ЦІЛКОВИТИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
тотальний
Правильніше:
суцільний; поголовний; цілковитий
Мова – не калька: словник української мови
прийти в цілковитий занепад
Правильніше:
геть цілком занепасти; звестися нінащо (на ніщо, нанівець); на пси зійти
Мова – не калька: словник української мови
абсолютний
Правильніше:
повний; цілковитий; безумовний; довершений; необмежений
Мова – не калька: словник української мови
у мене повна довіра до нього
Правильніше:
я йому цілком довіряю; я маю до нього цілковите довір'я (цілковиту довіру); я на нього цілком звіряюся
Мова – не калька: словник української мови
у цілковитій залежності від кого-небудь
Правильніше:
під чоботом чиїм (кого) бути (жити)
Мова – не калька: словник української мови
у повній безпеці; там, де ніщо не загрожує
Правильніше:
у цілковитій безпеці; цілком (зовсім) безпечно; у надійних руках
Мова – не калька: словник української мови
сталося цілковите безладдя
Правильніше:
заварилася каша (катавасія)
Мова – не калька: словник української мови
присутність духу
Правильніше:
цілковите (повне) самовладання; притомність духу
Мова – не калька: словник української мови
постигла повна невдача кого
Правильніше:
спіткала (спостигла, спобігла, зуспіла) цілковита невдача кого; упала цілковита невдача на кого; геть зовсім (украй) не пощастило (не поталанило, не пофортунило) кому
Мова – не калька: словник української мови
абсолютна більшість
Правильніше:
цілковита більшість
Мова – не калька: словник української мови
Обґрунтовано, з цілковитою (з повною, з незаперечною) підставою, підставно
У публіцистиці й діловій мові часто трапляються слова обґрунтовано, з цілковитою (з повною, з незаперечною) підставою, наприклад: «До вибору робочих швидкостей агрегатів передові механізатори підходять обґрунтовано...» («Радянська Україна»); «Можна сказати з незаперечною підставою, що третій з'їзд Рад відкрив нову епоху всесвітньої історії» (переклад із творів В. І. Леніна).
Та ось у «Вечірніх розмовах» М. Рильського бачимо прислівник підставно: «Клопотався він, учасник війни, цілком підставно й законно» («Моє і наше»). Чи це маловживане слово підставно — цілком рівнозначне попереднім висловам, чи воно має свій нюанс? Якщо вислів з незаперечною (з цілковитою, з повною) підставою — близький значенням до прислівника підставно, то цього не можна сказати про слово обґрунтовано: адже якесь клопотання об'єктивно може бути й мало обґрунтованим через юридичну непідготованість особи, що писала це клопотання, й разом із тим — цілком підставним, або, інакше кажучи, законним, бо має під собою за підставу закон. Саме тому М. Рильський, добрий знавець української мови, поставив тут цей прислівник. Слово підставно, відоме й раніше в українській мові, — не зайве, бо дає змогу точніше висловити думку й має свій загальновідомий антонім — безпідставно.
Та ось у «Вечірніх розмовах» М. Рильського бачимо прислівник підставно: «Клопотався він, учасник війни, цілком підставно й законно» («Моє і наше»). Чи це маловживане слово підставно — цілком рівнозначне попереднім висловам, чи воно має свій нюанс? Якщо вислів з незаперечною (з цілковитою, з повною) підставою — близький значенням до прислівника підставно, то цього не можна сказати про слово обґрунтовано: адже якесь клопотання об'єктивно може бути й мало обґрунтованим через юридичну непідготованість особи, що писала це клопотання, й разом із тим — цілком підставним, або, інакше кажучи, законним, бо має під собою за підставу закон. Саме тому М. Рильський, добрий знавець української мови, поставив тут цей прислівник. Слово підставно, відоме й раніше в українській мові, — не зайве, бо дає змогу точніше висловити думку й має свій загальновідомий антонім — безпідставно.