РОЗЛУЧУВАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
розлу́чуватись
| Інфінітив | розлу́чуватись, розлу́чуватися, розлучуваться | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розлу́чуймось, розлу́чуймося | |
| 2 особа | розлу́чуйсь, розлу́чуйся | розлу́чуйтесь, розлу́чуйтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | розлу́чуватимусь, розлу́чуватимуся | розлу́чуватимемось, розлу́чуватимемося, розлу́чуватимемся |
| 2 особа | розлу́чуватимешся | розлу́чуватиметесь, розлу́чуватиметеся |
| 3 особа | розлу́чуватиметься | розлу́чуватимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | розлу́чуюсь, розлу́чуюся | розлу́чуємось, розлу́чуємося, розлу́чуємся |
| 2 особа | розлу́чуєшся | розлу́чуєтесь, розлу́чуєтеся |
| 3 особа | розлу́чується | розлу́чуються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | розлу́чувавсь, розлу́чувався | розлу́чувались, розлу́чувалися |
| жін. р. | розлу́чувалась, розлу́чувалася | |
| сер. р. | розлу́чувалось, розлу́чувалося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.