ШВИДКО — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

щось виконується швидко й успішно

Правильніше: аж горить (кипить) у руках (під руками)
Мова – не калька: словник української мови

що-небудь виконується вправно (швидко)

Правильніше: кипить в руках
Мова – не калька: словник української мови

швидко, вправно й уміло

Правильніше: аж летить під руками
Мова – не калька: словник української мови

швидко, але недбало; абияк

Правильніше: тяп-ляп
Мова – не калька: словник української мови

швидко

Правильніше: нашвидкуруч; поквапом; хутко; аче на крилах; семимильними кроками; з вітром навздогін; на всіх парусах
Мова – не калька: словник української мови

швидко що-небудь забувати

Правильніше: мати куцу пам'ять
Мова – не калька: словник української мови

швидко ходити (бігати, поратися) біля чогось

Правильніше: мухою літати
Мова – не калька: словник української мови

швидко тікати, бігти

Правильніше: дати ногам знати
Мова – не калька: словник української мови

швидко тікати

Правильніше: робити ноги
Мова – не калька: словник української мови

швидко помчати (понестися)

Правильніше: ударити чвалом
Мова – не калька: словник української мови

швидко лише бліх ловити мокрими руками

Правильніше: це не так швидко, як на мертвого сорочку шити
Мова – не калька: словник української мови

швидко їхати верхи

Правильніше: бігти верхи
Мова – не калька: словник української мови

швидко йти геть; тікати

Правильніше: показати п'яти
Мова – не калька: словник української мови

швидко й чисельно

Правильніше: неначе гриби після дощу
Мова – не калька: словник української мови

швидко змінюватися

Правильніше: іти колесом
Мова – не калька: словник української мови

швидко забувати про кого-небудь (що-небудь)

Правильніше: мати коротку (куцу) пам'ять
Мова – не калька: словник української мови

швидко говорити

Правильніше: як горохом сипати
Мова – не калька: словник української мови

швидко гнати

Правильніше: гоном гнати
Мова – не калька: словник української мови

швидко втрачати сили, здоров'я від хвороби

Правильніше: танути як віск [на сонці (на вогні)]; танути як свічка
Мова – не калька: словник української мови

швидко втекти (побігти)

Правильніше: дати ногам знати; дати стрекала; братися в ноги, увіритися ногам; аж п'яти губити; дати волю ногам; дати драла (драпака, дьору)
Мова – не калька: словник української мови

через малий відрізок часу; дуже швидко

Правильніше: по хвилині (хвилі)
Мова – не калька: словник української мови

час іде швидко

Правильніше: час швидко минає (збігає, упливає); час лине [хутко, пругко]
Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь швидко, несподівано зник

Правильніше: хапун ухопив когось
Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь має здатність дуже швидко забувати

Правильніше: коротка пам'ять
Мова – не калька: словник української мови

той, хто може швидко й багато ходити без втоми

Правильніше: легкий на ноги
Мова – не калька: словник української мови

скоро; незабаром

Правильніше: невдовзі, незабаром; швидко; на носі
Мова – не калька: словник української мови

поспішиш – людей насмішиш

Правильніше: скорий поспіх – людям посміх; зробиш спішно – буде смішно; хто спішить, той людей смішить; швидко, та гидко
Мова – не калька: словник української мови

надзвичайно швидко побігти

Правильніше: дати знати закаблукам
Мова – не калька: словник української мови

легко; швидко; енергійно

Правильніше: як на пружинах
Мова – не калька: словник української мови

зараз же; дуже швидко; миттю

Правильніше: в одну хвилину (хвилю)
Мова – не калька: словник української мови

дуже швидко; одразу

Правильніше: одним ударом
Мова – не калька: словник української мови

дуже швидко; непомітно

Правильніше: як із батога (бича) тріснув (тряснув, ляснув)
Мова – не калька: словник української мови

дуже швидко; вмить, миттю

Правильніше: як вихор; як одна година (один день); як в'юн посолений (в ополонці, на сковороді); як води напитися; з задом наввипередки; з усіх ніг; з усього маху; як на сполох; аж вітер у вухах свище; як дощем сипле; як раз та два; у три скоки
Мова – не калька: словник української мови

дуже швидко, невідкладно робити що-небудь

Правильніше: хапати з вогню
Мова – не калька: словник української мови

дуже швидко сходити (збігати) куди-небудь

Правильніше: одна нога тут, а друга там
Мова – не калька: словник української мови

дуже швидко рости

Правильніше: як гриби після дощу
Мова – не калька: словник української мови

дуже швидко йти (їхати, бігти)

Правильніше: летіти сторч головою (сторчака); аж болото за вухами скаче; без задніх ніг бігти
Мова – не калька: словник української мови

дуже легко, швидко

Правильніше: за виграшки
Мова – не калька: словник української мови

вимовляти швидко слова (фрази)

Правильніше: сипатися з язика
Мова – не калька: словник української мови

бігло читати

Правильніше: швидко читати
Мова – не калька: словник української мови

бистро

Правильніше: швидко
Мова – не калька: словник української мови

Ско́ро, шви́дко

За сучасними словниками прислівник скоро вживається в двох значеннях: по-перше, для вираження інтенсивності руху, по-друге — в часовому значенні — з відтінком «через деякий час». Отже, за словником виходить, що слово скоро своїми значеннями в основному не відрізняється від слова швидко. Проте останнім часом у мовній практиці скоро здебільшого виступає як прислівник із часовим значенням (як синонім до незабаром, невдовзі), а швидко — як прислівник, що виражає інтенсивність руху. В цьому переконують численні приклади з художньої літератури. У О. Гончара: «Угорець заходив до неї з різних боків, хижо націлявся і цюкав. Колода тільки перекочувалася з місця на місце, ціла-цілісінька. Бійці чмихали. Невдалий дроворуб скоро впрів. Хаєцький не міг далі байдуже дивитись на його самокатування». У В. Сосюри:
Не шуми про минуле, тополе,
за вікном у ранковій імлі.
Скоро прийде весна, і у поле
знов покличуть мене журавлі.
………………………..
Скоро прийде весна. У вітрах і снігах
я дихання її відчуваю.
Київ, Києве мій, крил орлиний розмах
і в шипшині зорі небокраї.
У М. Стельмаха: «Будьте милостиві [до землемірів], скажіть, чи скоро будете нам наділяти землю?»
Слово швидко з виразним значенням інтенсивності дії виступає в творах письменників. Ось кілька прикладів. «А воно молоде, то швидко і виходилося собі…» (Марко Вовчок.) «Василина вибігла із зали так швидко, як і вбігла». (І. Нечуй-Левицький.) «І Остап поправлявся. Гарячка згодом спала, рана швидко затягувалась, сили підживали». (М. Коцюбинський.) «Петрусь вів діда за руку, а дід ніс Галочку. Далекий партизанський ліс швидко-прешвидко наближався, наче й сам він тепер ішов навстріч». (Ю. Яновський.) «Боженко виглянув з-під бурки і, вражений до краю такою несподіванкою, швидко сів». (О. Довженко.)
Доцільність семантичного розрізнення цих слів диктується потребами спілкування, яке прагне смислової точності. Правда, іноді контекст дає змогу вжити будь-яке з двох слів, і зміст речення лишається незмінним. Наприклад, у реченні «Хто з всіми добрий хоче буть, той швидко втратить добрий путь» (І. Франко.) слово швидко без шкоди для змісту можна замінити словом скоро. А от у прикладі з твору Панаса Мирного замість швидко, безперечно, краще було б вжити слово скоро («Од купи до купи знай бігав Карно і гукав: «Піддержте, братця! Що се таке? За бісовими думками швидко не можна буде бідному чоловікові й дихнути»), бо формально виходить, що йдеться про частоту дихання (можна буде, мовляв, тільки повільно дихати), а не про час, коли це настане («незабаром»). Звичайно, в усному мовленні можуть виникати ще виразніші двозначності. Тому треба помітити порух мови до розрізнення слів швидко і скоро і зважити на цю тенденцію під час спілкування.

різниця між скоро та швидко

Словники фіксують прислівник скоро в двох значеннях: для вираження інтенсивності руху, а також у часовому – з відтінком «невдовзі». У першому він не відрізняється від слова швидко і вживається паралельно з ним. Однак останніми роками у мовній практиці спостерігається тенденція до семантичного розмежування цих лексем. Скоро переважно виступає з часовим значенням («незабаром»): «Іди ж, стара, юшки дітям навари, бо вже й вечір скоро» (Михайло Стельмах). А швидко – як прислівник, що передає інтенсивність руху: «Коні швидко бігли степовою дорогою» (з газети). Щоправда, іноді контекст дає змогу застосовувати будь-який з двох прислівників: «Хто з усіма добрий хоче буть, той швидко втратить добрий путь» (Іван Франко). Тут без шкоди для змісту можна замінити швидко на скоро.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

бігло читати

Правильніше: швидко читати
Словник-антисуржик.