ЧИСТО — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: усі як один; усі чисто

Правильніше: усі чисто; геть усі; всі до душі; усі як один; усі як є

Правильніше: геть чисто все

Правильніше: суто; чисто; виключно

Правильніше: чисто всі до одного

Правильніше: нова щіточка на кілочку

Правильніше: зовсім (геть) ні про що не дбати; зовсім (геть) нічим не піклуватися; занедбати геть чисто усе; і гадки ні про що не мати

Правильніше: під мітлу; все до крихти; геть чисто все; упень

Правильніше: чисто; голки не підточиш; нема до чого причепитися; гладесенько-рівнесенько; й олії колесам не треба; і голки не підсунеш; комар носа не підточить

Правильніше: усе цілком; усе чисто; геть усе

Правильніше: геть усе; чисто все; геть-чисто все; усе і вся; усе на світі

Перевірте доречність вживання слова чисто, і якщо воно підкреслює винятковість ознаки, названої прикметником, замініть в офіційно-діловому чи науковому стилі на: суто, виключно, тільки.

АЛЕ:

У кімнаті було чисто. Ми всі геть-чисто злякалися.

За спостереженням фахівців, має значно більше поширення, ніж це зумовлено семантично, прислівник дійсно; скрізь, окрім деяких випадків (у діловодстві), відчутно сильніше замість нього може виступати слово справді (подекуди насправді). Так само й з лексемою чисто, її успішно замінює (на практиці, на жаль, не часто) суто, і це завжди звучить по-українському. Досить поширене в нас пізніше й дедалі менш уживане згодом. Вони не тотожні за значенням, однак перше, що зберігає порівняльний відтінок, майже повсюдно агресивно витискує слово згодом, яке такого відтінку не має. Прикро, але мовці стали рідше використовувати впродовж року, ніж протягом (трапляється і взагалі помилкове в часовому значенні на протязі); відтоді, ніж з того часу, з тих пір; оскільки, ніж так як, тому що; з огляду на..., ніж через те.
Або взяти вислів з точки зору, що є буквалістичним перекладом російського с точки зрения. Він чомусь популярніший у мовців, аніж «більш українські» під кутом зору, з погляду (з погляду демократії, з наукового погляду, з естетичного погляду). В багатьох контекстах маємо говорити саме так. Активно й доречно вживається принаймні, трапляється і в крайньому разі, але зовсім рідко здибуємо в цьому значенні щонайменше.
У нашій мові паралельно існують наприклад і приміром, до прикладу; мабуть, очевидно й очевидячки; звичайно і зазвичай; безумовно і поза сумнівом; напевне і певне; до речі, між іншим і до слова; нарешті, зрештою і врешті-решт; по суті і власне, властиво; на мою думку і на мою гадку; правду (відверто, щиро) кажучи і правду сказати; крім того та до того ж і т. ін. З наведених слів активно задіяні в усному мовленні далеко не всі (вони названі тут у своїх групах останніми), а такі, як либонь (мабуть), далебі (справді) та деякі інші взагалі можуть перейти до розряду застарілих.

Правильніше: Це суто популістське рішення