ТЕПЕР — СЛОВОВЖИВАННЯ

Прислівник зараз витискує останнім часом прислівники тепер, нині: «Де гули набої, зараз сміх звучить» (В. Сосюра); «У нас зараз весна» (С. Плачинда). Проте між цими прислівниками є деяка значеннєва різниця.
Українська класика й народне мовлення надають прислівнику зараз вузького значення — «цієї миті, цю хвилину, негайно»: «Ходім зараз до матері» (М. Коцюбинський); «Зараз я піду» (Леся Українка); а коли мовилося про час, що оце триває, тоді користувалися словами тепер, нині: «Не тепер, так у четвер» (приказка); «Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та» (П. Тичина); «Герман Гольдкремер устав нині дуже злий» (І. Франко); «Їх смольний дух п'янить мене і нині» (М. Рильський).
У фольклорі трапляються ще й такі прислівники: тепереньки («Ой колись була розкіш-воля, а тепереньки — неволя». — Народна пісня), теперечки («Теперечки дивись, до чого він доживсь». — Л. Глібов), тепера — відповідник до російського теперича й ниньки — відповідник нынче.
З цих прикладів випливає, що й у наведених на початку фразах із сучасної літератури краще було б, якби замість недоречного тут прислівника зараз стояли інші, саме в цьому тексті потрібні слова: «Де гули набої, нині сміх звучить»; «У нас тепер весна».

Правильніше: саме тоді (тепер); саме під той час

Правильніше: мудріші тепер яйця, ніж кури; мудріше яйце від курки; розумніші яйця, як кури

Правильніше: мода на це (ця мода) минулася (перейшла); на це нема тепер моди

Правильніше: на цю хвилину; тепер; наразі

Правильніше: тепер; за нашого часу; за наших часів; за наших днів; за нас

Правильніше: тепер на це мода; тепер [повелася] така мода; тепер це модно; тепер так повелося

Правильніше: тепер питання, що [його] вдіяти (робити)?

Правильніше: як на тепер; як на ці (теперішні часи)

Правильніше: буде тоді, як свині з череди йтимуть; як на долоні волосся виросте; як виросте гарбуз на вербі; як у спасівку соловейко заспіває; на миколи та й ніколи; на святого нікди; на турецький великдень; як рак свисне, а щука дрисне; ні тепер ні в четвер; на турецьку пасху; як півень яйце знесе; на маленького юрія; на рахманський (брахманський) великдень

Правильніше: як на тепер; на сьогодні

Правильніше: колись, будь-коли, коли-будь, абиколи; як не тепер, то в четвер

Правильніше: тепер ваша черга; слово за вами; м'ячик на вашому боці

Правильніше: не тепер по гриби ходити, а восени, коли будуть родити

Правильніше: тепер, зараз

Правильніше: був колись горіх, а тепер свистун

Ці слова часом плутають, хоч не в усіх контекстах можлива заміна одного одним.
Тепер насамперед означає «у наш час», «останнім часом». «— …Ти хотів би жити тут не тепер? За княгині Ольги, при Ярославі, при Хмельницькому? Або через сто років?
— Тепер.
— І я». (О. Довженко.)

О так! Минуле — не могила,
Хресті примарний силует, —
Недарма ж мужнього Данила
Тепер оспівує поет.
(М. Рильський.)

Тепер виступає в тих контекстах, де якісь нові факти підтверджують, розвивають ті, про які розповідалося раніше, або протиставляються їм. Наприклад: «Здається, ще недавно ми з Іваном були студентами, тепер він уже доктор наук, відомий учений». «Джеря був сивий, аж білий. Густі сиві брови низько понависали й закривали очі, з-під їх і тепер блищали темні, як терен, очі». (І. Нечуй-Левицький.)

«Р і ч а р д:
Тяжка дорога?
Д ж о н а т а н:
Ні, тепер не дуже,
за стільки часу вторували люди».
(Леся Українка.)

«Настали інші часи, настали інші люди… Тепер стало діло напереверт: на людському полі стояли полукіпки, а панський хліб стояв незжатий». (І. Нечуй-Левицький.)
Синонімами слова тепер у цьому значенні виступають слова нині, сьогодні, вжиті в переносному значенні.

Те море, де чубаті козаки
Дива в чайках творили гостроносих,
А нині плинуть мирні пароплави,
Людей на відпочинок везучи…
(М. Рильський.)

«Сьогодні немає в нас господарства, де б не було кількох агрономів, зоотехніків, інших спеціалістів». (З журналу.)
Слово тепер вживається також на означення зміни певної дії, процесу, стану іншими. Наприклад: «Експериментальну частину закінчено, тепер можна переходити до наступного етапу». «Хворий під наркозом заснув, і тепер можна було починати операцію».
Слово зараз означає: «цієї миті, секунди, хвилини». «Тихше! Хай ніщо не відвертає вашої уваги. Зараз ми будемо вкладати в уста артистів слова, які навіть не приснились би на чернігівських луках ні їм, ні їхнім нащадкам цілі, можливо, століття…» (О. Довженко.)

А десь гуде, шумить, юрбує…
Галина й зараз ніби чує
І крок, і дзвін, і сміх, і спів
в янтарнім морі ліхтарів…
(В. Сосюра.)

Слово зараз має і такий відтінок, як «негайно», «невідкладно». «Кирило довго блукав, поки вгамувавсь трохи. Чи він був правий? Чи не образив даремне Івана?.. Він мусить зараз побачити Івана». (М. Коцюбинський.)
Раніше слово зараз досить часто вживалося ще в значенні «відразу». «Високоповажаний Добродію, простіть, що зараз не міг відповісти на ласкавий лист Ваш». (М. Коцюбинський.) «Сказано, воно іншого роду, іншого заводу… Зараз видно». «А одробила своє, то зараз із хати…» (Панас Мирний.)
У сучасній мові частотність вживання слова зараз у цьому значенні невисока.
Поширена стилістична помилка полягає в тому, що деякі мовці вживають слово зараз не з властивим йому значенням «цієї миті», «у момент розмови», а з переносним «нині», «сьогодні», тобто у тих контекстах, де має бути вжите слово тепер. У реченні «Зараз мій приятель живе в Києві, працює на заводі» слід було вжити слово тепер, оскільки тут підкреслюється, що приятель живе в Києві взагалі, а не тільки цієї миті. У реченні «Минулого року я закінчив університет, а зараз збираюся вступати до заочної аспірантури Інституту української мови» слово зараз могло б бути якоюсь мірою стилістично виправданим лише в тому разі, якби ця розмова відбувалася в момент подання документів до заочної аспірантури. За всіх інших обставин треба було вжити слово тепер.
Ще приклади: «Моя сестра раніше жила в Харкові, а тепер переїхала до Києва. Але зараз у місті її немає: третій тиждень відпочиває на дачі». «Викладач Жевченко тепер працює на філологічному факультеті; зараз він читає лекцію в аудиторії 47». У першому реченні слово тепер вжите тому, що в житті сестри настав новий етап (постійне перебування в Києві); зараз — тому, що йдеться про місце її перебування в момент розмови. З другого речення можна зрозуміти, що викладач Жевченко колись працював не на філологічному факультеті. Тому за вже розглянутим принципом (див. вище) тут слід вжити слово тепер; далі вживаємо зараз, бо йдеться про дію, що відбувається в момент розмови.
Отже, значення слів тепер і зараз близькі, але не тотожні; кожне з них має свої відтінки.

Правильніше: тепер (сьогодні)

1. Тепер і зараз
Значення цих прислівників близькі, але не однакові. Отже, не в усіх контекстах можлива заміна одного одним.
Тепер виражає поняття «у наш час, останнім часом». «Так же буде поле, як тепер, синіти» (Володимир Сосюра); «Не тепер, то в четвер» (приказка). Тепер також ставлять, коли якісь нові факти підтверджують, розвивають ті, про які розповідалося раніше, або протиставляються їм. «Перед світлофором машини зупинилися. Тепер можна переходити вулицю» (з газети).
Синонімами тепер у такому значенні («після того, потім, далі») виступають ужиті переносно слова нині, сьогодні. «Учора студент, сьогодні спеціаліст» (з журн.).
Українська класика й народне мовлення надають прислівникові зараз вузького значення: «цієї миті, секунди, хвилини». Має він і відтінок «негайно», «невідкладно». «Зараз візьму сундук – і на вокзал» (Григорій Тютюнник).
Раніше це слово досить часто вживалося ще в розумінні «з першого погляду, відразу». «А се ж хатина знайомої дівчини Мар'яни, – Павлусь зараз пізнав» (Леся Українка). Та в сучасній мові частотність такого його застосування невисока. Як і в значеннях «зразу після чого-небудь»; «поряд з чимось, близько когось». «Зараз по новому році приїздить до мене в гостину Боровик з жінкою» (Михайло Коцюбинський).
Поширена стилістична помилка полягає в тому, що багато хто вживає прислівник зараз не з властивим йому значенням «цієї миті, в момент розмови», а з переносним «нині, сьогодні», цебто у тих контекстах, де доречне тепер. Наприклад, у реченні «Зараз батьки моєї дружини живуть у селі» слід було б поставити тепер, бо зазначається, що вони мешкають там узагалі, а не тільки в цей момент.
Те ж саме можна сказати і про використання прислівників нині, сьогодні. «Цей смольний дух п'янить мене і нині» (Максим Рильський), «Сьогодні економіка країни переживає не кращі часи» (з журн.) Саме нині, сьогодні, а не зараз.
2. У даний час чи нині?
У засобах масової інформації, виступах депутатів та урядовців, у офіційно-ділових, наукових текстах часто натрапляємо на вислови в даний час, у даній справі, в даній роботі тощо. Такі канцеляризми збіднюють, знебарвлюють мову, позбавляють її милозвучності. Тому перш ніж уживати слово, треба брати до уваги, яке значення в ньому закладено. Даний – це дієприкметник, утворений від дієслова дати. Виникає запитання: хто той час дав? Хто дав ту роботу (доручення, завдання)? У названих зворотах, якщо хоч трохи подумати, лексема даний не має сенсу. Чому не сказати без бюрократичних викрутасів нині, тепер (замість у даний час), у цій справі, у цьому творі? Замість «на даному підприємстві» – «на цьому підприємстві», замість «у даному разі» – «в цьому разі». Можна дібрати й інші повноцінні вислови, радить відомий лінгвіст Олександра Сербенська. Вона зауважує, що дані, дано використовують доречно математики (дано: х=50, дані комп'ютера). У діловому мовленні відчутна тенденція замінювати словосполучення дані про автора на відомості про автора. Лише інколи слово даний виступає в таких контекстах, де немає змоги його замінити.

Правильніше: зараз, тепер, нині
Зараз я все з'ясую... Тепер інші часи... Нині це не має жодного значення.

Правильніше: Тепер

Правильніше: Тепер він живе в місті