ОБСВІДЧУВАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
обсві́дчуватись
| Інфінітив | обсві́дчуватись, обсві́дчуватися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обсві́дчуймось, обсві́дчуймося | |
| 2 особа | обсві́дчуйсь, обсві́дчуйся | обсві́дчуйтесь, обсві́дчуйтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | обсві́дчуватимусь, обсві́дчуватимуся | обсві́дчуватимемось, обсві́дчуватимемося, обсві́дчуватимемся |
| 2 особа | обсві́дчуватимешся | обсві́дчуватиметесь, обсві́дчуватиметеся |
| 3 особа | обсві́дчуватиметься | обсві́дчуватимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | обсві́дчуюсь, обсві́дчуюся | обсві́дчуємось, обсві́дчуємося, обсві́дчуємся |
| 2 особа | обсві́дчуєшся | обсві́дчуєтесь, обсві́дчуєтеся |
| 3 особа | обсві́дчується | обсві́дчуються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | обсві́дчувавсь, обсві́дчувався | обсві́дчувались, обсві́дчувалися |
| жін. р. | обсві́дчувалась, обсві́дчувалася | |
| сер. р. | обсві́дчувалось, обсві́дчувалося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.