УЧИНИТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: устругнути (утнути, утяти) штуку

Правильніше: укоротити собі віку; накласти на себе руки

Правильніше: ударити нижче пояса

Правильніше: скоїти злочин; узяти гріх на душу

Правильніше: заподіяти (зробити, учинити) зло кому; заподіяти зле (лихе) кому; завдати (наробити, накоїти) лиха (безголов'я) кому; нашкодити кому

Правильніше: завдати жалю (журби, туги, скорботи, горя, прикрощів, неприємностей) кому; зробити (учинити) прикрість кому

Правильніше: учинити порядно

Правильніше: образити (скривдити, зневажити) кого; заподіяти (учинити) кривду кому; піднести тертого хріну під ніс кому; натерти перцю в ніс кому

Правильніше: завдати шкоди (збитків, втрат); учинити (заподіяти) шкоду (збитки, втрати); нашкодити (пошкодити, зашкодити) кому

Правильніше: завдати (заподіяти, учинити) образу (кривду) кому; образити (скривдити) кого

Правильніше: учинити волю

Правильніше: скоїти злочин

Правильніше: віддати шану кому; зробити (учинити) честь кому

Правильніше: учинити чию волю

«П'яні молодики здійснили цей зухвалий злочин»; «Йому соромно за здійснений злочин», — читаємо в газетній замітці й дивуємось, навіщо тут ці врочисті слова здійснити й здійснений, коли оповідається про такі мерзенні вчинки, як злочини? Невже в нашій мові нема інших, підхожих слів? Адже дієслово здійснити або справдити каже про те, що якусь ідею чи думку, довгий час далеку від дійсності, пощастило, нарешті, обернути в дійсність: «Піонери Остерського району на Чернігівщині здійснили похід слідами партизанських загонів Великої Вітчизняної війни» («Літературна газета»); «Так сказати міг би я, але де сила, щоб оте справдити?» (В. Самійленко).
Навпаки, там, де кажемо про якусь звичайну побутову дію, а тим більше про якесь неподобство, дієслова здійснити, справдити не підходять і треба вдаватись до інших: учинити («Скільки не відмовлялась Палажка, мусила признатись, який їй бешкет учинили парубки, як їй уразили серце». — Ганна Барвінок; «Хто сміє тут крамолу учиняти і сварами бентежити народ?» — І. Кочерга), зробити («Його захопило непереможне бажання зробити йому шкоду». — М. Коцюбинський), накоїти («А тепер накоїв біди, клопоту, хоч у хату не входь». — К. Гордієнко.)
Розуміється, і в перших фразах треба було написати: «...молодики вчинили цей зухвалий злочин», «Йому соромно за вчинений (або зроблений, заподіяний) злочин».

Правильніше: учинити

Правильніше: це негарно з вашого боку; це негарно (негаразд) ви зробили (учинили)