ІДИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

Іти по що і за чим

Перевірте вживання:

іти по когось, щось — щоб принести, придбати тощо;

і йти за кимось, чимось — позаду когось, уздовж чогось.

ІТИ ПО КОГОСЬ, ЩОСЬ ІТИ ЗА КИМОСЬ, ЧИМОСЬ
Бабуся захворіла, і тато мусив іти по лікаря. Іди за мною, не відставай.
Тато іде по продукти до крамниці. Навчальний процес іде за планом.
Як півник до моря по воду ходив. Пливи, косо, тихо за водою, а я іду услід за тобою.

ТИПОВА ПОМИЛКА:

Він ішов до магазину за хлібом. — Він ішов до магазину по хліб.

Іди за лікарем, поклич його сюди. — Іди по лікаря, поклич його сюди.

апетиту нема в кого

Правильніше: нехіть до їжі (до їди) в кого; не їсться кому; на їду не йде кому; на їду не бере кого; не береться їда кого; охоти до їди (до їжі) не має хто; не йде на ум (на думку, на душу) їда (їжа, страва) кому
Мова – не калька: словник української мови

тихше їдеш – дальше будеш

Правильніше: помалу (поволі) їдь – далі заїдеш; тихше їдь – дальше станеш; іди помаленьку – доженеш і стареньку
Мова – не калька: словник української мови

іди своєю дорогою

Правильніше: іди собі куди йдеш
Мова – не калька: словник української мови

іди (забирайся) по-доброму!

Правильніше: іди (забирайся), поки цілий (живий та цілий, цілий та здоровий)!; іди (забирайся), поки не пізно!
Мова – не калька: словник української мови

Ішла, ішло, ішли і йшла, йшло, йшли

Для уникнення збігу приголосних звуків замініть дієслова йшла, йшло, йшли на більш милозвучний варіант: ішла, ішло, ішли

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Тут йшла колона демонстрантів. Тут ішла колона демонстрантів.

Ідуть збори і іде збори

Перевірте, чи не порушено узгодження між двома словами: ідуть збори.

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
Сьогодні іде збори акціонерів компанії. Сьогодні ідуть збори акціонерів компанії.

Ішли опади у вигляді снігу

Правильніше: Ішов сніг

швидко змінюватися

Правильніше: іти колесом
Мова – не калька: словник української мови

час минає

Правильніше: час іде
Мова – не калька: словник української мови

час іде швидко

Правильніше: час швидко минає (збігає, упливає); час лине [хутко, пругко]
Мова – не калька: словник української мови

ходити по слідах кого

Правильніше: іти чиїм слідом (слідом за ким); уступати в чиї сліди
Мова – не калька: словник української мови

упевнено крокувати

Правильніше: іти й не озиратися
Мова – не калька: словник української мови

тримати парі

Правильніше: битися (заходити, іти) в заклад
Мова – не калька: словник української мови

тонути

Правильніше: іти на дно
Мова – не калька: словник української мови

товар піднімається в ціні

Правильніше: ціна на товар іде вгору (росте); у гроші йде товар; товар дорожчає
Мова – не калька: словник української мови

тобі іде (пасує)

Правильніше: тобі личить
Мова – не калька: словник української мови

ти йому плюй в вічі, а він каже – дощ іде

Правильніше: ти йому стрижено, а воно тобі голено; ти йому про індики, а він тобі про гуси дикі
Мова – не калька: словник української мови

стріляти з гармати по горобцях

Правильніше: іти на муху з обухом; бити батогом по воді
Мова – не калька: словник української мови

сприяти кому-небудь в чомусь

Правильніше: іти на руку
Мова – не калька: словник української мови

спішно зібравшись, іти геть (тікати)

Правильніше: змотувати вудки
Мова – не калька: словник української мови

сперечатися на гроші

Правильніше: іти в заклад
Мова – не калька: словник української мови

слухами земля повниться

Правильніше: чутка йде (поголос іде) по всьому світі; вісті не лежать на місці; на воротах слава не висить
Мова – не калька: словник української мови

служити на користь

Правильніше: іти на користь
Мова – не калька: словник української мови

слідувати

Правильніше: іти слідом
Мова – не калька: словник української мови

рости в стовбур

Правильніше: іти в стовбур
Мова – не калька: словник української мови

робити щось погоджено

Правильніше: іти (ступати) нога в ногу
Мова – не калька: словник української мови

робити проти чийогось бажання

Правильніше: насупереч іти з ким
Мова – не калька: словник української мови

проходити без ускладнень

Правильніше: іти гладко (як по маслу)
Мова – не калька: словник української мови

прогресувати

Правильніше: іти (поступатися) вперед
Мова – не калька: словник української мови

подражати кому (чому)

Правильніше: наслідувати кого (що); іти за ким (за чим); іти чиїм слідом (слідом за ким); у слід кому вступати; робити чиїм робом
Мова – не калька: словник української мови

погіршуватися

Правильніше: іти на гірше
Мова – не калька: словник української мови

повільно рухатися вперед

Правильніше: звільна посуватися вперед; іти тугим поступом
Мова – не калька: словник української мови

підніматися вгору

Правильніше: іти вгору; набувати ваги (сили); силу брати (забирати); підноситися
Мова – не калька: словник української мови

підкорятися в усьому комусь

Правильніше: танцювати (скакати) під чиюсь дудку; іти під руку
Мова – не калька: словник української мови

переслідувати когось

Правильніше: гнатися (іти, ходити) по п'ятах; упосліджувати; бути в когось на хвості
Мова – не калька: словник української мови

переборювати всі перешкоди

Правильніше: іти напролом
Мова – не калька: словник української мови

охоче бігти (іти) куди-небудь

Правильніше: гопки скакати
Мова – не калька: словник української мови

ослаблювати; слабіти

Правильніше: підупадати на силах; іти на спад; немічніти
Мова – не калька: словник української мови

обминати що-небудь стороною

Правильніше: іти в обхід
Мова – не калька: словник української мови

носяться чутки

Правильніше: іде чутка (поголос)
Мова – не калька: словник української мови

нічого не таїти

Правильніше: іти у відкриту
Мова – не калька: словник української мови

не зупинятися ні перед чим; іти ва-банк

Правильніше: іти у вогонь і воду
Мова – не калька: словник української мови

не вмієш – не берися

Правильніше: або, дядьку, робіть, або геть ідіть; коли не піп – не махай кадилом; коли не кирило, не сунь своє рило
Мова – не калька: словник української мови

ледве рухати ногами

Правильніше: тільки що (ледве) ступати; ледве (насилу) переступати ногами; насилу ноги переставляти; ледве ногами совати; ледве дибати (чвалати); іти лельом-полельом
Мова – не калька: словник української мови

крокувати

Правильніше: простувати; іти; маршувати; подаватися
Мова – не калька: словник української мови

ішло до весни

Правильніше: бралося на весну
Мова – не калька: словник української мови

іти тихим кроком

Правильніше: іти тихою ходою
Мова – не калька: словник української мови

іти слідом

Правильніше: іти назирці (назирком); іти, як хвіст за лисицею
Мова – не калька: словник української мови

іти своїм порядком (чередом)

Правильніше: іти [собі] своїм звичаєм (рядом, чередою)
Мова – не калька: словник української мови

іти рядами

Правильніше: іти лавою
Мова – не калька: словник української мови

іти прямо

Правильніше: іти навпростець (навпрямки); прямувати; простувати
Мова – не калька: словник української мови

іти повільніше; зменшити крок

Правильніше: вкоротити ходи
Мова – не калька: словник української мови

іти по п'ятах (по слідах)

Правильніше: крок у крок ступати
Мова – не калька: словник української мови

іти по нисхідній лінії

Правильніше: іти спадною лінією; іти вниз; іти спадно
Мова – не калька: словник української мови

іти по вулиці

Правильніше: іти вулицею
Мова – не калька: словник української мови

іти під вінець

Правильніше: іти до вінця (до шлюбу); ставати під вінець; ставати на рушник
Мова – не калька: словник української мови

іти насмарку

Правильніше: сходити нанівець (на нінащо)
Мова – не калька: словник української мови

іти напролом

Правильніше: пробоєм (на пробій) іти
Мова – не калька: словник української мови

іти наперекір

Правильніше: орати клепкою
Мова – не калька: словник української мови

іти назустріч комусь

Правильніше: сприяти комусь
Мова – не калька: словник української мови

іти на пропаще

Правильніше: діяти відчайдушно
Мова – не калька: словник української мови

іти на поступки

Правильніше: поступатися
Мова – не калька: словник української мови

іти на поклін

Правильніше: іти з поклоном
Мова – не калька: словник української мови

іти на мирову

Правильніше: іти на замирення
Мова – не калька: словник української мови

іти на керівну роботу

Правильніше: шитися в начальники
Мова – не калька: словник української мови

іти на вудочку

Правильніше: клювати на гачок
Мова – не калька: словник української мови

іти на всіх парах

Правильніше: іти повним ходом
Мова – не калька: словник української мови

іти на все

Правильніше: наважуватися (насмілюватися) на все; пускатися на все
Мова – не калька: словник української мови

іти на вірну загибель

Правильніше: іти на певну загибель
Мова – не калька: словник української мови

іти крутими дорогами життя

Правильніше: іти крутосхилами життя
Мова – не калька: словник української мови

іти за ким, не випускаючи із виду

Правильніше: іти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядці)
Мова – не калька: словник української мови

іти врозріз з чим

Правильніше: різнитися з чим; суперечити (іти всупереч) чому
Мова – не калька: словник української мови

іти ва-банк

Правильніше: ставити (класти) на карту все
Мова – не калька: словник української мови

іти в розріз з чим

Правильніше: іти (ставити) всупереч чому (з чим); не погоджуватися з чим; суперечити чому; різнити з чим
Мова – не калька: словник української мови

іти в ногу

Правильніше: ступати крок у крок
Мова – не калька: словник української мови

іти в ногу з часом

Правильніше: не відставати від життя (світу)
Мова – не калька: словник української мови

іти в ногу з кимось

Правильніше: не відставати від когось
Мова – не калька: словник української мови

іти в напрямку до…

Правильніше: прямувати (простувати) до…
Мова – не калька: словник української мови

іти в бій

Правильніше: іти (ставати) до бою
Мова – не калька: словник української мови

іти в атаку

Правильніше: нападати
Мова – не калька: словник української мови

іде розробка проекту

Правильніше: розробляють проект; проектують
Мова – не калька: словник української мови

іде дрібний сніг

Правильніше: сніг карапшить
Мова – не калька: словник української мови

іде десятий рік кому

Правильніше: на десятий рік береться кому
Мова – не калька: словник української мови

іде великий (сильний) дощ

Правильніше: лиється ливцем
Мова – не калька: словник української мови

іде біда – відчиняй ворота

Правильніше: як одна біда йде, то й другу за собою веде
Мова – не калька: словник української мови

замикати ходу

Правильніше: іти позаду
Мова – не калька: словник української мови

забиратися на всі чотири сторони

Правильніше: іти під чотири вітри; іти на всі чотири сторони
Мова – не калька: словник української мови

за ним слідують

Правильніше: за ним ідуть
Мова – не калька: словник української мови

життя йде своїм чередом

Правильніше: життя йде своїм ладом (своєю чергою, своїм звичаєм); життя йде собі; справи йдуть собі як ішли
Мова – не калька: словник української мови

добиватися цілі

Правильніше: іти до мети
Мова – не калька: словник української мови

діяти самостійно (незалежно)

Правильніше: іти своєю дорогою
Мова – не калька: словник української мови

діяти рішуче

Правильніше: узяти (ухопити) бика за роги ; іти напролом
Мова – не калька: словник української мови

діяти злагоджено

Правильніше: іти в ногу
Мова – не калька: словник української мови

діло йде на поправку

Правильніше: іде (ідеться, повертає) на краще (на ліпше)
Мова – не калька: словник української мови

діло йде до осені

Правильніше: ідеться (береться) до осені; іде (кладеться) на осінь; надходить (наближається) осінь
Мова – не калька: словник української мови

день проходить (іде) за днем

Правильніше: день по дню минає
Мова – не калька: словник української мови

годинник іде вперед

Правильніше: годинник поспішає
Мова – не калька: словник української мови

вінчатися

Правильніше: брати шлюб; ставати під вінець; іти до вінця (до шлюбу); на рушник стати
Мова – не калька: словник української мови

відповідати вимогам часу

Правильніше: іти в парі з часом
Мова – не калька: словник української мови

відзначатися щирістю, відвертістю

Правильніше: іти з глибини душі (серця)
Мова – не калька: словник української мови

використовуватися, застосовуватися

Правильніше: іти в хід
Мова – не калька: словник української мови

вертітися колесом

Правильніше: іти обертом
Мова – не калька: словник української мови

бути сучасним

Правильніше: іти в ногу з часом
Мова – не калька: словник української мови

бути корисним (вигідним)

Правильніше: іти на руку; прислужитися; піти на користь
Мова – не калька: словник української мови

бути готовим на все

Правильніше: іти у вогонь і воду
Мова – не калька: словник української мови

битися об заклад

Правильніше: іти в заклад
Мова – не калька: словник української мови

без дороги йти

Правильніше: іти манівцем (манівцями, навмання, бездоріж)
Мова – не калька: словник української мови

барометр піднімається

Правильніше: барометр іде вгору
Мова – не калька: словник української мови

апетит приходить під час їжі

Правильніше: апетит з їдою прибуває
Мова – не калька: словник української мови

Іти в переверти і ходити колесом

Замініть нехарактерний для української мови вислів ходити колесом на стилістично кращий варіант: іти в переверти.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Вони недовго пустувaли у воді й із вибрикaми вернулися до свого місця, a чорнявий ще й стояв нa рукaх, ходив колесом і крутив сaльто… Вони недовго пустувaли у воді й із вибрикaми вернулися до свого місця, a чорнявий ще й стояв нa рукaх, ходив у переверти і крутив сaльто…

Видужувати і іти на поправку

Замініть нехарактерний для української мови вислів іти на поправку на стилістично кращий варіант: видужувати, одужувати.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
У Німеччині дівчина нарешті почала іти на поправку.  У Німеччині дівчина нарешті почала видужувати.

Іти́, їхати, захо́дити, прихо́дити, посила́ти (по)

В усній українській мові в конструкціях з цими словами часом неточно вживають прийменники. Коли треба передати послідовність дій або порядок пересування людей чи предметів, цілком закономірно вживати прийменник за. Наприклад: «Хлопець у вантажному таксі їхав за мотоциклом» (тобто слідом за ним). «Спортсмени зайшли в гуртожиток за дівчиною» (спочатку до гуртожитку зайшла дівчина, потім її товариші). Однак коли йдеться про мету якоїсь дії, краще вжити прийменник по. Наприклад: «Хлопець у вантажному таксі їхав по мотоцикл» (тобто маючи намір привезти мотоцикл вантажною машиною). «Збираючись на ковзанку, спортсмени зайшли в гуртожиток по дівчину» (щоб узяти її з собою). «Як тільки добре смерклось, Прохіра забігла по Гашіцу і сливе силоміць потягла її з собою». «Вже кілька днів по Лазаря не приходив жандар». (З творів М. Коцюбинського.) «Ясь послав одного з помічників садівника по свій екіпаж». (І. Нечуй-Левицький.) «П а р і с: …Я піду по плащ, бо холодно… Я хутко повернуся». (Леся Українка.) «По хліб йшла дитина». (П. Тичина.) «Чи не вийде дівчинонька рано-вранці по воду?» (Народна пісня.)
У художній літературі і в усному мовленні паралельно з конструкцією «посилати + прийменник по» виступає конструкція з прийменником за:
Із коча пан мій вилізає
І посила за молодим.
(Т. Шевченко.)
«Уже навіть хотіли посилати за ними, аж тут і Саранчук на поріг». «Хіба ще коли був отакий і Данило розпатланий і стривожений, як вибіг сам надвір до Ілька та посилав в Обухівку за Матюхою?» (З творів А. Головка.)
Значно менше поширене в сучасній українській літературній мові словосполучення «іти за хлібом», «іти за водою».

Крокувати, простувати, іти...

Останнім часом у періодичних і неперіодичних виданнях дуже поширилось нове дієслово крокувати. Крокують по сторінках художніх творів люди («Через годину Пархоменко крокував з своєю командою по вулицях міста»), крокує по сторінках журналів весна («Цього року по ланах крокує рання весна»), крокує по шпальтах газет навіть Першотравень («Києвом крокує Першотравень»). Від цього слова молоді письменники творять похідні дієслова: прикрокувати, закрокувати («Спинив бричку, скочив на землю і швидко закрокував сюди»).
Цих дієслів не знала українська класична література, як і фольклор, легко обходячись давніми словами: простувати («Явдоха і Галя ведуть під руки Петра, за ними простує Гринько». — Панас Мирний), рушати («Всі рушили за ватажком Андрієм Корчакою». — І. Нечуй-Левицький), іти («Йде весна запашна, перлами, квітами закосичена». — П. Тичина), подаватися, податися («Теофіл мовчки встає і подається геть». — Леся Українка), прямувати («Товариство на Січ прямувало». — Т. Шевченко), маршувати (Українсько-російський словник АН УРСР; Словник Б. Грінченка), ступати («Не знаю, чи вітер травицю торкає, чи постать кохана край мене ступає». — Олена Пчілка).
Як бачимо, в українській мові є досить слів, щоб не виникала потреба створювати неологізм; чи не природніше звучали б наведені вище фрази, якби замість цього крокувати, що так причарувало письменників і журналістів, поставити давні слова: «Через годину Пархоменко маршував зі своєю командою по місту»; «Цього року по ланах ступає (іде) рання весна»; «Києвом простує Першотравень»?
Мірилом потрібності й життєвості неологізму є народ і його мова: потрібне й доречне народ швидко сприймає й засвоює з книжок і преси, непотрібне, як ось, приміром, слово позаяк, що намагалося колись витиснути з ужитку давні слова бо, через те що, тому що, — відкидає. Такою є й доля цього штучного, непотрібного крокувати: хоч воно й увійшло разом зі словом позаяк до наших академічних словників, та народ не сприйняв його, бо щось так і не чути, щоб десь на Україні казали: «Голова колгоспу крокує до правління, а бригадир закрокував до своєї бригади», — а кажуть і, очевидно, далі казатимуть: «Голова колгоспу йде до правління, а бригадир подався (пішов) до своєї бригади».
Треба пам'ятати, що іменник крок, який лежить в основі дієслова крокувати, означає українською мовою «відстань між ногами, що рухаються», а не «рух», як у російській мові шаг. На позначення руху є інші українські слова: хід, хода («Шкода ходу до поганого роду». — Прислів'я; «Впоперек дороги тихою ходою повз мене йшов старий дідок». — Я. Щоголів; «Замовк Ярема, зажурився, поїхав ходою». — Т. Шевченко; наддавати ходу або ходи. — Українсько-російський словник АН УРСР; «Забрехали на подвір'ї собаки, почувши ходу людини». — М. Стельмах); ступа («На тому березі почулася кінська ступа». — М. Коцюбинський; «Проти вітру повільною ступою ішли коні». — С Чорнобривець).
Отже, треба не допускати штучних висловів типу «ішов тихим кроком», «прискорив кроки» тощо.
Хибно створеною була й військова команда кроком руш відповідно до російської шагом марш. Українським відповідником до російських слів шаг, поступь є хід: «Екзекутор перейшов скорим ходом по хаті і стукнув палицею в один, другий і третій кут» (М. Черемшина). Отже, й у військовій команді треба замість слова крок поставити хід: ходом руш, як це й зробили згодом чи не самі творці цієї команди.

Іти назустріч, сприяти, посприяти, допомогти, підмогти

За аналогією до російського вислову в переносному значенні идти навстречу в наших періодичних і неперіодичних виданнях трапляються такі вислови: «Завком пішов їй назустріч: улаштував дітей у заводських яслах, а їй самій дав путівку на курорт»; «Якби правління колгоспу пішло нам назустріч, ми б самі зробили спортивний майданчик».
В українській мові вислів іти назустріч буває тільки в прямому значенні: «Жодна підвода не йшла назустріч, на схід» (О. Гончар), — а відповідно до російського идти (пойти) навстречу українською мовою треба вживати слів сприяти (посприяти), допомагати (допомогти, підмогти). Отож, у наведених вище фразах треба було написати: «Завком посприяв їй»; «Якби правління колгоспу посприяло (або допомогло, підмогло.

Грабунок йде по всіх фронтах

Правильніше: Грабунок іде на всіх фронтах

Організації ідуть нам назустріч

Правильніше: Організації сприяють нам

Іде дискримінація

Правильніше: Триває дискримінація

Йти воювати чужі території

Правильніше: Іти завойовувати чужі території