ЧИМАЛА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: чималий час; чимала година; чимало часу

Для урізноманітнення мовлення замініть прикметник значний на один із варіантів: чималий, неабиякий, великий.

Правильніше: стягнути чималий капіталець

Правильніше: зазнати багато лиха (горя); набратися лиха (горя); випити ківш лиха; випити повну (чималу); скуштувати (спити) гіркої

Правильніше: чималі (неабиякі, великі) досягнення

Правильніше: витрати чималі

Правильніше: чималу годину просидів (пересидів)

Правильніше: багато важити; мати чималу вагу; відігравати велику роль

Замініть прикметник крупний, якщо мовиться про розмір, на стилістично кращий варіант: великий, чималий, буйний, дорідний, видатний, важливий.

АЛЕ:

крупний — який складається з великих частинок.

Крупне (грубе) зерно.

1. Чи правильно з погляду літературної норми використовувати прислівник десь у значенні «кудись» (як, наприклад, у народній пісні «Десь поїхав мій миленький...»)?
Правильно. Таке вживання досить поширене, і словники останніх років жодних обмежувальних рекомендацій не подають. Десь у значенні «кудись» вказує на те, що напрямок дії або зовсім невідомий, або відомий не в деталях. «Чудові магістралі, очищаючись від барикад, витягуються в далеч, біжать десь за місто» (Олесь Гончар). «А разом з тим десь з глибини сочились підземні джерела і гасили вогонь» (Михайло Коцюбинський). Принагідно варто сказати і про використання прислівника де в значенні «куди».
В українській мові слово де, що означає «в якому місці», може вживатися і в розумінні куди, тобто «в яке місце», «в якому напрямку», і звідки («з якого місця», «з якого боку»). Найчастіше де в значенні «куди» виступає в реченнях, які мають у своєму складі дієслова, що передають зміст «раптове чи ніким не помічене, несподіване, таємне зникнення або виникнення»: подітися, взятися (в розумінні з'явитися). «Де поділися ви, голоснії слова...» (Леся Українка).
Однак здебільшого прислівники куди і де (в значенні «куди») вживають паралельно. Порівн. у Тараса Шевченка в «Гайдамаках»: «Порай мені ще раз, де дітись з журбою», «Єсть у мене діти, та де їх подіти?»; «І хлинули сльози, дрібні-дрібні полилися. Де вони взялися? І там же: «Куди ж воно ділось? відкіля взялось?»
2. У яких значеннях виступає прислівник значно?
1. «Дуже, сильно». Наприклад: «Значно поріділи ліси в Європі» (Михайло Чабанівський).
2. У значенні «набагато, багато» з порівняльним ступенем прислівника і прикметника. «Ходжу значно краще, задишка менша» (Михайло Коцюбинський), «Протока була значно ширша, ніж це відразу здалося» (Юрій Смолич).
Не слід обмежувати текст викладу прислівником значно, коли є змога варіювати його іншими синонімами, скажімо, замість «значно більша» – «куди більша», «значно спростити» – «набагато спростити» тощо.
Надуживають у мовленні також прикметником значний. Раз у раз чуємо і читаємо: значні успіхи, значний вплив, значно вищий результат і подібне. А точніше й краще було б: чималі (неабиякі, великі) успіхи (вплив), далеко (або куди, набагато) вищий.

Прикметником значний і прислівником значно в сучасній українській мові так надуживають останнім часом, що вони майже витиснули інші близькі слова, тим самим збіднюючи мову. Раз у раз чуємо й читаємо: значний унесок, значні впливи, значно кращий, значно більший тощо. Замість того, щоб сказати: «Ми маємо в галузі фізкультури значні досягнення», — точніше й краще було б: чималі (неабиякі, великі) досягнення; замість: «Значно краще зробити це ось як», — можна сказати: «далеко (або куди, набагато) краще».
Не слід забувати, що прикметник значний буває ще синонімом до слів відомий, шанований, заслужений: «Значні пани і шляхетство» (О. Стороженко), — а прислівник значно в деяких діалектах означає ще те ж, що й слова помітно, видно. «Значно, що господар» (Ю. Федькович).

Правильніше: Чималі прибутки

Правильніше: Витрати чималі