ЗВОЛІКАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
зволіка́тись
| Інфінітив | зволіка́тись, зволіка́тися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зволіка́ймось, зволіка́ймося | |
| 2 особа | зволіка́йсь, зволіка́йся | зволіка́йтесь, зволіка́йтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | зволіка́тимусь, зволіка́тимуся | зволіка́тимемось, зволіка́тимемося, зволіка́тимемся |
| 2 особа | зволіка́тимешся | зволіка́тиметесь, зволіка́тиметеся |
| 3 особа | зволіка́тиметься | зволіка́тимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | зволіка́юсь, зволіка́юся | зволіка́ємось, зволіка́ємося, зволіка́ємся |
| 2 особа | зволіка́єшся | зволіка́єтесь, зволіка́єтеся |
| 3 особа | зволіка́ється | зволіка́ються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | зволіка́всь, зволіка́вся | зволіка́лись, зволіка́лися |
| жін. р. | зволіка́лась, зволіка́лася | |
| сер. р. | зволіка́лось, зволіка́лося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.