РОЗКУДОВЧИТИ — СЛОВОЗМІНА
розкудо́вчити
| Інфінітив | розкудо́вчити | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкудо́вчмо | |
| 2 особа | розкудо́вч, розкудо́вч-но | розкудо́вчте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | розкудо́вчу | розкудо́вчим, розкудо́вчимо |
| 2 особа | розкудо́вчиш | розкудо́вчите |
| 3 особа | розкудо́вчить | розкудо́вчать |
| Минулий час | ||
| чол. р. | розкудо́вчив | розкудо́вчили |
| жін. р. | розкудо́вчила | |
| сер. р. | розкудо́вчило | |
| Безособова форма | ||
| розкудо́вчено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.