ТАВРУВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
класти клеймо на кого
Правильніше:
таврувати кого; неславити кого; ганьбити (ганьбувати) кого; плямувати (плямити) кого
Мова – не калька: словник української мови
Плямува́ти, таврува́ти
(За)плямувати. У прямому значенні — «(за)бруднити, лишаючи плями». («Дівчинка заплямувала все пальто олією»); у переносному — «скомпрометувати себе» («Учень заплямував себе ганебним вчинком»); «скомпрометувати людей, які пов'язані з тим, хто негідно себе поводить» — «Ваш батько Берлін брав, а ви плямуєте його добре ім'я»; «…Мабуть, справді хтось із учнів заховав глобус. Це така історія, що плямує всіх вас, діти». (О. Донченко.); «незаслужено чорнити, несправедливо винуватити, осоромлювати когось»: «Брудним наклепом він намагався заплямувати свого колишнього співробітника перед колективом». «Нехай мерзота… робить своє каїнове діло. Хай ненавидять і плямують мене». (О. Довженко.)
Слід вважати небажаним вживання слова плямувати в значенні «викривати». Коли треба передати значення «викривати», «гостро критикувати», «поставити до ганебного стовпа», краще вживати не плямувати, а таврувати.
Таврувати. У прямому значенні — «ставити на когось або щось тавро». «Лиха доля чекала втікача: його оддавано в некрути, засилано на Сибір, катовано канчуками, тавровано, мов худобу». (М. Коцюбинський.)
Переносно вживається в значенні «гостро критикувати», «викривати», «бичувати». «Поетизуючи хоробрість, такі твори [легенди та перекази про запорізьких козаків] засуджували боягузтво й нищівно таврували зраду». (Легенди та перекази.) «Карикатура (з італійської) — малюнок комічного змісту, в якому зовнішність персонажів зображена в спотвореному вигляді для того, щоб висміяти, затаврувати їх недоліки… При цьому реальне часто переплітається з фантастичним, страшне — з смішним». (З підручника.) «Показовим є її [Лесі Українки] публіцистичний памфлет «Голос однієї російської ув'язненої», в якому вона гнівно затаврувала прислужництво, низькопоклонництво окремих митців перед Миколою II під час його візиту до Франції». (З газети.)
Слід вважати небажаним вживання слова плямувати в значенні «викривати». Коли треба передати значення «викривати», «гостро критикувати», «поставити до ганебного стовпа», краще вживати не плямувати, а таврувати.
Таврувати. У прямому значенні — «ставити на когось або щось тавро». «Лиха доля чекала втікача: його оддавано в некрути, засилано на Сибір, катовано канчуками, тавровано, мов худобу». (М. Коцюбинський.)
Переносно вживається в значенні «гостро критикувати», «викривати», «бичувати». «Поетизуючи хоробрість, такі твори [легенди та перекази про запорізьких козаків] засуджували боягузтво й нищівно таврували зраду». (Легенди та перекази.) «Карикатура (з італійської) — малюнок комічного змісту, в якому зовнішність персонажів зображена в спотвореному вигляді для того, щоб висміяти, затаврувати їх недоліки… При цьому реальне часто переплітається з фантастичним, страшне — з смішним». (З підручника.) «Показовим є її [Лесі Українки] публіцистичний памфлет «Голос однієї російської ув'язненої», в якому вона гнівно затаврувала прислужництво, низькопоклонництво окремих митців перед Миколою II під час його візиту до Франції». (З газети.)
плямувати – таврувати
Ці дієслова не можна назвати синонімами.
Плямувати у прямому значенні – «бруднити, лишати плями» («Його запилені черевики плямували білину її плаття» – Яків Баш); у переносному – «компрометувати себе» («Шкода, щоб такий козарлюга, як Сагайдак, плямував себе зрадою» – Зінаїда Тулуб), «несправедливо винуватити, ганьбити когось, щось» («Своячка наша має повну волю чинити все, що не плямує честі імення де-Мендозів» – Леся Українка). Не бажано використовувати лексему плямувати в розумінні «викривати», як ось у фразі «Плямувати наклепників» (з газети).
Таврувати у прямому значенні – «ставити на когось або щось тавро» («Одні робили позначки своїм вівцям, щоб їх восени можна було розрізнити серед інших на полонинах, другі таврували для того ж самого корів, телиць» – Володимир Гжицький); у переносному – «гостро критикувати, картати; суворо засуджувати чиїсь негідні дії, вчинки» («Тут кожна руїна, здіймаючи вгору обгорілі уламки стін, таврувала війну» – Семен Журахович).
Отже, якщо треба передати значення «викривати, бичувати, ставити до ганебного стовпа», краще вживати не плямувати, а таврувати. Таврувати наклепників.
Плямувати у прямому значенні – «бруднити, лишати плями» («Його запилені черевики плямували білину її плаття» – Яків Баш); у переносному – «компрометувати себе» («Шкода, щоб такий козарлюга, як Сагайдак, плямував себе зрадою» – Зінаїда Тулуб), «несправедливо винуватити, ганьбити когось, щось» («Своячка наша має повну волю чинити все, що не плямує честі імення де-Мендозів» – Леся Українка). Не бажано використовувати лексему плямувати в розумінні «викривати», як ось у фразі «Плямувати наклепників» (з газети).
Таврувати у прямому значенні – «ставити на когось або щось тавро» («Одні робили позначки своїм вівцям, щоб їх восени можна було розрізнити серед інших на полонинах, другі таврували для того ж самого корів, телиць» – Володимир Гжицький); у переносному – «гостро критикувати, картати; суворо засуджувати чиїсь негідні дії, вчинки» («Тут кожна руїна, здіймаючи вгору обгорілі уламки стін, таврувала війну» – Семен Журахович).
Отже, якщо треба передати значення «викривати, бичувати, ставити до ганебного стовпа», краще вживати не плямувати, а таврувати. Таврувати наклепників.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Плямувати ворогів
Правильніше:
Таврувати ворогів
Гнівно клеймили запроданців
Правильніше:
Гнівно таврували запроданців