ВИКОРЕНИТИ — СЛОВОЗМІНА
ви́коренити
Інфінітив | ви́коренити | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ви́коренім, ви́коренімо | |
2 особа | ви́корени, ви́корени-но | ви́кореніть |
Майбутній час | ||
1 особа | ви́кореню | ви́кореним, ви́коренимо |
2 особа | ви́корениш | ви́корените |
3 особа | ви́коренить | ви́коренять |
Минулий час | ||
чол. р. | ви́коренив | ви́коренили |
жін. р. | ви́коренила | |
сер. р. | ви́коренило | |
Безособова форма | ||
ви́коренено |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.