ПОКУДОВЧИТИ — СЛОВОЗМІНА
покудо́вчити покошлатити
| Інфінітив | покудо́вчити | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | покудо́вчмо | |
| 2 особа | покудо́вч, покудо́вч-но | покудо́вчте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | покудо́вчу | покудо́вчим, покудо́вчимо |
| 2 особа | покудо́вчиш | покудо́вчите |
| 3 особа | покудо́вчить | покудо́вчать |
| Минулий час | ||
| чол. р. | покудо́вчив | покудо́вчили |
| жін. р. | покудо́вчила | |
| сер. р. | покудо́вчило | |
| Безособова форма | ||
| покудо́вчено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.