РОЗСКАВУЛІТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
розскавулі́тись
| Інфінітив | розскавулі́тись, розскавулі́тися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | — | |
| 2 особа | — | — |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | — | — |
| 2 особа | — | — |
| 3 особа | розскавули́ться | розскавуля́ться |
| Минулий час | ||
| чол. р. | розскавулі́всь, розскавулі́вся | розскавулі́лись, розскавулі́лися |
| жін. р. | розскавулі́лась, розскавулі́лася | |
| сер. р. | розскавулі́лось, розскавулі́лося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.