ПОНАКОЛЮВАТИ — СЛОВОЗМІНА
понако́лювати
Інфінітив | понако́лювати, понаколювать | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | понако́люймо | |
2 особа | понако́люй, понако́люй-но | понако́люйте |
Майбутній час | ||
1 особа | понако́люю | понако́люєм, понако́люємо |
2 особа | понако́люєш | понако́люєте |
3 особа | понако́лює | понако́люють |
Минулий час | ||
чол. р. | понако́лював | понако́лювали |
жін. р. | понако́лювала | |
сер. р. | понако́лювало | |
Безособова форма | ||
понако́лювано |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.