МУТНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МУТНИ́Й а́, е́, розм.

Те саме, що каламу́тний 1. Приклади

Восени звичайно сільські ґаздині мочили в мутній воді потоку коноплі. (Н. Кобринська)
Над головою мутне, обложене хмарами осіннє небо. (Я. Гримайло)
Я тихо попри мури став пробиратися вперед, трохи згодом перед очима пiтьма ледь-ледь розступилась, але все проглядало нiби крiзь мутну воду. (Р. Андріяшик)
Князь люботинський куняв у кріслі, заколисаний мушиним дзижчанням, у сни занурений, наче у мутну, теплу воду. (Ю. Винничук)

Який утратив блиск, прозорість (про блискучу поверхню, прозоре скло і т. ін.); тьмяний (у 2 знач.). Приклади

Тихо стало в хаті. Місяць несміло, блідо проглядає крізь мутні шибки. (І. Франко)
Школа стояла за селом, і щовечора було видно, як світились у селі на часинку каганчики, кволі, мутні – блиснуть і швидко гаснуть. (С. Васильченко)
Світла у вагоні недостатньо навіть для того, щоб відрізняти кольори від цієї мутної жовтизни там, під стелею, і брудних вікон. (С. Андрухович)
І сутінки мутні, немов солоні, Десь виповзали з лісу чи ярів. (В. Симоненко)

Невиразний (про погляд, очі і т. ін.), тьмяний (у 3 знач.). Приклади

Андрій потроху стих, ослаб якось, спер голову на руку й дивився кудись мутними очима, поглядаючи іноді на Килину. (В. Винниченко)
Раптом, стиснувши перстень в кулаці, Фродо завмер нерухомо; потім мутний погляд посвітлішав, він потер лоба, поворушив плечима. (із журн.)

перен. Те саме, що каламу́тний 3. Приклади

Я заснув уже пізно, і сни мені приснилися мутні, невиразні, страшні. (Л. Старицька-Черняхівська)
Спокою не мав князь Святослав ні вдень, ні вночі. У днину з гадками бився, по ночах мутні сни йому снилися. (Б. Лепкий)
Мутні чутки ширяться з кожним днем і, як змії, розповзлись по вулицях. (М. Хвильовий)
Віктор приготувався до неприємності: що дома він зустріне мутний настрій, незадоволення. (Олекса Ізарський)
Налягала замість сну важка стурбована дрімота, і в мутну ріку тієї дрімоти він вже почав поступово провалюватися, коли раптово рятівне рішення прийшло само по собі. (Ю. Іздрик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.