РОЗГУБИТИ — СЛОВОЗМІНА
розгуби́ти
| Інфінітив | розгуби́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розгубі́м, розгубі́мо | |
| 2 особа | розгуби́, розгуби́-но | розгубі́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | розгублю́ | розгу́бим, розгу́бимо |
| 2 особа | розгу́биш | розгу́бите |
| 3 особа | розгу́бить | розгу́блять |
| Минулий час | ||
| чол. р. | розгуби́в | розгуби́ли |
| жін. р. | розгуби́ла | |
| сер. р. | розгуби́ло | |
| Безособова форма | ||
| розгу́блено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.