ХТО — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

Як хто, що, за кого, що і в якості

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм в якості (кого, чого) на стилістично кращий варіант: як (хто, що); за, для, у ролі  (кого, чого); або конструкцію з орудним відмінком.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
підходити в якості поживного матеріалу підходити як поживний матеріал
бути у якості друга бути за друга
використовувати в якості перекусів використовувати для перекусів
вправний у якості коментатора вправний у ролі коментатора
працювати в якості вчителя працювати вчителем

АЛЕ:

Причина конкурентної переваги компанії – у якості її товарів.

Подібний до, як і у вигляді

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм у вигляді на стилістично кращий варіант: подібний до (кого, чого), як (хто, що), за (кого, що).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
запис чисел у вигляді десяткового дробу запис чисел як десяткового дробу
 принести у вигляді подарунка  принести як подарунок
 призначити у вигляді кари  призначити за кару
 у вигляді ласки  як ласка, за ласку
 у вигляді спроби  як спроба, за спробу, на спробу
 ангел  у вигляді голуба  ангел, подібний до голуба

за зізнанням кого

Правильніше: як зізнався хто
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Кома між частинами складного речення

Перевірте, чи не пропущено кому перед підрядним реченням, приєднаним сполучником (Український правопис. §118 Б п.11).

КОМА СТАВИТЬСЯ
Для відокремлення в складнопідрядному реченні підрядних речень, уведених сполучниками або сполучними словами, від головних і від інших підрядних Є багато на світі учених людей, а поетів мало (Михайло Коцюбинський).

Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі, але в мене є певність, що вони й там стрітися можуть (Михайло Коцюбинський).

Швидше будемо писати, бо хочеться спати і вам, і мені (Тарас Шевченко).

Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть сивими очима (Леся Українка).

Вони, щоб тільки погубити, То будуть все тебе манити (Іван Котляревський).

Він був такий, що мило дивитися.

Один раз у складених сполучниках і сполучних словах тому що, через те що, для того щоб, незважаючи на те що, після того як, внаслідок того що, замість того щоб: або перед усім складеним словосполученням, або перед сполучниками що, щоб, як — залежно від змісту та інтонації Надворі стало темно через те, що небо заволокло чорною хмарою.

Надворі стало темно, через те що небо заволокло чорною хмарою.

Перед як у зворотах не хто інший, як; не що інше, як Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (Михайло Коцюбинський).

АЛЕ:

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ
Перед як у виразах як слід, як треба, як годиться й под., коли нема ясно визначеного підрядного речення Роби як слід, то й добре буде.
Перед одиничними займенниками та прислівниками, що є, власне, частиною непрямого питання Бачив хлопця й не сказав якого.

Мати повернеться, та не знати коли.

Коли перед підрядним реченням стоять частки не, і Мене цікавить не як це сталося, а які можливі наслідки цього факту (Пор.: Мене цікавить не те, як це сталося…).

Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють. (Пор.: Треба бути уважним і тоді, коли обставини...).

У разі збігу сполучників перед другим із них тоді, коли в наступному реченні наявні співвідносні слова то, так І якщо пісня вийде в люди, То пломінь серця не згашу (Малишко).

Пор.: Але коли Ви такі добрі, що не одмовились би перекласти щось із рукопису, то я позволю собі скористуватися з сього і, якщо зможу, пришлю Вам рукопис (Коцюбинський).

У разі збігу сполучників перед другим із них тоді, якщо перший сполучник протиставний (а, але, однак і т. ін.) Він прокинувся увечері, …довго пив чай, а коли зовсім стемніло, став збиратися у свою п’яту вилазку (Леонід Первомайський).

Хоч хто, хай хто і хто б не

Перебудуйте допустову конструкцію з компонентом хто б не, яка виражає припущення, на стилістично кращий варіант, використавши: хоч хто, хай хто.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Хто б не звернувся до тебе по допомогу, не відмов. Хоч хто звернеться до тебе по допомогу, не відмов.

АЛЕ:

Немає нікого, хто б не хотів бути здоровим.

І то хто? і головне, хто?

Замініть скальковану конструкцію головне, хто (що, де, як), використану в питальному реченні, на стилістично кращий варіант: і то хто (що, де, як).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
А тепер пропонує нам, і головне, що? Почекати! А тепер пропонує нам, і то що? Почекати!

АЛЕ:

Головне, що ми взяли 4 очки в 2 матчах.

Охочий, який бажає, хто бажає і бажаючий

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови.

Замініть бажаючий на один з варіантів: охочий; який бажає, хто бажає.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Усі бажаючі можуть ставити запитання. Усі охочі можуть ставити запитання.
Людей, бажаючих покращити свої знання, запрошуємо підписатися на щоденне розсилання. Людей, які бажають покращити свої знання, запрошуємо підписатися на щоденне розсилання.

Капосне “як”

Капосне, бо, стикаючись з ним, щоразу ламаєш голову: а треба в цьому випадку тут ставити якийсь розділовий знак чи ні? Гадаємо, позбутися клопоту допоможуть правила, вміщені нижче.
Прислівник як з часткою би пишеться окремо. «Як би це добре було, коли б я не тільки спочив, а й вивіз собі матеріал для роботи» (Михайло Коцюбинський). Слід відрізняти їх від однозвучного сполучника якби, що вживається в складнопідрядному реченні з підрядними умовами і, якщо є потреба, замінюється сполукою коли б.
Цей прислівник з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -таки, -то подається через дефіс: будь-як, як-небудь, казна-як, хтозна-як, як-таки, як-то.
Сполучник як з часткою от пишеться теж через дефіс: «Нічого специфічного, врочистого, як-от гранітних та мармурових пам'ятників, на нашому кладовищі не було» (Олександр Довженко). У ролі префікса в формах найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників як пишеться разом: якнайбільший, якнайбільше тощо.
Кому перед »як» ставимо:
1. Коли приєднується підрядне речення способі дії зі значенням порівняльної характеристики, уподібнення; сполучник як близький семантично до слів мов, немов, наче, неначе. «Гарячий місяць сяє на підповні, пливу, як човен, знявши паруси» (Андрій Малишко).
2. Якщо порівняльному зворотові передують слова такий, так. «Шість років Левкові минуло, мало сміху на його обличчі, навіть зітхав часто, так само, як мати» (Михайло Стельмах).
3. Якщо порівняльний зворот починається сполукою як і. «Українська література, як і вся наша культура, переживає не кращі часи» ( з газ.).
4. Якщо як приєднує вставні слова, словосполучення і речення. «Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном» (Олександр Довженко).
5. Якщо сполучник як приєднує прикладку, що має додатковий відтінок причини. «У горах Брянський, як командир роти, зустрівся з новими труднощами» (Олесь Гончар).
6. У зворотах не хто інший, як; не що інше, як. «Не хто інший, як Юрій Гагарін, першим полетів у космос» (з газ.).
Кому не ставимо:
1. Якщо порівняльний зворот має значення обставини способу дії і може бути замінений орудним відмінком іменника або прислівником. «Пливу як тінь по морю снів за нею» (Максим Рильський). Порів.: пливу тінню.
2. Якщо сполучник як приєднує зворот, який характеризує предмет з одного якогось боку або ж має значення «у ролі кого, чого». «Це його виділяє з-поміж багатьох як митця» (з газ.).
3. У складних сполученнях перед тим як, після того як та ін., якщо перша їхня частина не входить до головного речення. «Перед тим як почати екзамен, директор провів інструктивну нараду» (з газ.). Але: «Добре запам'ятався тоді, як сидів за партою» (з журналу).
4. Перед прикладкою з як, якщо вона не має причинового зв'язку. «Тарас Шевченко відомий світові як талановитий поет і художник» (з підручника).
5. Якщо зворот з як виступає іменною частиною присудка. Зрозуміти як натяк. Кваліфікувати як виняток тощо. «Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду» (Іван Нечуй-Левицький).
6. Якщо перед як стоїть заперечна частка не або слова зовсім, майже, просто, точнісінько, передусім і т. д. «Учні інколи міркують зовсім як дорослі» (з газ.).
7. Якщо в порівняльному звороті порівнюване слово повторюється. «Діти як діти», «На війні як на війні» (з газ.).
8. Перед сполучниками як не... то, як... так і, що з'єднують однорідні члени речення або частини складного речення. «Допоможіть як не копійкою, то хоч порадою» (з газ.).
9. Якщо порівняльний зворот має характер стійкого словосполучення. Берегти як зіницю ока. Боятися як вогню. Один як палець. Почервонів як рак. Холодний як лід. Дивиться як теля на нові ворота. Ясно як божий день і т. д.
10. У словосполученнях типу як не як, хоч як хоч, як на те, як не було.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Який вислів правильніший: як би не чи хоч би як?

Дослухайтеся до поради авторитетного нашого письменника і мовознавця Бориса Антоненка-Давидовича. Часто помиляються в тих випадках, наголошував він, коли будують українську фразу за зразком російських висловів как ни («А вы, друзья, как ни садитесь, все ж в музыканты не годитесь»), какой бы ни («Какой бы ни был результат, а работать нужно») й кажуть та пишуть: «Без освіти нічого не осягнеш, як би не хотів того»; «Не тонкощі сюжетоскладання, якими б не були вони винахідливими, цікавлять нас». Таке калькування інколи навіть не дає змоги гаразд збагнути фразу, наприклад, перше речення, сказане вголос, можна зрозуміти й так: «Без освіти нічого не досягнеш, якщо того не хотів». Щоб цього не траплялося, треба висловлюватися правильно по-українському: «Без освіти нічого не осягнеш, хоч би як того хотів»; «Не тонкощі сюжетоскладання, хоч би які винахідливі вони були, цікавлять нас». Так усталилося в нашій класиці й живому народному мовленні, отож нема чого від цього відступати: «Не до пари голубоньці горобець, хоч який він прехороший молодець» (Леонід Глібов). Так само російським висловам что бы не, кто бы ни, где бы ни відповідають українські хоч би що («Хоч би що він думав, хоч би що робив, а якась потаємна думка точить його серце, мов хробак...» – Михайло Чабанівський), хоч хто, хоч де («Хоч хто казатиме – не слухайсь»; «Хоч де будеш, та я тебе знайду» – Словник Бориса Грінченка).
Уживають як не прикро, як не дивно, треба: хоч як прикро, хоч як дивно.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

хто крайній?

Правильніше: хто останній?
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Може, хто з рідних чи знайомих зголоситься

Правильніше: Може, хтось із рідних чи знайомих зголоситься

Хто не українці, то

Правильніше: Хто неукраїнці, то

Включно з чим і включаючи що

Скальковану конструкцію включаючи (кого, що) рекомендовано замінити стилістично кращою: включно з (ким, чим).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Всі, включаючи директора, були на святі. Всі, включно з директором, були на святі.

Дати спокій і залишити(ся) в спокої

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію залишити в спокої (кого, що), залишатися на стилістично кращий варіант: дати (чистий, святий) спокій (кому, чому), не турбувати (кого, що); мати (чистий, святий) спокій.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Як у Рівному просили залишити у спокої очільника місцевої митниці. Як у Рівному просили дати спокій очільнику місцевої митниці.
Я хочу залишитися в спокої! Я хочу мати чистий спокій.

Вважатися, зважати на і рахуватися з

Перевірте вживання дієслова рахуватися і в разі потреби замініть:

вважатися (ким, чим, яким) — визнаватися ким-, чим-небудь, якимсь, прирівнюватися до когось, чогось; або перебудуйте речення, використавши дієслово вважати;

зважати на (кого, що) — звертати увагу.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Він рахувався зниклим безвісти. Він вважався зниклим безвісти.
Його вважали зниклим безвісти.
Його брати бажали, щоб він рахувався з їхньою думкою. Його брати бажали, щоб він зважав на їхню думку.

АЛЕ:

рахуватися  вести взаємні, насамперед грошові розрахунки.

Легше з ведмедем борюкатися, ніж з паном рахуватися.

Підплачувати і підкупати

Для урізноманітнення мовлення замініть конструкцію з дієсловом підкупати (кого), якщо мовиться про давання хабара, на  стилістично кращий варіант: підплачувати (кому).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Магнат звик підкупати суддів, які виносять рішення на його користь. Магнат звик підплачувати суддям, які виносять рішення на його користь.

Підплатити і підкупити

Для урізноманітнення мовлення замініть конструкцію з дієсловом підкупити (кого), якщо мовиться про давання хабара, на  стилістично кращий варіант: підплатити (кому).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Але магнат підкупив суддю, який виніс рішення на його користь. Але магнат підплатив судді, який виніс рішення на його користь.

Хоч кого (кому…), хай кого (кому…) і кого (кому…) б не

Перебудуйте допустову конструкцію з компонентом кого (кому) б не, яка виражає припущення, на стилістично кращий варіант, використавши: хоч кого (кому), хай кого (кому).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Кого б не побачив ти на порозі, привітай. Хоч кого побачиш ти на порозі, привітай.

АЛЕ:

Немає жодного поета у цьому місті, кого б не знали ми особисто.

Призначений, рекомендований і розрахований

Перевірте вживання дієприкметника розрахований і в разі потреби використайте стилістично влучніші синоніми або замініть: призначений (для кого), рекомендований (кому).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
розрахований на науковців рекомендований науковцям
розрахований на дітей дошкільного віку призначений для дітей дошкільного віку

АЛЕ:

Розрахований на підставі статистичних даних коефіцієнт дорівнює 0,64.

постачати кого чим (батьків продуктами)

Правильніше: постачати кому що (батькам продукти)
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

погруддя кого, погруддя кому, бюст кого, бюст кому, пам'ятник кому, пам'ятник кого

Як правильно: пам'ятник Грушевського чи Грушевському, погруддя Ковпака чи Ковпаку, бюст Тичини чи Тичині?
Треба казати і писати: пам'ятник Грушевському (Лесі Українці, Франку), погруддя Ковпака (Вернадського, Богомольця). А слово бюст у значенні «скульптурне зображення людини до пояса» вживати не бажано.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

наслідувати кому, чому

Правильніше: наслідувати кого, що
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

залишити (кого?) в спокої

Правильніше: давати (кому?) спокій
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

зраджувати кому

Правильніше: зраджувати кого
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

знущатися над ким

Правильніше: знущатися з кого
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

запобігати ласки перед ким

Правильніше: запобігати ласки у кого
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

глузувати над ким

Правильніше: глузувати з кого
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

ігнорувати кого, що, ігнорувати ким, чим

Ігнорувати походить від латинського ignorare – «не знати» і має значення «навмисне не помічати когось або чогось, не рахуватися, не брати до уваги». Вимагає після себе додатка в знахідному відмінку (ігнорувати кого? що?). «Дівчата невмолимо замикали вікна, зсовували занавіски й намагалися ігнорувати те, що стукало вже... до їхніх юних сердець» (Юрій Яновський), «Оскільки мистецтво основним своїм об'єктом має людину, воно не може ігнорувати багатства виявів її життя» (з журналу), «Завдяки тому, що мистецтво основним своїм об'єктом має людину, воно не може ігнорувати багатства проявів її життя» (з журналу). Вживання дієслова з додатком в орудному відмінку («ігнорувати думкою членів колективу») – помилкове. Треба: ігнорувати думку членів колективу.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Дієслова, що керують іменниками в певних відмінках

Переважна більшість дієслів керує іменниками в якомусь певному відмінку. Таке саме правило є й у російській мові, але відмінки керованих іменників не завжди збігаються при аналогічних дієсловах з українськими. Наприклад, дієслово дякувати керує іменником чи займенником у давальному відмінку: дякую батькові, дякуємо тобі, — тимчасом як відповідне російське благодарить вимагає знахідного відмінка: благодарю отца, благодарим тебя, дієслово зрадити керує іменником чи займенником у знахідному відмінку: зрадив мене, зрадив своє слово, а російське изменить — у давальному відмінку: изменил мне, изменил своєму слову.
Розгляньмо, як саме керують дієслова іменниками в певних відмінках.
З іменниками в родовому відмінку стоять дієслова: вживати1 («Горілки не вживав так, щоб через край». — Г. Квітка-Основ'яненко), вчити, вчитися, навчати, навчатися («Нічого було робити, — треба Кириликові вчити сестер грамоти». — Панас Мирний; «Малих діток доглядала, звичаю навчала». — Т. Шевченко); глядіти, доглядати («Гляди, як ока в голові». — М. Номис); грати, гуляти — з прийменником у (в) («Діти бігають, гуляють у ціці-баби, в хрещика». — Б. Грінченко; «Будемо грати в свого козиря». — Б. Грінченко), завдавати («Не завдавай мені сорому при чужих людях». — І. Нечуй-Левицький), заживати («Будуть до тебе козаки заїжджати, будуть у тебе хліба-солі заживати». — Народна пісня), запобігати («Не хочуть у вельможних панів ласки запобігати». — П. Куліш), зазнавати, зазнати («Не зазнала розкошоньки, вже й літа минають». — Народна пісня), пильнувати («Бабуся пильнує малої». — Марко Вовчок), послухати, послухатися («Послухали доброї поради високошановного народолюбця». — Б. Грінченко).
1 Пишемо вживати й уживати, вчити й учити залежно від того, на голосну чи приголосну кінчається попереднє слово (закон чергування).
Частина дієслів керує залежним словом у родовому відмінку без прийменника або в знахідному відмінку з прийменником на: сподіватися («Панночки сподіваємось». — Марко Вовчок; «Сподівався дід на бабин обід». — Приповідка), чекати («...хірург Богдановський присів край вікна, чекаючи на початок роботи». — О. Довженко; «Скільки він мріяв про цей момент, скільки чекав цієї хвилини». — Ю. Смолич; «Я чекаю на тебе при каганці і співаю». — В. Стефаник). Дієслова ждати, дожидати керують іменником у знахідному відмінку без прийменника на: «У Підпари Гафійку ждала цілоденна робота» (М. Коцюбинський).
З іменниками в давальному відмінку стоять дієслова: боліти («Чужий біль нікому не болить». — М. Номис); це дієслово може вимагати й знахідного відмінка («Мене ж болить її відвічнеє страждання». — І. Франко), а також виступати з прийменником у (в) та іменником у родовому відмінку («Що у вас болить? — ластівкою припадає вона коло недужої». — М. Коцюбинський), вибачати («Подорожньому і Бог вибачає». — М. Номис), прощати («Скажіть їм, щоб простили мені, бурлаці, за мою смерть на чужині». — І. Нечуй-Левицький), дякувати («Дякую тобі, Іване, — промовила вона». — І. Франко), віддячити (оддячити) («Соломія усе старалась оддячити циганам за рятунок і захист». — М. Коцюбинський).
З іменниками чи займенниками в знахідному відмінку стоять дієслова: зрадити («Зрадив мене милий». — Народна пісня), опанувати («І пустиню опанують веселії села». — Т. Шевченко), радити, порадити («Де то моя Катерина, моя чорноброва! Вона мене все радила і тепер порадить». — Т. Шевченко; «Порадь мене, дівчинонько, як рідная мати». — Народна пісня). Тепер при дієслові радити (порадити) ставлять іменник і в давальному відмінку («Горький, Чехов, Франко, Коцюбинський завжди радили молодим авторам учитися, наполегливо поліпшувати свою письменницьку техніку». — «Літературна газета»).
З іменниками в знахідному відмінку й прийменником за стоять дієслова, якщо вони вказують на виконання функції чогось чи когось: бути («Ще й на весіллі в його дочки за дружку була». — І. Нечуй-Левицький), стати («Він мені за дитину рідну став». — Марко Вовчок), правити («Скриня моя за стіл править». — Ганна Барвінок), мати («Мене його батько не хоче за невістку мати». — Панас Мирний), вважати («Жаль тобі того, кого за ворога вважаєш». — Леся Українка; «Лаврін уже вважав себе за господаря». — І. Нечуй-Левицький). Дієслово вважати зрідка може стояти без прийменника за, тоді воно керує залежним словом в орудному відмінку («Та полювання він забавою вважав, рибальство — справою, священнодійством навіть». — М. Рильський).
Згадані дієслова бути, стати, правити, мати з іншим значенням, ніж у наведених реченнях, стоять без прийменника за й керують іменниками в інших відмінках: «А Ганна була, як і вона, удова, мала собі дочку-одиначку» (Марко Вовчок); «Юрко став паном, змінив своє ймення й назвав себе Юрушем» (І. Нечуй-Левицький); «А може, й сам на небесі смієшся, батечку, над нами та, може, радишся з панами, як править миром?» (Т. Шевченко).
З іменниками в знахідному відмінку й прийменником на стоять дієслова: бачити (бачити на власні очі, а не власними очима!) («А сам Наум таку колись пригоду на власні очі бачив». — М. Рильський), чути (чути на власні вуха), грати («Та й найняла козаченька на скрипочку грати». — Народна пісня), проте в сучасній літературній мові дієслово грати керує місцевим відмінком іменника з прийменником на: грати на скрипці (на роялі, на бандурі), заздрити, заздритися («На велику худобу батьківську її заздрились». — Б. Грінченко), змилосердитися («Поки прут знайшов та відсердивсь, та на свою миленьку змилосердивсь». — Б. Грінченко), плакатися («Не плачся на моє горе». — Марко Вовчок), розстаратися («Як потягнувся на юшку, то розстарайся й на петрушку». — Б. Грінченко), слабувати («Слабує на очі». — Б. Грінченко), хворіти («…деякі пухлини, на які хворіють люди, — теж вірусного походження». — «Наука і життя»).
З іменниками в орудному відмінку стоять дієслова: братися, узятися в значенні «перетворюватися на щось, укриватися чимось» («Тільки внизу, коло каменя бралась живими миготливими зморшками вода». — І. Багмут; «Ладозьке озеро бралося кригою». — Ю. Смолич; «Нога в хлопця взялася синіми плямами». — О. Донченко), говорити, читати, перекладати, учити, навчати, повчати якоюсь мовою («Поучали з церковної амвони рідних братів чужою мовою». — Б. Грінченко); іноді помилково кажуть: «Я вмію читати на англійській мові, а говорити можу й на німецькій», замість: «Я вмію читати англійською мовою (або по-англійському), а говорити можу й німецькою (або по-німецькому; одружитися з кимось (іноді женитися), а не на комусь («Оженився з Палажчиною дочкою». — І. Нечуй-Левицький; «Софія одружилась з Ізаровим». — А. Шиян); їхати, пливти, плинути чимось, а не на чомусь («Їде чумак шістьма парами». — Б. Грінченко; «Комбайн велично плине шумним широким степом навпростець». — І. Муратов).
З іменниками в місцевому відмінку й прийменниками по, на, в стоять дієслова: знати, пізнати («Знати пана по халявах». — Прислів'я; «Пізнати ворону по пір'ю». — Прислів'я), розумітися, знатися на чомусь («Теля не знається на пирогах». — Прислів'я; «На рибі теж розумітися треба». — Ю. Збанацький), кохатися в чомусь («У химерному кохатися, видумки сплітати». — Б. Грінченко), вибачати на слові («Вибачайте, люди добрі, на цім слові». — Марко Вовчок); бути певним із прийменником на («Коли загублю, то вишукаю, бувай на тому певна, моя сиза голубко». — Марко Вовчок), із прийменником у (в) («Згорда поглядають вони довкола, певні в своїх силах». — М. Коцюбинський) або без прийменника, але з родовим відмінком («Одначе чужинець і сам не був певний правильності того, що говорить». — О. Досвітній).

Відчитати чи вичитати?

В одному оповіданні для дітей є така фраза: «Карапузи вирішили відчитати Машу й добре присоромити». Ні, треба не відчитувати Машу, а — вичитати або прочитати Маші. Ганити когось, дорікати комусь або читати комусь нотацію, цебто по-російському отчитивать, отчитать, буде по-українському вичитувати, вичитати комусь (а не когось!): «Батько вичитав їй за поламану квітку» (Словник за редакцією А. Кримського), — або прочитувати, прочитати: «Добру молитву прочитали їй за брехні» (Словник за редакцією А. Кримського).

повинуватися

Правильніше: коритися (кому), слухати (кого)
Словник-антисуржик.

відчитати за провину

Правильніше: вичитати (кому), вишпетити (кого), прочитати мораль
Словник-антисуржик.

Кома для виділення відокремлених обставин

Перевірте, чи не пропущено кому для виділення відокремлених обставин, виражених дієприслівниками.

КОМА СТАВИТЬСЯ
Для виділення обставин, виражених дієприслівниковими зворотами

Маруся, вийшовши з кімнати, засоромилась (Г. Квітка-Основ’яненко);

Почали люди серпи гострити, лаштуючись до жнив (М. Коцюбинський);

Забившись у дровітню, я плакав, коли Мальва залишала наше подвір’я (В. Земляк)

Для виділення обставин, виражених одиничними дієприслівниками, коли вони означають час, причину, умову дії (а не її спосіб)

Повечерявши, полягали спати (Панас Мирний);

Прощаючись, Багіров відкликає Ясногорську вбік (О. Гончар);

Не повіривши, Чабанчук кинувся в канцелярію (О. Донченко);

Попрацювавши, можна й відпочити.

АЛЕ:

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ
Якщо одиничні дієприслівники, тісно прилягаючи до дієслова-присудка (звичайно в постпозиції до нього), уживаються не у власне дієслівному значенні (що роблячи), а в значенні прислівника (у функції обставини способу дії: як) Не розмірковуючи він кинувся на допомогу; Вона сиділа замислившись (Ю. Яновський).

Читав лежачи.

Якщо дієприслівник або дієприслівниковий зворот перебувають у складі стійкого звороту (фразеологізмів, складених прийменників і сполучників тощо)

Працював не покладаючи рук.

Слухаю затамувавши подих.

Зважаючи на обставини вирішили діяти відразу.

Якщо дієприслівник або дієприслівниковий зворот уживаємо серед однорідних членів речення поряд з іншими частинами мови у функції обставин способу дії

Він діяв упевнено й ні на кого не зважаючи

Якщо дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і сполучним словом який, уживаємо в складі підрядної означальної частини складнопідрядного речення

Перед мандрівниками стояли гори, перейшовши які вони зможуть вийти до моря.

Якщо перед дієприслівниковим зворотом стоїть підсилювальна частка і (й)

Вони бралися до роботи й не знаючи повністю її обсягу.

Через, за допомогою, у такий спосіб і шляхом

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію шляхом (чого) на стилістично кращий варіант: через (кого, що), за допомогою (кого, чого).

Конструкцію таким шляхом замініть на: таким способом, у такий спосіб.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Порядок ліквідації юридичних осіб шляхом реорганізації зазнає змін. Порядок ліквідації юридичних осіб через реорганізацію зазнає змін.
Вважаю що їхні дії є незаконними, таким шляхом вони заробляють гроші на нас простих страхувальниках. Вважаю що їхні дії є незаконними, у такий спосіб вони заробляють гроші на нас простих страхувальниках.

АЛЕ:

Ми йдемо своїм шляхом.

Зважаючи на, з огляду на і беручи до уваги

Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію беручи до уваги на стилістично кращий варіант: з огляду на (кого, що); зважаючи на (кого, що).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Беручи до уваги тренд здорового харчування, ми розширили асортимент натуральних продуктів у наших магазинах.  Зважаючи на тренд здорового харчування, ми розширили асортимент натуральних продуктів у наших магазинах.

Сяйнула, блиснула думка і осінило

Перебудуйте речення, замінивши скальковане дієслово осінити на стилістично кращий варіант: сяйнула, блиснула, стукнула в голову думка (кому).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
І тут його осінило: це ж був його друг. І тут йому сяйнула думка: це ж був його друг.

Нагадувати і бути схожим

Замініть дієслово нагадувати, якщо мовиться про схожість між людьми, предметами, явищами тощо, на: бути схожим на (кого, що), бути подібним до (кого, чого), скидатися на (кого, що).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Він нагадує батька. Він схожий на батька.
Ця ситуація нагадує минулорічний візит до Києва. Ця ситуація подібна до минулорічного візиту до Києва.

АЛЕ:

нагадувати — робити нагадування.

Він нагадав мені, що завтра збори.

Позначитися і відбитися

Замініть дієслово відбитися, якщо мовиться про вплив, на стилістично кращий варіант: позначитися (на кому, чому).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
З 1 січня в Україні скасували додатковий імпортний збір на автомобілі: як це відбилося на цінах? З 1 січня в Україні скасували додатковий імпортний збір на автомобілі: як це позначилося на цінах?

АЛЕ:

М'яч відібився від стіни.

За (на) кошт (кого, чий), завдяки, через і за рахунок

Замініть конструкцію за рахунок:

  • якщо мовиться про оплату чогось грошима, на стилістично кращий варіант: за (на) кошт (кого, чий), коштом (чиїм), на (чиї) гроші;
  • якщо мовиться про причину або наслідок дії, оберіть на стилістично кращий варіант: користуючись з (чого), використовуючи (що), завдяки (чому), через (що), внаслідок (чого). Або перебудуйте речення, зберігши його загальне значення.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
споруда, зведена за рахунок спонсора споруда, зведена коштом спонсора
наповнення бюджету за рахунок підвищення сплати податків  наповнення бюджету завдяки підвищенню сплати податків 
забезпечити порядок за рахунок законних методів  забезпечити порядок, використовуючи законні методи 
поповнити кадри за рахунок резервів  поповнити кадри з резервів 
збільшити кадри за рахунок зменшення резервів  збільшити кадри, зменшивши резерви

Позначатися і відбиватися

Замініть дієслово відбиватися, якщо мовиться про вплив, на стилістично кращий варіант: позначатися (на кому, чому).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
З 1 січня в Україні скасують додатковий імпортний збір на автомобілі: як це відіб'ється на цінах? З 1 січня в Україні скасують додатковий імпортний збір на автомобілі: як це позначиться на цінах?

АЛЕ:

М'яч відіб'ється від стіни.

Завбільшки і величиною

Замініть конструкцію зі словами величиною (у що, з кого, що), яка описує розміри певного об'єкта, на стилістично кращий варіант: завбільшки (з кого, що).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Озеро це величиною у 50 квадратних кілометрів. Озеро це завбільшки у 50 квадратних кілометрів.
У Самборі випав град величиною з яйце! У Самборі випав град завбільшки з яйце.

 

перевага над чи перед ким, чим?

Правильні обидва варіанти. При слові перевага, особливо коли воно стоїть у множині, усталився орудний відмінок іменників з прийменником перед. Наприклад: «Переваги нового методу перед традиційним були очевидні» (з газети). Значно рідше лексема перевага (зазвичай, у формі однини) сполучається з орудним відмінком іменників та прийменником над. «Перевага глибокої оранки над мілкою» (з газети).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

ні в кого – в нікого

Ні – 1. Заперечна, заперечно-підсилювальна частка. « – Усте, ти нічого не чула?»«Ні... – одкашлялась. – Ні, а що?» (Степан Васильченко). «На дорозі – ні пилинки» (Михайло Коцюбинський). 2. Підсилювально-єднальний сполучник. «Він не знає ні батька, ні матері, ні брата, ні сестри» (з розмови).
Слід розрізняти не і ні в сполученнях: не один (багато) – ні один (жоден), не раз (часто) – ні разу (жодного разу).
Частка ні пишеться разом: а) із займенниками, якщо вона не відділена від дальшого займенника прийменником: ніхто, ніщо, нікого, нічого, ніякий, нічий; б) з прислівниками: нізащо, нінащо, ніяк, ніколи, ніде, нікуди, нізвідки, ніскільки, нітрохи. Пишеться окремо: а) у заперечних реченнях, коли ні вживається як сполучник чи підсилювальна частка. Я ні слова не скажу; не хоче ні їсти, ні пити; б) в деяких усталених зворотах: ні живий ні мертвий, ні риба ні м'ясо, ні се ні те, ні сяк ні так, ні вдень ні вночі, ні кола ні двора, ні пуху ні пера, ні слуху ні духу, ні сюди ні туди, ні пари з вуст, ні кроку назад; в) у займенниках, якщо за часткою ні йде прийменник: ні в кого, ні до кого, ні від кого, ні до чого, ні за що, ні з ким і т. ін. Ненормативними є вислови: в нікого, до нікого, до нічого.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

кому не ставлять

а) перед як у висловах як слід, як треба, як годиться і подібних, коли нема ясно вираженого підрядного речення. «Роби все як слід»;
б) перед одиничними займенниками та прислівниками, що є часткою непрямого питання. «Проводжав приятеля й не сказав якого»; «Батько приїде, та не сказав коли»;
в) якщо перед підрядним реченням стоять частка не чи повторюваний сполучник сурядності. «Хлопця завжди цікавило не що він робить, а як робить»; «Сусід часто згадував і як він ішов на фронт, і як його поранило в бою»;
г) якщо підрядна частина речення зі складним сполучником стоїть перед головною. «Перед тим як виконувати вправу, повторіть правила»;
д) після протиставних сполучників а, але, однак і т. ін. «Ти впорайся зі своїми справами, а коли стемніє, приходь на дискотеку».
е) між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і мету. Сядь поміркуй про свої вчинки. Спробуй зроби цю вправу. Піди провідай батьків;
б) між двома однаковими або близькими значенням словами, з яких друге вжите з запереченням не, якщо таке словосполучення становить змістом одне ціле (чекаю не дочекаюся, дивишся не надивишся, вовк не вовк і под.), «Дивиться вона не надивиться на свого сина: втішається не навтішається своїм Івасем!» (Іван Нечуй-Левицький).
ж) між частинами складносурядного речення, поєднаними одиничним сполучником і (й), та (в значенні і), або, чи (в значенні або), якщо вони мають спільне слово. «Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася» (Андрій Головко). «Зрідка пробіжить тут заєць або спиниться на кручі вовк» (Анатолій Шиян).
Не відокремлюються обставинні дієприслівникові звороти:
– фразеологічного типу. Бігти не оглядаючись. Говорити не переводячи духу;
– якщо обставина починається підсилювальною часткою і (й). Можна було про все це розказувати й не вдаючись до подробиць;
– обставина, поєднана з іншою однорідною невідокремленою обставиною сполучником і. «Жінка йде поволі і трохи зігнувшись» (Олександр Довженко); – зворот із сполучним словом який у складі підрядної означальної частини складнопідрядного речення. На мене чекала цікава робота, виконуючи яку я все забував;
– одиничні дієприслівники, що стоять при присудкові й мають значення прислівника. «Вона не звикла сидіти склавши руки» (Максим Рильський). «Із вирію летять курличучи ключі» (Микола Зеров).
Коли перед підрядним реченням стоять частки не, і, то воно не відділяється від головного комою: «Мене цікавить не як це сталося, а які наслідки цього факту» (порівняйте: «Мене цікавить не те, як це сталося...). «Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють» (пор.: «Треба бути уважним і тоді, коли обставини...»).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

за ініціативою кого

Правильніше: на ініціативу чию
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Як слід сказати: збиткуватися з нього чи збиткуватися над ним?

Часто це дієслово помилково вживають з додатком у родовому відмінку та прийменником з (збиткуватися з хлопця) замість додатка в орудному відмінку з прийменником над (збиткуватися над хлопцем). Така похибка трапляється під впливом синонімів згаданого слова – знущатися, глумитися, глузувати, які в літературній мові виступають із додатком у родовому відмінку й прийменником з (знущатися з кого?). Так що правильно: збиткуватися над ним.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

запобігати кому чи чого?

Запобігати в значенні «заздалегідь відвертати щось неприємне, небажане» вимагає після себе давального відмінка (чому?). Запобігати аваріям, війнам, втратам, помилкам, руйнуванню і т. ін. «Дивні ті люди, бідує, горює, гине з голоду, а нічого не радить собі, не запобігає лихові» (Михайло Коцюбинський).
Неправильно після цього дієслова ставити питання чого? Хоча як виняток використовують фразеологічне словосполучення запобігати ласки, що означає «шукати, домагатися чиєїсь прихильності». Приміром: «А Юрко все запобігав ласки в батька та матері...» (Іван Нечуй-Левицький), «Як кожен магнат, він (Потоцький) зневажав дрібну шляхту і, як кожен магнат, запобігав її ласки» (Зінаїда Тулуб). У розумінні «догоджати комусь, підлещуватися до когось» згадане дієслово вживають також у поєднанні з прийменником перед та іменником або займенником (запобігати перед ким?). «Його боялись, перед ним запобігали» (Спиридон Добровольський).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

похожий

Правильніше: схожий (на кого), подібний (до кого)
Словник-антисуржик.