраномовні племена сарматського походження, що жили з I ст. у Приазов'ї та Передкавказзі (вважаються предками осетинів). Приклади
  • У передгір'ї між Кавказом і Сурозьким морем жили алани й касоги, мир з якими уклав ще князь Святослав. (С. Скляренко)
  • Колись там [у степах Північного Причорномор'я] були скіфи, сармати, кімерійці, алани. (П. Загребельний)
  • Саме населення черняхівської культури, крім германців-готів та аланів, до складу якого входили також слов'яни (особливо в північній та північно-східній частині черняхівського ареалу), мало значно ширший набір прикрас та деталей костюма. (з наук. літ.)
  • Із стародавніх, або “мертвих”, мов відомі за писемними джерелами такі: іранські мови скіфів, сарматів, саків, аланів, готська мова кельтської групи, стародавньоіталійські (умбрів, осків, латина), давньоперські, санскрит та тохарська мови індоіранської групи, фракійська, давньогрецька та ін.. (з наук. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.