ТАМУВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

тамувати (приглушувати) тяжкі почуття (думки)

Правильніше: топити горе (лихо)
Мова – не калька: словник української мови

марно тамувати плач

Правильніше: давитися слізьми
Мова – не калька: словник української мови

Тамува́ти, гамува́ти

Основне значення слова тамувати«стримувати». «Дівчина дивилась на мене своїми незрячими очима і жадібно, тамуючи подих, слухала мою розповідь». (С. Журахович.) «— Покурюєш? — ледве тамуючи злість, вимовив Заруба». (В. Кучер.)
Крім цього основного значення, слово тамувати може передавати ще й інші відтінки, зокрема «переборення або заглушення в собі якогось почуття»: «Сергій насунув нижче на лоба картуза, кинув крадькома погляд на Ніну. Вона стьобала колоском себе по ногах, кусала губи, тамуючи сміх». (Ю. Мушкетик.) «Чим ближче підходила вона до чорної смуги лісу, тим ставало їй страшніше. Та вона тамувала в собі отой мимовільний страх і, не зупиняючись, ввійшла нарешті в знайомий їй змалечку ліс». (А. Шиян.) «Тамувала в роботі їдкий біль, хотіла втекти подалі від сорому». (А. Хижняк.)
Основне значення слова гамувати — це «заспокоювати», «притуплювати гостроту почуття чи відчуття». «Усі розбивали, грабували й палили. Село винувато, село буде і одвічати. Але село не хотіло. Докори й сварки підіймали стару ворожнечу, наповерх сплили забуті кривди й гріхи. Спокійніші всіх гамували». (М. Коцюбинський.) «Гамуючи шалене биття серця, піднімаюсь по сходах». (Ю. Мушкетик.)
Слову гамувати властивий і такий відтінок, як «припиняти». «Перші болі завдають серцю глибоких кривавих ран, але юне серце здатне гамувати біль і вкриватися рубцями». (М. Чабанівський.)
Отже, тамування — це стримування, гамування — припинення чогось.
Слово біль може сполучатися з обома дієсловами: тамувати біль означає «терпіти його, пересилюючи себе, зосереджуючи свою увагу на іншому», а гамувати біль — це «намагатись припинити його або принаймні хоч заспокоїти». «Напружуючи всі сили, тамуючи біль, підтягаючи за собою автомат і рацію, він поповз по слизькій, вистеленій мохом землі». (С. Скляренко.) «Для гамування болю лікар виписав дівчинці спеціальні ліки».

тамувати – гамувати

Маючи спільний суфікс, розрізняються початковими приголосними т, г. Частково можуть вступати в синонімічний зв'язок.
Основний зміст дієслова тамувати – стримувати плин, рух чого-небудь; не давати чомусь виявлятися повною мірою. Вживається зі словами: кров, сльози, кашель, плач, сміх, стогін, страх, дихання і под. "Навіть поранені тамували стогін у собі" (Олесь Гончар).
Гамувати – втихомирювати, припиняти щось. Виступає у сполученні з лексемами: (гамувати) спрагу, стукіт серця, холод, хвилювання; ворогів, розбишак, непокірних, сварливих тощо. "Гамуючи шалене биття серця, піднімаюсь по сходах" (Юрій Мушкетик); "Усі (козаки) пішли ще повесні на поклик Петра Сагайдачного гамувати на Чорнім шляху кримчаків та турків" (Іван Ле).
Іменник біль може поєднуватися з обома дієсловами. Тамувати біль означає терпіти страждання, пересилюючи себе, а гамувати біль – це намагатися припинити його або принаймні хоч заспокоїти. "Напружуючи всі сили, тамуючи біль, підтягуючи за собою автомат і рацію, він поповз по слизькій, вистеленій мохом землі" (Семен Скляренко). "Для гамування болю лікар виписав дівчинці спеціальні ліки".
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

стає важко дихати під впливом сильних почуттів

Правильніше: аж віддих тамує
Мова – не калька: словник української мови