ПОРУЧНИКІВ — СЛОВОЗМІНА
ЗМІСТ
пору́чників
| відмінок | чол. р. | жін. р. | сер. р. | множина |
| називний | пору́чників | пору́чникова | пору́чникове | пору́чникові |
| родовий | пору́чникового | пору́чникової | пору́чникового | пору́чникових |
| давальний | пору́чниковому | пору́чниковій | пору́чниковому | пору́чниковим |
| знахідний | пору́чникового, пору́чників | пору́чникову | пору́чникове | пору́чникових, пору́чникові |
| орудний | пору́чниковим | пору́чниковою | пору́чниковим | пору́чниковими |
| місцевий | пору́чниковому, пору́чниковім | пору́чниковій | пору́чниковому, пору́чниковім | пору́чникових |
| кличний | пору́чників | пору́чникова | пору́чникове | пору́чникові |
пору́чник чин у Війську Польському; поручик у царській армії - іст.
| відмінок | однина | множина |
| називний | пору́чник | пору́чники |
| родовий | пору́чника | пору́чників |
| давальний | пору́чникові, пору́чнику | пору́чникам |
| знахідний | пору́чника | пору́чників |
| орудний | пору́чником | пору́чниками |
| місцевий | пору́чникові, пору́чнику | пору́чниках |
| кличний | пору́чнику | пору́чники |
пору́чник поручитель
| відмінок | однина | множина |
| називний | пору́чник | пору́чники |
| родовий | пору́чника | пору́чників |
| давальний | пору́чникові, пору́чнику | пору́чникам |
| знахідний | пору́чника | пору́чників |
| орудний | пору́чником | пору́чниками |
| місцевий | пору́чникові, пору́чнику | пору́чниках |
| кличний | пору́чнику | пору́чники |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.