ТРУДИТИСЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: працювати в поті чола; гріти чуба

1. Трудиться тільки людина
Слово трудитися має вужчу сферу застосування, ніж синонімічне йому працювати. І вживається тільки стосовно діяльності людей. Введене в текст, воно створює відтінок піднесеності: трудитися в ім'я України, трудитися на совість.
Стилістично нейтральне дієслово працювати характеризує роботу як затрату фізичної та розумової енергії на створення матеріальних, духовних цінностей. Доречне тоді, коли йдеться про час, місце, знаряддя праці: (працювати до десятої вечора, працювати в редакції, працювати пензлем), про перебування особи на службі (працювати ливарником у цеху). Вживається з численними прийменниками, які надають йому тонких значеннєвих нюансів: працювати для кого, чого, на кого...
Це дієслово позначає не тільки роботу людини, а й окремих частин її тіла, органів: працювати руками, ногами, працюють печінка, шлунок. На відміну від трудитися передає також дію машин, механізмів: конвеєр працює справно, ліфт не працює як слід.
2. Займатися – працювати, робити, навчатися
Дієслово займатися стало просто-таки універсальним. Поширюючи без потреби значеннєвий масштаб цього слова, витискуємо ним з ужитку здавна відомі українські вислови. Наприклад, кажемо: займатися торгівлею замість торгувати, займатися ремонтом замість ремонтувати, лагодити, займатися своєю справою замість робити свою справу (діло). Це надає мовленню одноманітності й звужує, збіднює наші лексично-виражальні можливості.
Основне значення дієслова займатися – "загорятися, спалахувати". "І в той час скирти і клуня зайнялися" (Тарас Шевченко). Від нього походять займистий, займистість, легкозаймистий, незаймистий. Щодо омонімічного займатися, яке набуло нового змісту шляхом метафоризації, то воно використовується набагато рідше і слушне тоді, коли мовиться про захоплення, зацікавлення: займатися співом, займатися спортом. У інших випадках годиться застосовувати слова: провадити, працювати, навчатися, робити, братися і под. Не займатися реставрацією, а провадити її; не займатися якоюсь темою, а працювати над нею; не займатися на курсах, а навчатися; не займатися самим собою, а братися за самого себе.

Відповідно до російського дієслова заниматься в нас часто кажуть займатися, вельми поширюючи значеннєвий масштаб цього слова й витискаючи ним здавна відомі українські вислови, наприклад: «займатись пасічництвом», замість пасічникувати; «займатися вчителюванням», замість учителювати; «займатися столяруванням», замість столярувати.
Основне значення дієслова займатися — «починати горіти, спалахувати»: «І в той час скирти і клуня зайнялися» (Т. Шевченко). Значення цього дієслова часом поширювали, вживаючи стосовно навчання:
«Революцією я тоді не займався, проте зовсім темним не був, читав різні книжки...» (Ю. Яновський).
Є багато висловів, які можуть заміняти дієслово займатися: жити з чогось або чимось («І дід, і батько його жили з кравецтва». — З живих уст; «Він живе хліборобством». — Б. Грінченко), трудитися чимось («У нас тут усі трудяться гончарством». — Із живих уст), робити щось («Наталці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити». — І. Котляревський).
Усі ці вислови, взяті з народних джерел, цілком можуть замінити оті штучні конструкції з дієсловом займатися на зразок «займатися кравецтвом», «займатися хліборобством».
Замість казати: «Брат зараз займається й не може піти в кіно», — слід: «брат зараз працює», замість: «Треба займатись самим собою», — правильніше: «треба заходитись коло самого себе» або: «треба взятися за самого себе».

Правильніше: Працювати руками