АГА — ТЛУМАЧЕННЯ

АГА́ виг.

Уживається для вираження подиву, здогаду, пригадування і т. ін. Приклади
  • – Ага, ти заховавсь, – промовила сама до себе і пішла розшукувати [Івася]. (Панас Мирний)
  • – Ага, я й забувсь – ось до тебе лист! Здається, від Богдана. (Леся Українка)
  • – Скажіть, як звати... вашого Брянського? Як?.. – Звати? Гм... Дайте подумати... Як це вони між собою... Ага: Юрій. (О. Гончар)
Уживається для вираження злорадства, насмішки, погрози, радості і т. ін. Приклади
  • “Ага! проклятії поганці, Недогарки Троянські, ланці! Тепер прийшлось вам погибать”. (І. Котляревський)
  • Як вибігли вночі хлопці на дзвін та взнали, що горить Гмиря, зразу й вернулись у хату – так йому й треба! Ага, найшла-таки його погибель. (А. Головко)
  • Здавалось, вони закричать зараз на все горло вищиреним ротом: “Син священика, священика! Попович! Ага!..” і понесуть цю прокляту звістку до кімнати місцкому [місцевкому], де дожидає анкети невідомий чоловік у шкуратяній тужурці. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Дівчинка вискакує з бур'янів, наче з-під землі, танцює довкола товариша танець перемоги, високо підстрибуючи. – Ага! Програв! Програв! (О. Бердник)

АГА́ част., розм.

ствердж. Уживається для вираження згоди, підтвердження; так. Приклади
  • – А казав же він? – Ага! (Сл. Гр.)
  • – Ага! Прийшла-таки коза до воза! – промовив Бугорський, углядівши Тараса. (С. Васильченко)
  • Пройшовши трохи ще в тім самім напрямку, наткнувся на високий берег, порослий лозою й вільшняком. “Ага! Це ж і є Ворскла!”. (І. Багряний)
  • – Ага! – зі злістю муркнув Андрій. – Я так і знав. (В. Винниченко)
запереч., ірон. Уживається для вираження заперечення, сумніву; чом би не так, якраз. Приклади
  • – Я льотчиком буду... Як Петро ваш... – Ага! – хихикає Корнiй. – Пiд стiл пiшки ходить, а вже й воно розiбралося, де вершки, а де вiдвiйки. (О. Гончар)

АГА́ и́, ч.

Титул воєначальників і начальників деяких груп придворних слуг у султанській Туреччині. Приклади
  • На одній стіні [покою] висіли військові добутки: то дорогий турецький запоясник, то шабля, то бунчук якого-небудь аги або мурзи. (Д. Мордовець)
На Закавказзі, в Туреччині, Середній Азії – форма ввічливого звертання до старшого або поважного чоловіка (іноді в поєднанні з іменем). Приклади
  • – Тебе давно не було на Бедестані, шановний Сінам-ага, – напівзапитливо, напівосудливо зауважив Гріті. (П. Загребельний)

А́ГА и, ж.

Величезна жаба, одна з найбільших безхвостих амфібій родини жаб; поширена в Південній та Центральній Америці. Приклади
  • Ага – одна з найбільших жаб: довжина її тіла досягає 24 см (звичайно 15–17 см), вага – більше кілограма. (з наук. літ.)
  • Виділення шкірних залоз аги є отруйними. (з наук.-попул. літ.)
  • Жаба-ага, на відміну від інших земноводних, постійно зустрічається в солонуватих водах гирл рік, за що й отримала назву “морська жаба”. (із журн.)

АГУ́ виг.

Уживається для відганяння птахів. Приклади
  • Чи то не гуси, то пани, Дивися в ірій полетіли – Агу! гиля! (Т. Шевченко)
Уживається при перекликанні в лісі, вночі і т. ін., щоб знайти або не загубити один одного; агов. Приклади
  • Захеканий вкрай, хлопець почув, ніби гукає хтось: агу! (В. Барка)
  • Агу! Де ви?
рідко. Уживається у знач., близькому до от, от уже, аж ось. Приклади
  • Агу! Троянцям легше стало, І тяжке горе з серця спало. (І. Котляревський)
  • Агу! нашій Марусі трошки легше стало. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.