ШТАНИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: так до тіла, як свиня штани наділа; як свині наритники

Правильніше: повні штани щастя

Правильніше: накласти (наробити) в штани; заячий дух напав

Правильніше: штани

Слово штани в українській мові – давнє. Його засвідчують прислів'я, приказки, пісні: «Один усе закладався та й без штанів зостався», «Невісточка сорочку полатає, а зять штани здере», «Дожилися: штани одні, а сорочок ще менше». Загальновідомими є фразеологізми протирати штани, залишатися в самих штанях. Це слово обов'язкове в описах чоловічого національного одягу, воно широко побутує в нашій художній літературі. Скажімо, Олесь Гончар узагалі не вдавався до іменника брюки, тільки – штани. Всі українські словники фіксують слово штани як основну видову назву відповідної реалії, порівняймо родові найменування: шаровари, галіфе, рейтузи, джинси.
Лексема брюки прийшла в нашу мову через російську й усталилася у сферах швейної промисловості, торгівлі, реклами. «Майстерня приймає також замовлення на виготовлення чоловічих та жіночих брюк» (з оголошення). Підтримується це слововживання термінологізованими сполученнями брючний костюм, брючний цех, хоч замість них можна ( й треба!) запропонувати варіанти типу жіночий костюм-штани, цех для виготовлення штанів.

Правильніше: штани

Правильніше: штани

Правильніше: і риби наловить, і ніг (і штанів) не замочить

Правильніше: для підтримки штанів