СПОЛУЧАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
сполуча́тись
| Інфінітив | сполуча́тись, сполуча́тися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сполуча́ймось, сполуча́ймося | |
| 2 особа | сполуча́йсь, сполуча́йся | сполуча́йтесь, сполуча́йтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | сполуча́тимусь, сполуча́тимуся | сполуча́тимемось, сполуча́тимемося, сполуча́тимемся |
| 2 особа | сполуча́тимешся | сполуча́тиметесь, сполуча́тиметеся |
| 3 особа | сполуча́тиметься | сполуча́тимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | сполуча́юсь, сполуча́юся | сполуча́ємось, сполуча́ємося, сполуча́ємся |
| 2 особа | сполуча́єшся | сполуча́єтесь, сполуча́єтеся |
| 3 особа | сполуча́ється | сполуча́ються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | сполуча́всь, сполуча́вся | сполуча́лись, сполуча́лися |
| жін. р. | сполуча́лась, сполуча́лася | |
| сер. р. | сполуча́лось, сполуча́лося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.