ПОГУКУВАТИ — СЛОВОЗМІНА
ЗМІСТ
погу́кувати гу́кати не дуже сильно або час від часу
Інфінітив | погу́кувати | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | погу́куймо | |
2 особа | погу́куй, погу́куй-но | погу́куйте |
Майбутній час | ||
1 особа | погу́куватиму | погу́куватимем, погу́куватимемо |
2 особа | погу́куватимеш | погу́куватимете |
3 особа | погу́куватиме | погу́куватимуть |
Теперішній час | ||
1 особа | погу́кую | погу́куєм, погу́куємо |
2 особа | погу́куєш | погу́куєте |
3 особа | погу́кує | погу́кують |
Минулий час | ||
чол. р. | погу́кував | погу́кували |
жін. р. | погу́кувала | |
сер. р. | погу́кувало |
погу́кувати гука́ти не дуже голосно або час від часу; наказувати час від часу
Інфінітив | погу́кувати | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | погу́куймо | |
2 особа | погу́куй, погу́куй-но | погу́куйте |
Майбутній час | ||
1 особа | погу́куватиму | погу́куватимем, погу́куватимемо |
2 особа | погу́куватимеш | погу́куватимете |
3 особа | погу́куватиме | погу́куватимуть |
Теперішній час | ||
1 особа | погу́кую | погу́куєм, погу́куємо |
2 особа | погу́куєш | погу́куєте |
3 особа | погу́кує | погу́кують |
Минулий час | ||
чол. р. | погу́кував | погу́кували |
жін. р. | погу́кувала | |
сер. р. | погу́кувало |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.