ЯКИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: Не завжди такої якості, як вимагається

Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).

АЛЕ:

Перевірте, чи не пропущено кому перед підрядним реченням, приєднаним сполучником (Український правопис. §118 Б п.11).

АЛЕ:

Перевірте, чи не пропущено кому перед відповідним зворотом (Правопис. §118 А) п.16).

Перевірте, чи не зайвою є в конструкції кома, оскільки за правилом (Правопис. §118 А) п.12) не ставиться кома перед як, ніж у виразах (не) більш як, (не) раніше ніж, (не) довше ніж і т. ін. Підставою не ставити кому є, крім того, вказівка на кількість, розмір тощо.

Перевірте, чи не пропущено кому перед порівняльним зворотом (Правопис §118 Б 12).

АЛЕ:

За Правописом (§30 3. в) прислівник будь-як пишеться з дефісом.

АЛЕ:

Не будь як всі!

Перевірте за контекстом, чи не вжито тут помилково сполучення як раз замість прислівника або частки: якраз.

АЛЕ:

Як раз і назавжди позбутися ангіни?

Замініть нехарактерний для української мови вислів яскраво виражений на стилістично кращий варіант: чітко окреслений, як вирізьблений.

Замініть скальковане вставне слово як правило на стилістично кращий варіант: зазвичай, здебільшого, переважно.

АЛЕ:

Як правило може бути таким складним?

Замініть конструкцію такий як, що використовується для уточнення, на стилістично кращу: як-от.

Замініть скальковану конструкцію головне, хто (що, де, як…), використану в питальному реченні, на стилістично кращий варіант: і то хто (що, де, як…).

АЛЕ:

Головне, що ми взяли 4 очки в 2 матчах.

Замініть скальковану конструкцію так як, коли мовиться про пояснення, причину, на стилістично кращий варіант: бо, через те що, тому що; оскільки, позаяк.

АЛЕ:

І виявилося, що жити так, як раніше, означало втратити все.

Замініть вставну конструкцію як на мене, коли мовиться переважно про байдуже ставлення до чогось, на стилістично кращий варіант: про мене.

АЛЕ:

Як на мене вплинула ця подія?

Замініть скалькований прикметник невідв'язний на стилістично правильний варіант: невідчепний; учепистий, як смола.

Якщо конструкцію кожні два (три…) дні вжито для позначення повторюваної події і до неї можна поставити запитання як часто?, то стилістично краще буде вжити: що два (три…) дні.

Замініть нехарактерну для української мови вставну конструкцію яким чином на стилістично кращий варіант: як, у який спосіб.

Замініть нехарактерний для української мови вислів при всій повазі на стилістично кращий варіант: хоч і як я шаную (поважаю) (вас); попри всю мою пошану (повагу) (до вас).

Замініть нехарактерну для української мови вставну конструкцію таким чином на стилістично кращий варіант: отже (як підсумок), отож; а у функції обставини на варіант: так, у такий спосіб, таким способом, таким робом (як саме).

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм в якості (кого, чого) на стилістично кращий варіант: як (хто, що); за, для, у ролі  (кого, чого); або конструкцію з орудним відмінком.

АЛЕ:

Причина конкурентної переваги компанії – у якості її товарів.

Перебудуйте допустову конструкцію з компонентом як би не, яка виражає припущення, на стилістично кращий варіант, використавши: хоч як, хай як.

 

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм у вигляді на стилістично кращий варіант: подібний до (кого, чого), як (хто, що), за (кого, що).

Якщо конструкцію кожний день, кожен день або кожного дня вжито для позначення повторюваної події і до неї можна поставити запитання як часто?, то стилістично краще буде вжити: щодня.

АЛЕ:

Кожний день війни множить кількість постраждалих.

Замініть нехарактерні для української мови конструкції в порівнянні, при порівнянні, порівняно з (кимсь, чимсь) на стилістично кращий варіант: як порівняти з (кимсь, чимсь), порівнюючи з (кимсь, чимсь), з порівняння (когось, чогось і когось, чогось) виходить; проти (чогось).

Якщо конструкцію кожний раз, кожного разу вжито для позначення повторюваної події і до неї можна поставити запитання як часто?, то стилістично краще буде вжити: щоразу, щодня, щомиті.

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови.

Замініть керуючий на один з варіантів: керівний; керівник, управитель, або перебудуйте речення, використавши  дієслово керувати. 

Замініть нехарактерний для української мови вислів по праву на стилістично кращий варіант: за правом, мати право, правом, як.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію як би там не було на стилістично кращий варіант: хай там що.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в порядку на стилістично кращий варіант:

як, порядком — коли мовиться про спосіб дії;

гаразд — якщо мовиться про чиєсь самопочуття тощо.

АЛЕ:

Відбулися зміни у порядку електронного адміністрування ПДВ.

Замініть нехарактерний для української мови вислів по всій видимості на стилістично кращий варіант: мабуть, напевно, очевидно, очевидячки, (як) здається, як видно, либонь.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію все в порядку на стилістично кращий варіант: все гаразд, все як слід.

 

Замініть скалькований прислівник як можна, якщо його вжито для підсилення з вищим чи найвищим ступенем порівняння, на стилістично правильний варіант: якомога.

АЛЕ:

Як можна про таке питати?

Перевірте вживання дієслова попасти і в разі потреби використайте стилістично влучніші синоніми або замініть:

влучити, вцілити — кидаючи, стріляючи, спрямовуючи що-небудь у ціль, досягти її;

потрапити — прийти кудись, опинитися в якому-небудь місці, у якихось обставинах;

перепасти — одержати покарання, постраждати від чого-небудь.

АЛЕ:

попасти — пасти якийсь час.

Він трохи попас корову, а тоді вигнав на поле овець.

 

Замініть сполучник як тільки, якщо він вказує, що якась дія починається відразу після іншої, на стилістично кращий варіант: щойно.

АЛЕ:

Як тільки не називали його: і ледарем, і бовдуром.

Замініть конструкцію один в один, коли мовиться про однакові, першосортні предмети, на стилістично кращий варіант: добірний, як (мов, наче…) перемиті;  коли мовиться про осіб: одним лицем.

АЛЕ:

Опуклі многогранники, паралельним перенесенням яких можна заповнити весь простір так, щоб вони не входили один в один і не залишали порожніх місць.

Конструкція більше з числівником у родовому відмінку, що вказує на перевищення якоїсь кількості (більше ста), не характерна для української мови, використайте один з нормативних варіантів: більш ніж, більш як, понад; більше за.

 

АЛЕ:

У парних конструкціях ні за… ні за… така заміна не є доречною.

Я не заплачу ні за один товар, ні за інший.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні в… ні в… така заміна не є доречною.

Я не піду ні в один театр, ні в інший.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні на… ні на… така заміна не є доречною.

Але грошей не дали ні на одні, ні на інші проекти.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні про… ні про… така заміна не є доречною.

Ні про одного, ні про іншого мені не розповідай.

Замініть нехарактерний для української мови вислів як прийнято на стилістично кращий варіант: як заведено.

Правильніше: як личить

Правильніше: як то кажуть, мовляв

Як наголошується в довіднику «Культура української мови», літературно правильні в цілому слова, вислови, якими користуємося, не завжди забезпечують нормативність нашого мовлення. Щоб порозумітися, мало знати окремі лексеми, треба вміти поєднувати їх, правильно відтворювати сказане на письмі. У дотриманні літературних норм є чимало труднощів, які незрідка призводять до помилок. Вони особливо помітні в мові засобів масової інформації, а також в усному мовленні. Існує два типи норми: однозначна (опановувати мову, але освоїти родовище; оплатити проїзд, але платити за проїзд, два поверхи, але п'ять поверхів; велика різниця, а не дві великі різниці тощо) і варіантна (бути в жеку і бути в ЖЕК; два великі яблука і два великих яблука; імунітет, стійкість проти хвороб і до хвороб). Керуючись принципом «Як правильно?», ми дотримуємося, по суті, однозначної норми, яка обов'язкова для мови взагалі, власне, для всіх її стилів. Проте є ще норми, котрих ми дотримуємося, виходячи з принципу «Як краще?». Це різновид варіантної норми. Порівняйте: нейтральне стати птахом і поетичне обернутися птахом; нейтральне нагородити і книжне, урочисте удостоїти. Обидва типи норми також враховують, перекладаючи тексти українською мовою. Так, російською кажемо мероприятие, а нашою тільки захід; значимый передається як значущий (не значимий); совпадать – збігатися (не співпадати). Перекладаючи вислів точно такой же, беруть до уваги стиль, де він ужитий. Приміром, поряд із більш нейтральним такий (отакий) самий, достоту такий в усному мовленні використовують такий самісінький.
Норма – явище динамічне, що потребує постійної пильної уваги мовця.

Капосне, бо, стикаючись з ним, щоразу ламаєш голову: а треба в цьому випадку тут ставити якийсь розділовий знак чи ні? Гадаємо, позбутися клопоту допоможуть правила, вміщені нижче.
Прислівник як з часткою би пишеться окремо. «Як би це добре було, коли б я не тільки спочив, а й вивіз собі матеріал для роботи» (Михайло Коцюбинський). Слід відрізняти їх від однозвучного сполучника якби, що вживається в складнопідрядному реченні з підрядними умовами і, якщо є потреба, замінюється сполукою коли б.
Цей прислівник з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -таки, -то подається через дефіс: будь-як, як-небудь, казна-як, хтозна-як, як-таки, як-то.
Сполучник як з часткою от пишеться теж через дефіс: «Нічого специфічного, врочистого, як-от гранітних та мармурових пам'ятників, на нашому кладовищі не було» (Олександр Довженко). У ролі префікса в формах найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників як пишеться разом: якнайбільший, якнайбільше тощо.
Кому перед »як» ставимо:
1. Коли приєднується підрядне речення способі дії зі значенням порівняльної характеристики, уподібнення; сполучник як близький семантично до слів мов, немов, наче, неначе. «Гарячий місяць сяє на підповні, пливу, як човен, знявши паруси» (Андрій Малишко).
2. Якщо порівняльному зворотові передують слова такий, так. «Шість років Левкові минуло, мало сміху на його обличчі, навіть зітхав часто, так само, як мати» (Михайло Стельмах).
3. Якщо порівняльний зворот починається сполукою як і. «Українська література, як і вся наша культура, переживає не кращі часи» ( з газ.).
4. Якщо як приєднує вставні слова, словосполучення і речення. «Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном» (Олександр Довженко).
5. Якщо сполучник як приєднує прикладку, що має додатковий відтінок причини. «У горах Брянський, як командир роти, зустрівся з новими труднощами» (Олесь Гончар).
6. У зворотах не хто інший, як; не що інше, як. «Не хто інший, як Юрій Гагарін, першим полетів у космос» (з газ.).
Кому не ставимо:
1. Якщо порівняльний зворот має значення обставини способу дії і може бути замінений орудним відмінком іменника або прислівником. «Пливу як тінь по морю снів за нею» (Максим Рильський). Порів.: пливу тінню.
2. Якщо сполучник як приєднує зворот, який характеризує предмет з одного якогось боку або ж має значення «у ролі кого, чого». «Це його виділяє з-поміж багатьох як митця» (з газ.).
3. У складних сполученнях перед тим як, після того як та ін., якщо перша їхня частина не входить до головного речення. «Перед тим як почати екзамен, директор провів інструктивну нараду» (з газ.). Але: «Добре запам'ятався тоді, як сидів за партою» (з журналу).
4. Перед прикладкою з як, якщо вона не має причинового зв'язку. «Тарас Шевченко відомий світові як талановитий поет і художник» (з підручника).
5. Якщо зворот з як виступає іменною частиною присудка. Зрозуміти як натяк. Кваліфікувати як виняток тощо. «Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду» (Іван Нечуй-Левицький).
6. Якщо перед як стоїть заперечна частка не або слова зовсім, майже, просто, точнісінько, передусім і т. д. «Учні інколи міркують зовсім як дорослі» (з газ.).
7. Якщо в порівняльному звороті порівнюване слово повторюється. «Діти як діти», «На війні як на війні» (з газ.).
8. Перед сполучниками як не... то, як... так і, що з'єднують однорідні члени речення або частини складного речення. «Допоможіть як не копійкою, то хоч порадою» (з газ.).
9. Якщо порівняльний зворот має характер стійкого словосполучення. Берегти як зіницю ока. Боятися як вогню. Один як палець. Почервонів як рак. Холодний як лід. Дивиться як теля на нові ворота. Ясно як божий день і т. д.
10. У словосполученнях типу як не як, хоч як хоч, як на те, як не було.

За відповідник до російського вислову как правило в нас дуже вподобали перекладене українською як правило. А тим часом наша мова має для цього свої оригінальні звороти, про які часто чомусь забувають: як звичайно ("У дворі, як звичайно, нікого не було" – Семен Скляренко), як водиться ("Рідна хата, як водиться, старшому братові зосталася" – Панас Мирний), як заведено ("На випускний вечір, як заведено, приходять із квітами" – з газети).
Слід уникати словосполучення як прийнято, оскільки воно ненормативне, хоч і зафіксоване в деяких словниках у роки так званого злиття мов.

Відомо, що російському качество тотожне українське якість. Та це аж ніяк не означає, що й фразеологізм в качестве кого-то можна відтворювати в якості когось. Словосполучення типу в качестве депутата (руководителя, воспитателя, инженера, друга) в нашій мові мають відповідники: як депутат (керівник, вихователь, інженер, друг). А газети, радіо й телебачення нерідко вдаються до «суржикових» витворів: у якості голови, в якості слухачів, у якості гостей тощо. Чув якось фразу: «Віктор Ющенко в якості глави уряду звітував на Верховній Раді». А чому не сказати грамотно: як глава уряду? Якщо треба надати текстові канцелярського відтінку, то можна ще вживати в ролі, у функції. До речі, кома перед як учений та іншими в таких випадках не ставиться, бо це не порівняння.

Дослухайтеся до поради авторитетного нашого письменника і мовознавця Бориса Антоненка-Давидовича. Часто помиляються в тих випадках, наголошував він, коли будують українську фразу за зразком російських висловів как ни («А вы, друзья, как ни садитесь, все ж в музыканты не годитесь»), какой бы ни («Какой бы ни был результат, а работать нужно») й кажуть та пишуть: «Без освіти нічого не осягнеш, як би не хотів того»; «Не тонкощі сюжетоскладання, якими б не були вони винахідливими, цікавлять нас». Таке калькування інколи навіть не дає змоги гаразд збагнути фразу, наприклад, перше речення, сказане вголос, можна зрозуміти й так: «Без освіти нічого не досягнеш, якщо того не хотів». Щоб цього не траплялося, треба висловлюватися правильно по-українському: «Без освіти нічого не осягнеш, хоч би як того хотів»; «Не тонкощі сюжетоскладання, хоч би які винахідливі вони були, цікавлять нас». Так усталилося в нашій класиці й живому народному мовленні, отож нема чого від цього відступати: «Не до пари голубоньці горобець, хоч який він прехороший молодець» (Леонід Глібов). Так само російським висловам что бы не, кто бы ни, где бы ни відповідають українські хоч би що («Хоч би що він думав, хоч би що робив, а якась потаємна думка точить його серце, мов хробак...» – Михайло Чабанівський), хоч хто, хоч де («Хоч хто казатиме – не слухайсь»; «Хоч де будеш, та я тебе знайду» – Словник Бориса Грінченка).
Уживають як не прикро, як не дивно, треба: хоч як прикро, хоч як дивно.

Правильніше: як слід

Не завжди доречно ми послуговуємося словом раптом. Цей прислівник, як і рівнозначні йому зненацька, враз, нараз, указує на несподівану дію або появу когось чи чогось. «Раптом усе затихло» (Леся Українка). А коли йдеться не стільки про несподіваність дії, скільки припускається можливість її, тоді краще користуватися висловами а що як, ану (ж). «Я можу піти туди; а що як ніхто ще не повернувся й хата замкнена?» (з живих уст).

Неозначена форма дієслова (інфінітив) твориться за допомогою суфікса -ти і вживається в усіх жанрах і стилях сучасної української літературної мови (писати, читати, стрибати, переживати). Скорочений варіант суфікса -ть використовується поряд з повним варіантом -ти лише в усному мовленні, а також у поетичних творах для збереження ритму.

Правильніше: як тільки, тільки-но

Чи треба ставити крапку між позначенням римськими цифрами місяця і назвою року? У багатьох виданнях ця частина запису дати оформлюється по-різному. Усталеними вважаються такі варіанти: 1) запис чисел місяця і року арабськими цифрами, наймення місяця – словами; після цифрового вираження назви року – «р» з крапкою (4 листопада 2002 р.); 2) запис числа арабськими цифрами, далі – крапка, потім – запис місяця римськими, а року – арабськими та «р» з крапкою, між записом місяця й року крапка не ставиться (18.ІV 1996 р.); 3) запис числа місяця арабськими цифрами, далі вертикальна похила риска, потім римськими назва місяця й арабськими назва року та «р» з крапкою, між записом місяця і року крапка не ставиться (5/ІХ 1999 р.). В останніх двох варіантах необов'язково ставити «р» і крапку після нього, а також повністю рік (можна лишити тільки останні дві цифри – 25.Х 92; 25/Х 92).
У зв'язку зі зрослим застосуванням обчислювальної техніки останнім часом великого поширення дістав варіант запису дат, який складається з двоцифрових компонентів, позначуваних арабськими цифрами і відокремлюваних крапкою: 25.10.92; такий запис застосовується не тільки в діловій документації, а й у приватному листуванні.
У шкільній практиці, зокрема в контрольних та екзаменаційних роботах, здебільшого назву місяця (а часто й число) пишуть словами.

Правильніше: як зізнався хто

Відомо, що аналогія – то подібність, схожість у чомусь між предметами, явищами, поняттями. Однак не всі мовці вміють грамотно поєднувати цей іменник з іншими словами. Хоча він і має відтінок книжності, але трапляється в різних стилях, зокрема в усно-розмовному. Сполучуваність лексеми іншомовного походження розвинулася під впливом синтаксичних зв'язків питомих українських слів близького значення. Найуживаніше керування при лексемі аналогія – прийменниково-відмінкова форма з плюс давальний відмінок – подібне до керування при словах зіставлення, порівняння. «Повільне обертання Венери становить особливий інтерес для її дослідження, оскільки тут напрошується аналогія з невивченою на Землі тропічною циркуляцією» (з журналу). Рідше аналогія сполучається з прийменниково-відмінковою формою до плюс родовий відмінок. Тут відчувається вплив керування при іменникові подібність. «Відомий мистецтвознавець Мутер гадав, що всі сюжети, крім замовлених, виникли у Рембранта як аналогія до його інтимних переживань» (з журналу). Аналогія до відомого факту, аналогія до тяжкої недуги.
У мовній практиці усталився вислів за аналогією до плюс родовий відмінок. За аналогією до відомого процесу. Поєднання слова аналогія з конструкцією між плюс орудний відмінок і безприйменниковий орудний відмінок теж трапляється досить часто. «Є певна тематична аналогія між романом Вадима Собка та повістю Михайла Чабанівського «Кам'яне небо» (з газети).

За спостереженням фахівців, має значно більше поширення, ніж це зумовлено семантично, прислівник дійсно; скрізь, окрім деяких випадків (у діловодстві), відчутно сильніше замість нього може виступати слово справді (подекуди насправді). Так само й з лексемою чисто, її успішно замінює (на практиці, на жаль, не часто) суто, і це завжди звучить по-українському. Досить поширене в нас пізніше й дедалі менш уживане згодом. Вони не тотожні за значенням, однак перше, що зберігає порівняльний відтінок, майже повсюдно агресивно витискує слово згодом, яке такого відтінку не має. Прикро, але мовці стали рідше використовувати впродовж року, ніж протягом (трапляється і взагалі помилкове в часовому значенні на протязі); відтоді, ніж з того часу, з тих пір; оскільки, ніж так як, тому що; з огляду на..., ніж через те.
Або взяти вислів з точки зору, що є буквалістичним перекладом російського с точки зрения. Він чомусь популярніший у мовців, аніж «більш українські» під кутом зору, з погляду (з погляду демократії, з наукового погляду, з естетичного погляду). В багатьох контекстах маємо говорити саме так. Активно й доречно вживається принаймні, трапляється і в крайньому разі, але зовсім рідко здибуємо в цьому значенні щонайменше.
У нашій мові паралельно існують наприклад і приміром, до прикладу; мабуть, очевидно й очевидячки; звичайно і зазвичай; безумовно і поза сумнівом; напевне і певне; до речі, між іншим і до слова; нарешті, зрештою і врешті-решт; по суті і власне, властиво; на мою думку і на мою гадку; правду (відверто, щиро) кажучи і правду сказати; крім того та до того ж і т. ін. З наведених слів активно задіяні в усному мовленні далеко не всі (вони названі тут у своїх групах останніми), а такі, як либонь (мабуть), далебі (справді) та деякі інші взагалі можуть перейти до розряду застарілих.

Правильніше: як, ніби, на зразок

Правильніше: більш як рік

1. Для позначення приблизної кількості в українській мові застосовуємо:
а) Сполучення прислівників близько, приблизно, до з числівниками, які ставимо у відповідному відмінку. Близько тридцяти викладачів, приблизно двісті машин, ремонт коштує до п'яти тисяч гривень.
б) Різноманітні конструкції зі словами (не) більше ніж (як), (не) менше ніж (як). «На зборах більше ніж сто присутніх», «У фермера не менше як двадцять корів».
в) Сполучення, в яких числівник стоїть після іменника (що завжди має форму родового відмінка множини): метрів десять, кілограмів сімдесят.
Візьмімо до уваги:
а) вислови порядка двох кілометрів, порядка восьми тисяч, які іноді вживають на позначення приблизної кількості, не є нормативними. Не забуваймо, що слово порядок, котре функціонує в українській та російській мовах, має свої особливості в кожній з них;
б) вислови типу без малого сотня також ненормативні.
2. Близько – біля
Близько, прийменник. Окрім іншого, широко вживається на позначення приблизної кількості при назвах міри, часу, числа. Близько восьми тисяч, близько п'яти годин, моєму дядькові уже близько шістдесяти років. «Я працював у Галичині близько двох місяців» (Олександр Довженко), «Вранці прокидаємось близько десятої години» (Леся Українка).
У такому розумінні дехто використовує і прийменник біля (коло). Як вважають автори «Словника труднощів української мови», цього робити не слід. Біля (коло) потрібно вживати тільки на позначення місця: зупинився біля будинку; «На майдані коло церкви революція іде» (Павло Тичина). Невиправдано застосовувати біля на позначення приблизної кількості «біля ста», «біля тисячі». Треба: близько (коло) ста, тисячі.

Часто помиляються в тих випадках, коли будують українську фразу за зразком російських висловів как ни («А вы, друзья, как ни садитесь, все ж в музыканты не годитесь»), какой бы ни («Какой бы ни был результат, а работать нужно») й кажуть та пишуть: «Без освіти нічого не осягнеш, як би не хотів того»; «Не тонкощі сюжетоскладання, якими б не були вони винахідливими, цікавлять нас». Таке калькування російських висловів інколи навіть не дозволяє гаразд зрозуміти фразу, наприклад, перше речення, сказане вголос, можна зрозуміти й так: «Без освіти нічого не осягнеш, якщо того не хотів». Щоб такої плутанини не було, треба висловлюватись правильно по-українському: «Без освіти нічого не осягнеш, хоч би як того хотів»; «Не тонкощі сюжетоскладання, хоч би які винахідливі вони були, цікавлять нас». Так усталилося в нашій класиці й живому народному мовленні, отож нема чого від цього відступатись: «Не до пари голубоньці горобець, хоч який він прехороший молодець» (Л. Глібов).
Так само російському вислову что бы ни відповідає український хоч би що («Хоч би що він думав, хоч би що робив, а якась потаємна думка точить його серце, мов хробак...» — М. Чабанівський); так само й російським висловам кто бы ни, где бы ни відповідають українські хоч хто, хоч де («Хоч хто казатиме, — не слухайсь»; «Хоч де будеш, то я тебе знайду». — Словник Б. Грінченка).

Не завжди слушно ми користуємося прислівником раптом. Якщо в фразі «То цілий місяць не було його, а це вчора раптом приїхав» (із живих уст) цей прислівник стоїть до речі, то цього не скажеш про таку фразу, взяту з сучасної белетристики: «Туди вона і глянути боїться: раптом побачить там когось із земляків».
Прислівник раптом, як і рівнозначні прислівники зненацька, враз, нараз, указує на несподівану дію або появу когось чи чогось: «Раптом усе затихло» (Леся Українка); «Раїса раптом одхитнулась од приятельки й тихо скрикнула, як ранений птах» (М. Коцюбинський). А коли йдеться не стільки про несподіваність дії, скільки припускається можливість дії або появи когось, тоді краще користуватись висловами а що як, ану (ж): «Піду я до Бондаренків — ану ж Петро вже приїхав» (із живих уст); «Я можу піти туди; а що як ніхто ще не повернувся й хата — замкнена?» (з живих уст).
Отож, у наведеній вище невдалій фразі краще написати: «Вона й глянути боїться: ану (або — а що як) побачить там когось».

У нашій мові широко вживається іменник правило: «Засвоївши якесь граматичне правило, він придумував до нього цілий диктант» (О. Донченко); «Додержуйтесь правил вуличного руху» (оголошення); «Чотири правила арифметики».
За відповідник до російського вислову как правило в нас дуже вподобали вислів як правило, запозичений з інших мов і насамперед із російської: «Усі будиночки були двоповерхові, розраховані, як правило, на дві сім'ї». А тим часом наша мова має свої ориґінальні відповідники, про які часто забувають: як звичайно («На есмінці, як звичайно, в цей час панувала тиша. — М. Трублаїні), як водиться («Раз ласуни, як водиться у них, поснідать добре захотіли». — Л. Глібов), як заведено («У кіно, як заведено в нас, ходимо ми, дівчата, всі разом». Із живих уст). Не слід забувати цих давно відомих висловів.

Порядок і лад — слова-синоніми, надто коли йдеться про хатні, господарські справи чи взагалі справи невеликого гурту людей: «Великий порядок і чистота в хаті й надворі показували, що Сухобрусівни були добрі хазяйки» (І. Нечуй-Левицький); «Дячиха господарювала і всьому лад давала» (Марко Вовчок). Уживається порядок і тоді, коли мовиться про громаду чи суспільство, але в такому разі його звичайно ставлять у множині: «Після татарщини нові порядки на Україні постали» (П. Куліш). Та коли мають на увазі державну або суспільну систему, користуються тільки словом лад.
У щоденному мовленні часто надуживають словом порядок, зводячи до мінімуму широкі виражальні можливості нашої мови. «Приведи в порядок усі папери», замість упорядкуй усі папери, дай лад усім паперам; «Чи у вас усе в порядку?», коли можна краще сказати: «Чи у вас усе як слід?» або «Чи у вас усе гаразд?». Замість «У нашій сім'ї був такий звичний порядок», — краще сказати: «У нашій сім'ї був такий звичай» або «У нашій сім'ї так повелося». Краще сказати: «Йому наказано це адміністративним порядком», — ніж в адміністративному порядку; «Я сказав це порядком пропозиції», а не в порядку пропозиції. Краще сказати не «У його хаті погані порядки», а безладдя (безлад), не підтримувати порядок, а пильнувати ладу.

Сучасна українська літературна й ділова мова знає іменник порівняння й широко ним користується: «З насолодою підшукував він найобразливіші порівняння, щоб роздмухати своє обурення» (З. Тулуб); «У порівнянні підсумків цьогорічного сезону з минулим — нема ніякої тенденційності» (з газети). В обох цих фразах слово порівняння звучить цілком природно, по-українському. А візьмімо інші фрази, де цей іменник стоїть із прийменниками в і при як відповідник російських висловів по сравнению, сравнительно: «При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень», — і ми вже відчуваємо якусь штучність у вислові, бо тут правильно було б сказати за нашою мовною традицією: як порівняти середні місячні температури (порівнюючи середні місячні температури), з порівняння… виходить. Так само й у фразах «У порівнянні з феодалізмом, капіталізм був кроком уперед», «На підприємствах металургійної промисловості України за перше півріччя цього року значно зросла кількість винахідників і раціоналізаторів порівняно з тим же періодом минулого року» краще було б написати: «як порівняти з феодалізмом», «як порівняти з тим же періодом минулого року».
Як відповідник до російського вислову по сравнению є ще в українській мові прийменник проти, який буває дуже до речі, коли йдеться про порівняння когось або чогось із кимось або чимось: «Проти нас трьох нема в світі дужчого» (Б. Грінченко); «І стіл був багатший проти звичайного» (Л. Смілянський). Отож можна було в наведених фразах написати: «проти феодалізму капіталізм був...», «проти того ж періоду минулого року...».
Похідний від дієслова порівняти прислівник порівняно буде слушний там, де мовиться, що певна дія або якість виявляється достатньою мірою: «Ніч була тиха і порівняно тепла, повівав вологий вітер» (Я. Гримайло), — хоч і тут можна було замінити прислівником відносно: ніч була тиха й відносно тепла (не дуже тепла, не дуже жарка).

На одному стенді в Львівській області можна прочитати таке: «На Роздольському ГХК розроблена й впроваджена нова газомазутна горілка». Спочатку виникає питання: чому це заходився розробляти та ще й упроваджувати нову горілку не якийсь спиртово-горілчаний завод, чи гуральня, як називали колись, а ГХК? І по-друге: а як пити таку незвичайну горілку, від котрої найзапеклішого п'яницю враз занудить? Проте досить розшифрувати загадкову абревіатуру ГХК, дізнавшися, що це — гірничо-хімічний комбінат у Роздолі, після чого можна догадатися, що мовиться не про спиртовий напій, а про відомий у техніці прилад — пальник.
Якби автори цього дивовижного напису заглянули в словники або прочитали в художній літературі: «Коло вікон і серед кімнати стояли довжелезні столи, поспіль заставлені, крім пальників і примусів, безліччю немитого посуду» (Ю. Шовкопляс), — вони, мабуть, дійшли б висновку, що далеко не досить у російському слові замінити е на і, щоб із цього вийшла українська назва приладу.

Інколи доводиться чути з уст і бачити на письмі вислови на кшталт: «Варто мені взятися за роботу, як він одразу ж кличе мене до себе»; «Варто мені лягти, як миттю засинаю». В обох цих фразах слово варто, вжите в значенні прислівника, стоїть не до речі, його механічно перенесено з російських висловів «стоит мне взяться за работу», «стоит мне лечь». По-українському в таких випадках слід сказати: «Тільки (або — тільки-но, як тільки) візьмусь за роботу, він одразу кличе мене до себе»; «Тільки (або — тільки-но, як тільки) ляжу, миттю засинаю».
Слово варто кажемо тоді, коли хочемо висловити, що слід або не слід щось робити, що є в цьому потреба чи рація: «І справді варто було б попливти човном» (І. Нечуй-Левицький); «То видно, ще не варто над ним і сумувать» (Леся Українка); «Варто щось попоїсти» (Б. Грінченко).

Ми вже бачили, що багато мовних зворотів, яких ми вживаємо, мають своїх близнят у живій мові народу. Наводимо кілька прикладів.
1. Вислів багато важити заміняють на відігравати велику роль: «У нашому ділі багато важить бригадир». — «У нашому ділі велику роль відіграє бригадир».
2. Вислів жити своєю головою заміняють на бути самостійною людиною: «Вона ніколи не житиме своєю головою». — «Вона ніколи не буде самостійною людиною».
3. Вислів брати (взяти) під своє крило заміняють на брати (взяти) під своє покровительство: «Когось же треба взяти під своє крило». — «Когось же треба взяти під своє покровительство».
4. Вислів як на мене заміняють на згідно з моїми поняттями, вислів як на інших — на згідно з поняттями багатьох: «Як на інших, то хто б став про це говорити». — «Згідно з поняттями багатьох, то хто став би про це говорити».
5. Вислів держати себе заміняють на поводитися: «Держи себе як годиться». — «Поводься, як вимагають правила пристойності».
6. Вислів чого це заміняють на з якої речі: «Чого це я маю пасти задніх?» — «З якої речі я повинен відставати?»
7. Слово по-дурному заміняють на безрезультатно (без жодних результатів), даремно (російське понапрасну): «Ходить він, ходить, і все по-дурному». — «Ходить він, ходить і все без жодних результатів».
8. Вислів краще, ніж хто заміняють на краще, ніж хто-небудь інший, краще, ніж де — на краще, ніж деінде (де-небудь в іншому місці): «У клубі веселіше, ніж де». — «У клубі веселіше, ніж деінде».
9. Вислів так і знай, що заміняють на можна бути впевненим, що: «Так і знай, що буде дощ». — «Можна бути впевненим, що буде дощ».
10. Вислів гострий на язик — кровне близня слову дотепний: «Дивись, який гострий на язик!» — «Дивись, який дотепний».
11. Слово знай — близня слів безупинно, безперестану: «Дівчата, знай, співають». — «Дівчата безупинно співають».
12. Вислів хай там як заміняють на як би не: «Хай там як вороги скачуть, нічого не зроблять». — «Як би вороги не скакали, а нічого не зроблять».
13. Вислів із цього не буде діла заміняють на це абсолютно безперспективно: «З тупого шила не буде діла». — «Тупе шило — абсолютно безперспективний інструмент».
А тепер пригляньмось до наших близнят у невеликому тексті.
1. Багато важило й те, що вона жила своєю головою, нікого не брала під своє крило й з усіма була проста. Як на інших, то й їй не слід було б держати себе так. По-дурному це все. Гостре на язик вуличне інформбюро, знай, переконувало всіх: «Хай там як вона старається — з того всього не буде діла».
2. Велику роль відігравало й те, що вона була самостійною людиною, нікого не брала під своє покровительство й з усіма трималася просто. Згідно з поняттями багатьох, то їй не слід було б поводитися так. Це все не дасть жодних результатів. І дотепне вуличне інформбюро безупинно переконувало всіх: «Як би вона не старалась, її старання — абсолютно безперспективна справа».
Прочитавши обидва уривки, ми ще доходимо висновку, що ніколи не зле, вивчаючи літературну мову, прислухатись і до гомону вічно свіжого джерела, яким є жива народна мова.
Цю нотатку, а з нею ще 11 виявлено в рукописному фонді автора.

Правильніше: як звичайно, як водиться, як заведено

Правильніше: 1. як предмет прилад, пристрій, устаткування
2. політична настанова, намір

Правильніше: усе гаразд, усе як слід

Правильніше: як порівняти з...

Правильніше: 1. бо, тому що
2. оскільки
..., бо для цього ми не маємо можливостей.
Оскільки ми маємо мало часу, ...

Правильніше: привіт, здоров (як вітання)

Правильніше: як порівняти, порівнюючи, з порівняння

Правильніше: як порівняти з..., проти

Правильніше: полягти як герой

Правильніше: як, ніби, на зразок

Правильніше: Сили, здатної

Правильніше: Збори розпочалися пізно, тому що не прийшли

Правильніше: Як на нинішні мірки

Правильніше: Яку через незнання

Правильніше: Саме тому

Правильніше: Як годиться; як треба; як слід; як має бути

Правильніше: Наче й не було нічого

Правильніше: Залучити якомога більше учнів

Правильніше: Як ведеться; як заведено; як звичайно

Правильніше: Хоч би як

Правильніше: Як годиться; як слід

Правильніше: Як (коли) рак у полі свисне

Правильніше: Полягти як герой

Правильніше: Як тільки, тільки-но

Правильніше: Як важко дається

Правильніше: Як, ніби, на зразок

Правильніше: Як виняток

Правильніше: Минуло відтоді, як

Правильніше: Тільки ляжу, миттю засинаю

Правильніше: Більш як чотири роки

Правильніше: Більш як місяць

Правильніше: Продукція, яку виробляють

Правильніше: Як видушений (вичавлений) лимон

Правильніше: Як його витрачали?

Правильніше: Як ви розташувалися?

Правильніше: Як позбутися хвороби

Правильніше: Як личить сусідам

Правильніше: Як було

Правильніше: Що не кажи, але він

Правильніше: Чим пояснити зменшення поголів'я худоби

Правильніше: Порадять, як вилікувати

Правильніше: Серед них як головні можна визначити

Правильніше: Змушена була визнати Україну незалежною державою

Правильніше: Як взірцевий християнин

Правильніше: Як дамоклів меч

Правильніше: Як на заріз

Правильніше: Яка користь з реорганізації

Правильніше: Обважніла голова, голова мов чавуном налита

Правильніше: Секретарка, яка володіє англійською мовою

Правильніше: Як снігова куля

Правильніше: Не знала як зарадити в цій ситуації