СТАЛА — СЛОВОВЖИВАННЯ | Горох — українські словники

Ці два слова — немов камінь спотикання для тих, що негаразд знають українську мову й тому часто ставлять їх не там, де треба: «Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові, письменникові й перекладачеві», — читаємо в рецензії; «Мені ще не випадало пригоди їздити до Ужгорода», — чуємо з уст.
Ці помилки виникають, мабуть, через те, що обидва слова мають серед багатьох своїх значень також значення російського слова случай: «При нагоді я скористаюсь вашою порадою»; «Зі мною сталась така пригода». Щоб уникнути прикрих помилок, як у наведених фразах, треба запам'ятати, що іменник нагода означає «випадок» (здебільшого сприятливий): «Нагоди стріляти їй не трапилося» (М. Шеремет), або випадок, що зумовив якусь дію: «Ольга мала деякі дані підозрівати, що Завадка шукає нагоди заговорити до неї...» (І. Вільде). А іменник пригода вказує на якусь подію, на якісь бувальці: «Кожна пригода — до мудрості дорога» (прислів'я), або й на лихо: «Раз сталася така пригода. Остапові зсунулась пов'язка з рани, і він ніяк не міг дати собі ради з нею» (М. Коцюбинський); від цього є вислови стати пригоді, стала пригода — відповідники до російських быть беде, произошло несчастье: «Ой на козаченьків, ой на запоріжців та пригодонька стала» (історична дума).
Іменник пригода може означати також потребу, користь: «Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води» (народна пісня), — від чого є вислів стати в пригоді: «Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану» (казка).
Тим-то й у наведених на початку неправильних фразах треба було висловитися: «Словник має стати в пригоді...», «Не випадало ще нагоди їздити...».

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

хто-небудь утратив здатність ясно мислити

Правильніше: кебета догори дригом стала

Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь збожеволів

Правильніше: кебета догори дригом стала

Мова – не калька: словник української мови

зима стала більш холодною

Правильніше: зима зостріла

Мова – не калька: словник української мови

гра не вартує свічок

Правильніше: не варта справа заходу; шкода й заходу (праці); шкода й свічку світити; не стала шкірка за виправку; шкірка вичинки не варта

Мова – не калька: словник української мови

Стала в нагоді

Правильніше: Стала в пригоді

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Сталі, почали і стали

Перевірте за контекстом, чи не вжито тут слово дієслово стали замість іменника: сталі, чи дієслова почали, що може трапитися після машинного перекладу.

НЕПРАВИЛЬНО	ПРАВИЛЬНО
Вуглець — невід'ємний складник стали, який переважно визначає механічні властивості.	Вуглець — невід'ємний складник сталі, який переважно визначає механічні властивості.
Роботодавці стали* шукати фахівців молодших і дешевших.*	Роботодавці почали* шукати фахівців молодших і дешевших.*

АЛЕ:

Ці вміння стали нам у пригоді.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

я не стану вас надмірно утруждати

Правильніше: я не завдам вам багато клопоту

Мова – не калька: словник української мови

шкурка вичинки не варта

Правильніше: шкурка за чиньбу не стане; не стане шкурка за виправу; не варт товар роботи; не варте діло заходу

Мова – не калька: словник української мови

чоловіки

Правильніше: сильна стать

Мова – не калька: словник української мови

цим діло й закінчилося

Правильніше: на цьому все й закінчилося (скінчилося); на тому все й стало

Мова – не калька: словник української мови

це увішло в нього в звичку

Правильніше: він звик до цього; це стало (зробилося) його звичкою; це стало для нього звичним

Мова – не калька: словник української мови

це стане відомим

Правильніше: це випливе на чисту воду

Мова – не калька: словник української мови

це стало притчею во язицех

Правильніше: це перетирають на язиках; про це дзвонять у всі дзвони

Мова – не калька: словник української мови

це послужило нам основою

Правильніше: це стало нам за підставу

Мова – не калька: словник української мови

це обійшлося мені дуже дорого

Правильніше: це мені вийшло (стало) дуже (вельми) дорого; це мені багато коштувало

Мова – не калька: словник української мови

хтось раптом став смутний, мовчазний

Правильніше: як кип'ячем обпарено

Мова – не калька: словник української мови

хтось дуже перелякався

Правильніше: чуб дибки став, і шапка спала

Мова – не калька: словник української мови

хтось дуже злякався

Правильніше: душі не стало в кого

Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь став розумово обмеженим

Правильніше: у голові перекинулося

Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь став лінивим

Правильніше: баглаї напали

Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь став дуже похмурим (невеселим)

Правильніше: хмара повила кого

Мова – не калька: словник української мови

хворому стало краще

Правильніше: хворому (слабому) полегшало (покращало)

Мова – не калька: словник української мови

хворий пішов на поправку

Правильніше: хворий почав (став) поправлятися (видужувати, одужувати)

Мова – не калька: словник української мови

хай це послужить йому уроком

Правильніше: хай це стане йому за науку

Мова – не калька: словник української мови

усім смертям на зло

Правильніше: усім смертям на збитки; щоб смерть колька взяла; щоб смерті гірко стало; щоб пекло засміялося

Мова – не калька: словник української мови

усе прояснилося

Правильніше: усе стало на свої місця

Мова – не калька: словник української мови

усе налагодиться

Правильніше: усе стане на свої місця

Мова – не калька: словник української мови

усе в домі дибом стало

Правильніше: у домі (у хаті) все догори дном (горідна, догори ногами, сподом, сторч, сторчма, перевертом, переверть, шкереберть)

Мова – не калька: словник української мови

увійди в моє становище

Правильніше: стань на моє місце

Мова – не калька: словник української мови

у копійку влетіло

Правильніше: далося в копійчину; у копієчку вскочило; великих (добрих) грошей стало; вийшло дуже дорого

Мова – не калька: словник української мови

тихше їдеш – дальше будеш

Правильніше: помалу (поволі) їдь – далі заїдеш; тихше їдь – дальше станеш; іди помаленьку – доженеш і стареньку

Мова – не калька: словник української мови

стало страшно

Правильніше: побігли мурашки

Мова – не калька: словник української мови

стало приємно

Правильніше: залоскотало коло серця

Мова – не калька: словник української мови

стало не по собі

Правильніше: стало ніяково

Мова – не калька: словник української мови

стало модним

Правильніше: зайшла мода

Мова – не калька: словник української мови

стало гірше

Правильніше: погіршало

Мова – не калька: словник української мови

стало важко

Правильніше: стало сутужно; довелося непереливки

Мова – не калька: словник української мови

став невиносимим

Правильніше: в'ївся в печінки; сидить у печінках

Мова – не калька: словник української мови

резидент

Правильніше: сталий бувалець

Мова – не калька: словник української мови

постійний

Правильніше: безперервний, безупинний, безнастанний, повсякчасний; щохвилинний; кожночасний; сталий

Мова – не калька: словник української мови

перманентний

Правильніше: безперервний; постійний; сталий

Мова – не калька: словник української мови

охопив подив (гнів, страх)

Правильніше: волосся дибом стало

Мова – не калька: словник української мови

неодмінно

Правильніше: що б там (то) не було (не коштувало, не стало)

Мова – не калька: словник української мови

не твого ума діло

Правильніше: не з твоїм розумом братися до… (міркувати про…); на це твого розуму не стане

Мова – не калька: словник української мови

не стану скривати

Правильніше: не приховуватиму; не буду приховувати

Мова – не калька: словник української мови

не стало більше сил (можливості) терпіти

Правильніше: чаша [терпіння] переповнилася

Мова – не калька: словник української мови

не вистачило духу кому

Правильніше: не стало відваги (зваги, сміливості) кому; не насмів хто; не відважився (не наважився, не зважився) хто

Мова – не калька: словник української мови

нам стало відомо

Правильніше: до нас дійшлося

Мова – не калька: словник української мови

надоїв, як гірка редька

Правильніше: став мені хріном (як той хрін) у носі; став мені сіллю (як сіль, мов сіль) в оці; допік гірше від сирої кваші

Мова – не калька: словник української мови

комусь стало тривожно (неспокійно)

Правильніше: тенькнуло в серці (в грудях)

Мова – не калька: словник української мови

комусь стало соромно

Правильніше: пробігла собака поміж ногами комусь

Мова – не калька: словник української мови

комусь раптом стало моторошно (страшно)

Правильніше: як лихоманка взяла

Мова – не калька: словник української мови

кому-небудь стало відомо про щось

Правильніше: сорока на хвості (на крилі) принесла

Мова – не калька: словник української мови

кому-небудь стало важко (неспокійно)

Правильніше: як камінь на душу навернув

Мова – не калька: словник української мови

кишка тонка

Правильніше: пороху (духу) не стане

Мова – не калька: словник української мови

за нами зупинки не буде

Правильніше: за нами діло не стане

Мова – не калька: словник української мови

за малим зупинка

Правильніше: за малим діло стало; за малим загайка; дрібниці (дрібнички) бракує (не вистачає)

Мова – не калька: словник української мови

за будь-яких обставин; будь-що; неодмінно

Правильніше: хай хоч грім (каміння) з неба; хоч би трупом ліг; що б там (то) не було (не коштувало, не стало); хай там що

Мова – не калька: словник української мови

душа возрадувалась

Правильніше: аж світ милішим став

Мова – не калька: словник української мови

дуже схвилювався

Правильніше: став як не свій; сам не свій; сам не при собі

Мова – не калька: словник української мови

до твердого стану

Правильніше: натвердо

Мова – не калька: словник української мови

для них стало очевидним

Правильніше: їм стало очевидним

Мова – не калька: словник української мови

для мене стало зрозуміло

Правильніше: мені стало зрозуміло

Мова – не калька: словник української мови

діло заштопорилося

Правильніше: діло загальмувалося (стало, спинилося, застрягло, загрузло, зав'язло)

Мова – не калька: словник української мови

волосся стало дибом

Правильніше: волосся настовпужилося

Мова – не калька: словник української мови

він не наважиться на таке

Правильніше: йому не вистачить (не стане) духу

Мова – не калька: словник української мови

відпали турботи; не стало обтяжливих обов'язків

Правильніше: тягар з плечей упав (звалився)

Мова – не калька: словник української мови

вистачить кому

Правильніше: стане з кого

Мова – не калька: словник української мови

вистачило мозків

Правильніше: стало тями (глузду)

Мова – не калька: словник української мови

вийти з тяжкого (складного) становища

Правильніше: вийти зі скрути (зі скрутного стану); вирятуватися зі скрути; вихопитися з тісної діри; дати собі раду в скрутному становищі; зрушитися з мілини

Мова – не калька: словник української мови

бути під стать кому

Правильніше: підходити (відповідати) кому; годитися кому; бути до пари кому; личити кому; пасувати кому

Мова – не калька: словник української мови

безслідно зник

Правильніше: і сліду не стало чийого; у нікуди пропав хто; загув і слід за ким; як за водою пішов хто; як вода вмила (змила) кого; наче (мов) корова язиком злизала кого; як віл лизнув кого; [щез] як здимів; як димом здимів хто; як лизень злизав кого; наче голка в соломі (в снігу) пропав

Мова – не калька: словник української мови

аж легше стало

Правильніше: відлягло (відійшло) від серця (від душі)

Мова – не калька: словник української мови

Бути, стати, з'являтися, приходити, поставати і являтися

Перевірте вживання дієслова являтися і в разі потреби замініть:

бути, стати — як зв'язка у складеному присудку;

з'являтися, прибувати, приходити, поставати — в який-небудь населений пункт, установу тощо.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Сам він являється* лауреатом двох премій.*	Сам він є лауреатом двох премій.
Працівниця приватного акціонерного товариства тривалий час не являлася* на роботу.*	Працівниця приватного акціонерного товариства тривалий час не приходила* на роботу.*

АЛЕ:

являтися — показуватися де-небудь, ставати доступним зорові, видним.

Чого являєшся мені у сні? (Іван Франко).

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Становище, стан і положення

Замініть іменник положення, якщо мовиться про обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває, існує, на правильний варіант: становище, стан.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
важке положення	важке становище, важкий стан
безвихідне положення	безвихідне становище, безвихідний стан, безвихідь
у сидячому положенні	сидячи, навсидячки; у стані сидячи
опинитися у прикрому положенні	опинитися у прикрому становищі* (стані)*
повернутися до нормального положення	повернутися до нормального стану

АЛЕ:

положення — розташування у просторі, зведення правил, законів.

Географічне положення — одна з фундаментальних категорій економічної і соціальної географії.

Підтверджено основні положення теорії відносності.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Бути, ставати, рушати, обставати, стирчати і виступати

Перевірте вживання дієслова виступати, виступити, і в разі потреби замініть:

бути, ставати, стати (чим) — у загальному значенні;

рушати, рушити — в похід;

обставати, обстати за (що) — на захист чогось чи когось;

стирчати, випинатися — назовні.

Або перебудуйте речення, використавши відповідні дієслова.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
іншою причиною виступає* використання препаратів*	іншою причиною є використання препаратів
військо виступило	військо рушило
виступати за скасування закону	обставати за скасування закону
антена виступає назовні	антена стирчить назовні
це виступило* причиною аварії*	це спричинило* аварію*

АЛЕ:

Виступати перед публікою; піт виступив; повагом виступати.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Стати в приго́ді

«Знадобитися», «бути корисним», «зробити послугу» та ін.

Підскочив Вовк і до Кота мовляє:
«Котусю-братику! Скажіть мені скоріше,
Хто із хазяїнів отут усіх добріший?
Я хочу попрохать, щоб хто мене сховав
На сей недобрий час. Я б у пригоді став!..»
(Л. Глібов.)

«Хоч він був непрактичний зовсім, бійці, з властивою, мабуть, тільки нашим людям добродушністю, цінили вже саме прагнення Ференца чесно трудитись, стати їм у пригоді. (О. Гончар.)
Замість цього сталого словосполучення в усному мовленні, а інколи і в періодичній пресі вживають не узвичаєне в літературній мові стати в нагоді утворене внаслідок плутання двох словосполучень: стати в пригоді і мати нагоду. «Поки панич вітався з Яношем, — не надто сердечно, а все-таки чемно, — ми мали нагоду придивитися йому ближче». (І. Франко.) «Через деякий час весь командний пункт мав нагоду спостерігати таке…» (О. Гончар.) «Ось коли хлопцеві стали в нагоді знання, набуті в профтехучилищі». (З газети.) Ці словосполучення слід розрізняти.

Чак Є. Д. Чи правильно ми говоримо?

стало не по собі

Правильніше: стало ніяково

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

розташуватися, розташований, розміститися, стати 2, отаборитися, лежати, стояти, розміщати

Помилково думають ті, хто вважає, ніби російським расположиться, расположенный цілком відповідають українські розташуватися, розташований, і кажуть: «Супермаркет розташований поблизу стадіону». Насправді дієслово розташуватися означає «тимчасово розміститися, стати, отаборитися»; до того ж, на переконання деяких мовознавців, воно стосується тільки людей, людського колективу, а не будівель, міст тощо: «Біля села була невеличка станційка, де розташувався штаб полку» (Олесь Досвітній).
У інших випадках варто вживати слова розміщати, розмістити, розміщатися, розміститися, отаборитися («От і цар отаборився над морем» – казка), стояти («Село Келеберда стоїть на лівому березі Дніпра» – Юрій Яновський), лежати («Перед ним лежав на десятки кілометрів рівний степ» – Петро Панч).

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

під стать

Правильніше: до пари

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

послужив стимулом

Правильніше: став стимулом

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

по стану здоров'я

Правильніше: за станом здоров'я

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

почати – стати

Часто на письмі й в усному мовленні, наголошував Борис Антоненко-Давидович, надуживають словом почати (починати). «Одержавши цю звістку, Галя почала плакати»; «Почувши це, він почав сміятися», – хоч назване дієслово має далеко вужчу сферу вживання, ніж його відповідники в російській мові начать (начинать), де цілком природно звучать фрази: «Получив это известие, Галя начала плакать»; «Услышав это, он начал смеяться».
В українській класичній літературі й фольклорі дієслово почати виступає тоді, коли мовиться про початок якоїсь дії. «Якщо почав орать, так у сопілку не грать» (Матвій Номис); «А Настя вже шістнадцятий рочок починає» (Марко Вовчок). Коли у фразі нема наголошення про початок конкретної дії, а йдеться про дію взагалі чи про перехід від одної дії до другої, тоді наша класика і фольклор використовували слово стати: «Стала вона до діброви учащати» (Марко Вовчок); «Ждала, ждала козаченька та й плакати стала» (народна пісня); «Ой став козак цар-зілля копати, стала над ним зозуля кувати» (народна пісня).

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

призвести, спричинитися, тягнути за собою відповідальність, призвести до відповідальності, відповідальність, повинно, проходити, відбутися, вечір, стати до ладу, мусить, має, мати місце, трапитися, статися

1. Вечір пройшов чи відбувся?
Петро Федотюк:
– У мовну практику правників увійшов неоковирний вираз «ці дії потягнуть за собою відповідальність». А все від невміння користуватися довідковою літературою. У пріснопам'ятні часи, коли аж вуха боліли від закликів до зближення мов і народів, у словниках науковці часто були змушені на перше місце ставити кальку з російської, а вже далі питоме українське слово. Тому «потягнути» – це відповідник до російського повлечь у розумінні «потащить», а в нашому контексті («вызвать что-либо как последствие») має бути «спричинити (що)», «спричинитися, призвести (до чого)». Тобто наведена на початку фраза мала б звучати так: «Ці дії призведуть до відповідальності» («спричинять відповідальність»). З ласки репортерів вечори, виставки, конференції, концерти, з'їзди у нас тільки «ходять», що теж скорше є калькою з російської, а не питомим нашим виразом. «Вечір пройшов з успіхом» – ще так-сяк сприймається. Але замість «сьогодні пройшов вечір» чи не краще: «сьогодні відбувся вечір» (так само концерт, вистава, з’їзд)?
...«Фабрика стала до ладу діючих» – що це б воно мало означати: «стала до ладу», «увійшла до числа діючих»? Або оце: «Він зробив чимало роботи». Та «чимало зробив» – і квит. Ще поролон у реченні: «один чоловік дістав поранення». Чи не простіше – «одного чоловіка поранено». І ось така чудасія: «суд відмовив у збудженні (замість у порушенні) справи» – з ласки несумлінних мовців дістала і юристів еротика!
Слово повинно витіснило має і мусить. Нас частують глевтяками на кшталт «повинно бути зроблено». Яка людина в своєму умі скаже таке?
2. Статися чи відбутися?
Статися – трапитися, мати місце. Сталася важлива подія, сталася трагедія, сталася затримка, сталася біда, з ним сталося щось дивне, стався переполох, хоч би не сталося голоду, що з тобою сталося? Дієслово відбутися в цьому значенні невживане або вживається зрідка. Отже, невдало: відбулася трагедія, відбулися глибокі зрушення, нічого не відбулося, раптом відбулося несподіване, що з вами відбулося?

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

стати в пригоді чи в нагоді?

Іменники пригода та нагода – наче камінь спотикання для тих, хто негаразд знає або тільки починає вивчати українську мову. В одній з попередніх публікацій побіжно згадувалося про вживання їх. Однак читачі просять докладніше розповісти про це, що ми й робимо.
Обидві лексеми часом ставлять не там, де треба, не тільки через їхню звукову схожість, а й тому, що серед багатьох значень вони мають також значення російського слова случай. «Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові, письменникові й перекладачеві» (треба в пригоді); «Мені ще не випало пригоди побувати в Ужгороді» (треба нагоди). «Ще на формуванні (взводу) сталася пригода, після якої ми з Оленченком подружили» (Іван Багмут); «Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері» (Панько Куліш).
Щоб уникати прикрих помилок, слід запам'ятати, що нагода означає «зручні, сприятливі для здійснення чого-небудь обставини, підхожий момент». А пригода вказує на те, що сталося (часто непередбачено, несподівано); на якусь подію або й на лихо. «Серед ночі, при місяці, при тяжкім болі тіла, всі денні пригоди вставали перед ним, як страховище» (Панас Мирний).
Цей іменник може також виражати потребу, користь: «Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води» (народна пісня), від чого походить вислів стати в пригоді: «Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану» (казка).
Отже, стати в пригоді – знадобитися, бути корисним, зробити послугу тощо. Замість цього словосполучення в усному мовленні, а іноді й у засобах масової інформації безпідставно вживають не узвичаєне в літературній мові стати в нагоді, що виникло внаслідок плутання двох висловів – стати в пригоді й мати нагоду: «Ось коли хлопцеві стали в нагоді знання, набуті в профтехучилищі» (з газети). Такого ненормативного звороту варто уникати.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

вступив до ладу завод

Правильніше: став до ладу завод

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Як написати: в хаті стало тепліше чи потеплішало?

Українська літературна мова засвідчує дієслова, що утворилися від вищого ступеня прикметників за допомогою інфінітивного суфікса -ти, а часом і префікса по-: глибокий – глибший – глибшати; веселий – веселіший – веселішати – повеселішати. Наприклад: «Після жнив поле неначе поширшало» (з газети), «Просто фізично відчуваю, як я змужнів і навіть порозумнішав» (Юрій Яновський).
Із цього випливає, що не обов'язково вдаватися до зворотів з дієсловами стати або зробитися та відповідним прикметником (прислівником) у вищому ступені порівняння, на зразок: стало холодніше, зробився мудрішим. Там, де тільки можна, слід користуватися формою дієслова, утвореного від вищого ступеня прислівника чи прикметника. Отже, краще вжити в хаті потеплішало, а не стало тепліше.
2. Вище – повище
Запам'ятайте: українській літературній мові не властиві утворення з префіксом по- (вищий ступінь порівняння прислівників): поближче, повище, повлучніше, погарячіше, поглибше, поласкавіше, пошвидше. Треба вживати: ближче, вище, влучніше...

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Почати (починати) й стати (ставати)

Часто на письмі й в усному мовленні надуживають дієсловом почати (починати): «Одержавши цю звістку, Галя почала плакати»; «Почувши це, він почав сміятися», — хоч це дієслово має далеко вужчу сферу вживання, ніж відповідні слова в російській мові начать (начинать), де цілком природно звучать фрази: «Получив это известие, Галя начала плакать»; «Услышав это, он начал смеяться». В українській класичній літературі й фольклорі дієслово почати виступає тоді, коли мовиться про початок якоїсь дії: «Коли почав орать, так у сопілку не грать» (М. Номис); «А Настя вже шістнадцятий рочок починає» (Марко Вовчок). Коли в фразі нема наголошення про початок дії, а мовиться про якусь дію взагалі чи про перехід від одної дії до другої, тоді наша класика й фольклор уживали дієслова стати: «Стала вона до діброви учащати» (Марко Вовчок); «Ждала, ждала козаченька та й плакати стала» (народна пісня); «Ой став козак цар-зілля копати, стала над ним зозуля кувати» (народна пісня).

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

Дієслова від вищого ступеня порівняння прикметників

Українська літературна мова й народне мовлення засвідчують дієслова, утворені від вищого ступеня прикметників за допомогою інфінітивного суфікса -ти, а іноді й префікса по-: широкий — ширший — ширшати, холодний — холодніший — холоднішати — похолоднішати. Наведемо приклади: «Тюрма неначе ширшає» (Т. Шевченко); «Просто фізично відчуваю, як я змужнів і навіть порозумнішав» (Ю. Яновський); «Погіршали харчі, похолоднішало в хаті, але Пріська не звертала ні на що уваги...» (Л. Яновська).
Із цього слід зробити висновок, що не конче треба вживати зворотів із дієсловом стати або зробитись і відповідним прислівником (прикметником) у вищому ступені порівняння, на зразок: стало холодніше, він зробився розумнішим, — і там, де тільки можна, треба користуватись формою дієслова, утвореного від вищого ступеня прикметника.

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича