ВІДАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІ́ДАТИ аю, аєш, недок.

що, також із спол. як, що. Знати, мати про що-небудь уявлення, відомості. Приклади
  • Хто відає, як хто обідає. (Номис)
  • [Настя:] Ой, хто знає, хто відає моє велике горе! (І. Нечуй-Левицький)
  • [Маруся:] Якби ти відав, що то є кохання. (В. Самійленко)
  • Ніхто не відав їхніх справжніх імен. (Ю. Яновський)
  • Відає [Марійка], в чиїх руках її життя. (Ю. Мушкетик)
діал. Розвідувати, збирати відомості. Приклади
  • Відаю я далі, у одного, другого, третього, – ба ні, таки правда. Кажуть, що вже є така машина. (І. Франко)
чим. Керувати, розпоряджатися чим-небудь. Приклади
  • Я запитував у декого з членів комітету, що відає нашою публічною книгарнею, чи не взявся б склад при книгарні розповсюджувати Ваше “Дорогою ціною”?... (Панас Мирний)
  • Старий Шаптала відав молочарнею .. у дідича. (В. Підмогильний)

ВІДА́Й вставн. сл., розм., рідко.

Можливо, мабуть. Приклади
  • Ледве чутно скрипнули двері, – відай, хтось вийшов із хати. (І. Франко)
  • Старшина пив воду, відай, чи не біля Мицькової хати. (Ю. Яновський)

ВІДА́В вставн. сл., діал.

Мабуть. Приклади
  • Ой, відав, ти слабий, хорий. (Сл. Гр.)
  • – Мабуть, забули .. як я малим хлопцем приходив у ваш садок, а ви стрясали для мене яблука щонайкращі... Відав, забули! (Б. Лепкий)

ВІ́ДА и, ж., діал.

Звістка, чутка, повідомлення. Приклади
  • Друга знов віда така була, що вона [Кармелиха] у місті ходила на поденщину. (Марко Вовчок)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.