ПЕРЕГУКАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
перегука́тись
| Інфінітив | перегука́тись, перегука́тися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | перегука́ймось, перегука́ймося | |
| 2 особа | перегука́йсь, перегука́йся | перегука́йтесь, перегука́йтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | перегука́тимусь, перегука́тимуся | перегука́тимемось, перегука́тимемося, перегука́тимемся |
| 2 особа | перегука́тимешся | перегука́тиметесь, перегука́тиметеся |
| 3 особа | перегука́тиметься | перегука́тимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | перегука́юсь, перегука́юся | перегука́ємось, перегука́ємося, перегука́ємся |
| 2 особа | перегука́єшся | перегука́єтесь, перегука́єтеся |
| 3 особа | перегука́ється | перегука́ються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | перегука́всь, перегука́вся | перегука́лись, перегука́лися |
| жін. р. | перегука́лась, перегука́лася | |
| сер. р. | перегука́лось, перегука́лося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.