РОЗЛУЧИТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
розлучи́тись
| Інфінітив | розлучи́тись, розлучи́тися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розлучі́мось, розлучі́мося, розлучі́мся | |
| 2 особа | розлучи́сь, розлучи́ся | розлучі́ться |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | розлучу́сь, розлучу́ся | розлу́чимось, розлу́чимося, розлу́чимся |
| 2 особа | розлу́чишся | розлу́читесь, розлу́читеся |
| 3 особа | розлу́читься | розлу́чаться |
| Минулий час | ||
| чол. р. | розлучи́всь, розлучи́вся | розлучи́лись, розлучи́лися |
| жін. р. | розлучи́лась, розлучи́лася | |
| сер. р. | розлучи́лось, розлучи́лося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.