РОЗШУЛІЧИТИ — СЛОВОЗМІНА
розшулі́чити
| Інфінітив | розшулі́чити | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розшулі́чмо | |
| 2 особа | розшулі́ч, розшулі́ч-но | розшулі́чте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | розшулі́чу | розшулі́чим, розшулі́чимо |
| 2 особа | розшулі́чиш | розшулі́чите |
| 3 особа | розшулі́чить | розшулі́чать |
| Минулий час | ||
| чол. р. | розшулі́чив | розшулі́чили |
| жін. р. | розшулі́чила | |
| сер. р. | розшулі́чило | |
| Безособова форма | ||
| розшулі́чено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.