УДАЧА

Замініть іменник вдача, удача, якщо коли йдеться про те, що комусь щастить, на стилістично кращий варіант: талан, щастя, успіх; або перебудуйте речення, використавши дієслова: (по)таланити, (по)щастити.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Яка удача, що я вас зустрів!	Яке щастя, що я вас зустрів!
Молодший брат працює, а нічого не вдіє, ні в чому нема йому вдачі.	Молодший брат працює, а нічого не вдіє, ні в чому нема йому талану.
Ваша перезентація — це велика удача!	Ваша перезентація — це великий успіх!
Оце так удача!	Оце так поталанило!
У всьому удача* в нього.*	У всьому йому щастить.

АЛЕ:

вдача — характер, натура, темперамент.

У мого батька горда вдача.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

прийшла удача

Правильніше: пощастило, поталанило

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

вдача – удача

Часто ці слова плутають, ставлять не на своєму місці. А їхні значення такі.
Вдача – сукупність психічних особливостей людини, які виявляються в її діях, поведінці, характері; нахил, звичка (також про тварин). «У мого батька горда вдача». «Андрій був веселої вдачі хлопець» (Олександр Копиленко).
Удача – позитивний, бажаний наслідок чогось; успіх. Рибальська, мисливська удача. Нова вистава – творча удача театру.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

удача

Правильніше: успіх

Словник-антисуржик.

прийшла удача

Правильніше: пощастило, поталанило

Словник-антисуржик.

Прийшла удача

Правильніше: Пощастило, поталанило

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

на авось

Правильніше: на щастя; на удачу; навмання; на відчай; на пропаде; на щасливого долю; на галай-балай; як бог пошле

Мова – не калька: словник української мови