ВИЛУЧИТИ — СЛОВОЗМІНА
ви́лучити
| Інфінітив | ви́лучити | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́лучім, ви́лучімо | |
| 2 особа | ви́лучи, ви́лучи-но | ви́лучіть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | ви́лучу | ви́лучим, ви́лучимо |
| 2 особа | ви́лучиш | ви́лучите |
| 3 особа | ви́лучить | ви́лучать |
| Минулий час | ||
| чол. р. | ви́лучив | ви́лучили |
| жін. р. | ви́лучила | |
| сер. р. | ви́лучило | |
| Безособова форма | ||
| ви́лучено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.