ВИМУЧИТИ — СЛОВОЗМІНА
ви́мучити
| Інфінітив | ви́мучити | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́мучмо | |
| 2 особа | ви́муч, ви́муч-но | ви́мучте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | ви́мучу | ви́мучим, ви́мучимо |
| 2 особа | ви́мучиш | ви́мучите |
| 3 особа | ви́мучить | ви́мучать |
| Минулий час | ||
| чол. р. | ви́мучив | ви́мучили |
| жін. р. | ви́мучила | |
| сер. р. | ви́мучило | |
| Безособова форма | ||
| ви́мучено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.