ВИКІНЧИТИ — СЛОВОЗМІНА
ви́кінчити
| Інфінітив | ви́кінчити | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́кінчмо, ви́кінчімо | |
| 2 особа | ви́кінч, ви́кінчи, ви́кінч-но, ви́кінчи-но | ви́кінчте, ви́кінчіть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | ви́кінчу | ви́кінчим, ви́кінчимо |
| 2 особа | ви́кінчиш | ви́кінчите |
| 3 особа | ви́кінчить | ви́кінчать |
| Минулий час | ||
| чол. р. | ви́кінчив | ви́кінчили |
| жін. р. | ви́кінчила | |
| сер. р. | ви́кінчило | |
| Безособова форма | ||
| ви́кінчено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.