ЦІЛКОВИТИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

тотальний

Правильніше: суцільний; поголовний; цілковитий
Мова – не калька: словник української мови

прийти в цілковитий занепад

Правильніше: геть цілком занепасти; звестися нінащо (на ніщо, нанівець); на пси зійти
Мова – не калька: словник української мови

абсолютний

Правильніше: повний; цілковитий; безумовний; довершений; необмежений
Мова – не калька: словник української мови

у мене повна довіра до нього

Правильніше: я йому цілком довіряю; я маю до нього цілковите довір'я (цілковиту довіру); я на нього цілком звіряюся
Мова – не калька: словник української мови

у цілковитій залежності від кого-небудь

Правильніше: під чоботом чиїм (кого) бути (жити)
Мова – не калька: словник української мови

у повній безпеці; там, де ніщо не загрожує

Правильніше: у цілковитій безпеці; цілком (зовсім) безпечно; у надійних руках
Мова – не калька: словник української мови

сталося цілковите безладдя

Правильніше: заварилася каша (катавасія)
Мова – не калька: словник української мови

присутність духу

Правильніше: цілковите (повне) самовладання; притомність духу
Мова – не калька: словник української мови

постигла повна невдача кого

Правильніше: спіткала (спостигла, спобігла, зуспіла) цілковита невдача кого; упала цілковита невдача на кого; геть зовсім (украй) не пощастило (не поталанило, не пофортунило) кому
Мова – не калька: словник української мови

абсолютна більшість

Правильніше: цілковита більшість
Мова – не калька: словник української мови

Обґрунтовано, з цілковитою (з повною, з незаперечною) підставою, підставно

У публіцистиці й діловій мові часто трапляються слова обґрунтовано, з цілковитою (з повною, з незаперечною) підставою, наприклад: «До вибору робочих швидкостей агрегатів передові механізатори підходять обґрунтовано...» («Радянська Україна»); «Можна сказати з незаперечною підставою, що третій з'їзд Рад відкрив нову епоху всесвітньої історії» (переклад із творів В. І. Леніна).
Та ось у «Вечірніх розмовах» М. Рильського бачимо прислівник підставно: «Клопотався він, учасник війни, цілком підставно й законно» («Моє і наше»). Чи це маловживане слово підставно — цілком рівнозначне попереднім висловам, чи воно має свій нюанс? Якщо вислів з незаперечною (з цілковитою, з повною) підставою — близький значенням до прислівника підставно, то цього не можна сказати про слово обґрунтовано: адже якесь клопотання об'єктивно може бути й мало обґрунтованим через юридичну непідготованість особи, що писала це клопотання, й разом із тим — цілком підставним, або, інакше кажучи, законним, бо має під собою за підставу закон. Саме тому М. Рильський, добрий знавець української мови, поставив тут цей прислівник. Слово підставно, відоме й раніше в українській мові, — не зайве, бо дає змогу точніше висловити думку й має свій загальновідомий антонім — безпідставно.