ТИПІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: виразно (ясно) виявлений тип (характер); виразно визначений тип (характер)

Правильніше: на зразок; на штиб; на кшталт

Перевірте, чи не зайвою є крапка після скорочення, оскільки за правилом (ДСТУ 3582:2013) скорочення, утворені стягненням звукового
складу слова, як-от млн (мільйон), млрд (мільярд), трлн (трильйон), грн (гривня), смт (селище міського типу), крб (карбованець), пишуться без крапки.

За Правописом (§90 5. 5) в) у загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним треба писати и, наприклад: стимул, тип.

Як наголошується в довіднику «Культура української мови», літературно правильні в цілому слова, вислови, якими користуємося, не завжди забезпечують нормативність нашого мовлення. Щоб порозумітися, мало знати окремі лексеми, треба вміти поєднувати їх, правильно відтворювати сказане на письмі. У дотриманні літературних норм є чимало труднощів, які незрідка призводять до помилок. Вони особливо помітні в мові засобів масової інформації, а також в усному мовленні. Існує два типи норми: однозначна (опановувати мову, але освоїти родовище; оплатити проїзд, але платити за проїзд, два поверхи, але п'ять поверхів; велика різниця, а не дві великі різниці тощо) і варіантна (бути в жеку і бути в ЖЕК; два великі яблука і два великих яблука; імунітет, стійкість проти хвороб і до хвороб). Керуючись принципом «Як правильно?», ми дотримуємося, по суті, однозначної норми, яка обов'язкова для мови взагалі, власне, для всіх її стилів. Проте є ще норми, котрих ми дотримуємося, виходячи з принципу «Як краще?». Це різновид варіантної норми. Порівняйте: нейтральне стати птахом і поетичне обернутися птахом; нейтральне нагородити і книжне, урочисте удостоїти. Обидва типи норми також враховують, перекладаючи тексти українською мовою. Так, російською кажемо мероприятие, а нашою тільки захід; значимый передається як значущий (не значимий); совпадать – збігатися (не співпадати). Перекладаючи вислів точно такой же, беруть до уваги стиль, де він ужитий. Приміром, поряд із більш нейтральним такий (отакий) самий, достоту такий в усному мовленні використовують такий самісінький.
Норма – явище динамічне, що потребує постійної пильної уваги мовця.

Правильніше: Типові явища