АБИ — ТЛУМАЧЕННЯ

аби

Починає підрядні речення умови; коли б лише, тільки б.
Починає підрядні речення мети.
Виступає на початку підрядних додаткових речень; щоб.
Починає підрядні речення допустові; хоча б, хоч би.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

АБИ́ спол.

умовний. Починає підрядні речення умови; коли б лише, тільки б. Приклади
  • Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно. (Т. Шевченко)
  • Охрім був чоловік такий добрячий; аби кого побачив у біді, зараз вирятує, хоч там як утратиться. (Марко Вовчок)
  • Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали. (М. Коцюбинський)
  • Синам мужицьким всі шляхи відкриті. Аби хватило волі та снаги. (М. Бажан)
мети. Починає підрядні речення мети; щоб. Приклади
  • – Я Нептуну Півкопи грошей в руку суну, Аби на морі штурм утих. (І. Котляревський)
  • Він рад буде навіть поступитися чим-небудь, аби привести діло до кінця. (Панас Мирний)
  • Колесив сюди й туди, аби змилити увагу тих, що могли слідити за ним. (І. Франко)
  • Щодалі доводилося все частіше звертати з колії, аби дати дорогу автомашинам. (П. Панч)
з'ясувальний. Виступає на початку підрядних додаткових речень; щоб. Приклади
  • Дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. (М. Коцюбинський)
  • Тимофій Заброда того і жде, аби в сінях, у темряві, огріть кийком хазяйського сина Левка. (К. Гордієнко)
допустовий, діал. Починає підрядні речення допустові; хоча б, хоч би. Приклади
  • – Я аби хотів що попові дати, то не даю, бо не маю, а він аби хотів здерти, то не зідре, бо не має що здерти. (В. Стефаник)

АБУ
Етимологія: араб., батько

Слово, яке в арабській мові входить до складу чоловічих імен і вказує на те, що дана особа є батьком. А. означає також "володар".
Словник іншомовних слів

АБО́ спол. розділовий.

Уживається на означення того, що з ряду перелічуваного можливе тільки одне. Приклади
  • – Пошлю Енея до Плутона Або і сам в ад копирсну. (І. Котляревський)
  • [Тірца:] Добудь нові слова, новії струни або мовчи. (Леся Українка)
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими. Приклади
  • Було як заговорить або засміється – і старому веселіше стане. (Марко Вовчок)
  • Мотря коло печі та в хаті або за корівчиною ходить.... (Панас Мирний)
  • Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець. (О. Гончар)

АБО́ спол. пояснювальний.

Уживається у знач., близькому до тобто, інакше кажучи. Приклади
  • Вони, кажу вам, прозябають. Або, по-вашому, ростуть, Як та капуста на городі. (Т. Шевченко)

АБО́ част. пит., розм.

Уживається в питальному реченні у знач., близькому до хіба. Приклади
  • – Або я знаю? Або ж і не жаль? (Сл. Гр.)
  • – А що там дозволяти? Або то мало того зела на городі? (Леся Українка)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.