СТАВИТЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

розумний: у решеті воду носить

Правильніше: розумний: решетом у воді зірки ловить; розумний, як соломонів патинок; розумний, як федькова кобила; на льоду дурний хату ставить
Мова – не калька: словник української мови

він мене ні за що не ставить

Правильніше: він мене ні за що має
Мова – не калька: словник української мови

Ставить собі мету

Правильніше: Ставить собі за мету

хтось раптом став смутний, мовчазний

Правильніше: як кип'ячем обпарено
Мова – не калька: словник української мови

хтось дуже перелякався

Правильніше: чуб дибки став, і шапка спала
Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь став розумово обмеженим

Правильніше: у голові перекинулося
Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь став лінивим

Правильніше: баглаї напали
Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь став дуже похмурим (невеселим)

Правильніше: хмара повила кого
Мова – не калька: словник української мови

хворий пішов на поправку

Правильніше: хворий почав (став) поправлятися (видужувати, одужувати)
Мова – не калька: словник української мови

упорядковувати

Правильніше: ставити на свої місця
Мова – не калька: словник української мови

уподоблювати

Правильніше: ототожнювати; рівняти (ставити) на одну дошку
Мова – не калька: словник української мови

ставити у відомість

Правильніше: доводити до відома
Мова – не калька: словник української мови

ставити собі за ціль

Правильніше: ставити собі за мету
Мова – не калька: словник української мови

ставити собі в приклад кого

Правильніше: мати собі за приклад (за зразок, за взірець) кого
Мова – не калька: словник української мови

ставити своїм завданням

Правильніше: ставити собі за мету
Мова – не калька: словник української мови

ставити під удар

Правильніше: наражати на небезпеку
Мова – не калька: словник української мови

ставити питання ребром

Правильніше: ставити питання руба
Мова – не калька: словник української мови

ставити питання

Правильніше: ставити запитання
Мова – не калька: словник української мови

ставити п'єсу

Правильніше: показувати (розігрувати) п'єсу
Мова – не калька: словник української мови

ставити палки в колеса

Правильніше: кидати колоди під ноги
Мова – не калька: словник української мови

ставити не виправдані вимоги перед ким-небудь

Правильніше: натягувати струни
Мова – не калька: словник української мови

ставити палатку

Правильніше: розбивати намет
Мова – не калька: словник української мови

ставити на стіл страви

Правильніше: подавати на стіл страви
Мова – не калька: словник української мови

ставити на стіл

Правильніше: класти на стіл
Мова – не калька: словник української мови

ставити на одну дошку з ким

Правильніше: ставити нарівні (в один ряд) кого з ким; рівняти кого з ким; прирівнювати кого до кого
Мова – не калька: словник української мови

ставити на карту

Правильніше: ризикувати
Мова – не калька: словник української мови

ставити на голосування

Правильніше: виносити на голосування
Мова – не калька: словник української мови

ставити кого-небудь у повну залежність

Правильніше: підгортати під чобіт
Мова – не калька: словник української мови

ставити кого-небудь у незручне становище

Правильніше: шити (обувати) у дурні; садити на мілину
Мова – не калька: словник української мови

ставити знак рівності

Правильніше: ототожнювати
Мова – не калька: словник української мови

ставити до відома

Правильніше: доводити до відома
Мова – не калька: словник української мови

ставити вище всього

Правильніше: ставити понад усе
Мова – не калька: словник української мови

ставити в залежність

Правильніше: узалежнювати
Мова – не калька: словник української мови

ставити в докір

Правильніше: ставити на карб
Мова – не калька: словник української мови

ставити в докір кому

Правильніше: докоряти (дорікати) кому за що; закидати кому що; випікати очі кому чим
Мова – не калька: словник української мови

ставити в вину

Правильніше: привинювати
Мова – не калька: словник української мови

ставити блюда на стіл

Правильніше: подавати страви на стіл
Мова – не калька: словник української мови

ставити (робити) наголос

Правильніше: наголошувати
Мова – не калька: словник української мови

став невиносимим

Правильніше: в'ївся в печінки; сидить у печінках
Мова – не калька: словник української мови

ризикувати чимось

Правильніше: ставити на карту щось
Мова – не калька: словник української мови

приписувати заслугу

Правильніше: ставити в заслугу
Мова – не калька: словник української мови

преслідувати ціль

Правильніше: мати на меті; ставити собі за мету
Мова – не калька: словник української мови

піддавати себе небезпеці

Правильніше: ставити себе під удар; підставляти (свою) голову; лізти на рожен ; заглядати смерті у вічі
Мова – не калька: словник української мови

піддавати ризику

Правильніше: ставити на карту
Мова – не калька: словник української мови

піддавати небезпеці

Правильніше: ставити на слизьке
Мова – не калька: словник української мови

ні за що не ставити

Правильніше: мати за ніщо (ні за що)
Мова – не калька: словник української мови

ні в що не ставити кого

Правильніше: ні за що мати (за ніщо мати) кого
Мова – не калька: словник української мови

налагоджувати (відновлювати) що-небудь

Правильніше: ставити до ладу
Мова – не калька: словник української мови

надоїв, як гірка редька

Правильніше: став мені хріном (як той хрін) у носі; став мені сіллю (як сіль, мов сіль) в оці; допік гірше від сирої кваші
Мова – не калька: словник української мови

іти ва-банк

Правильніше: ставити (класти) на карту все
Мова – не калька: словник української мови

іти в розріз з чим

Правильніше: іти (ставити) всупереч чому (з чим); не погоджуватися з чим; суперечити чому; різнити з чим
Мова – не калька: словник української мови

інкримінувати

Правильніше: винити; ставити за провину; привинювати
Мова – не калька: словник української мови

задаватися метою

Правильніше: ставити на меті (за мету); мати на меті
Мова – не калька: словник української мови

задавати питання

Правильніше: ставити запитання; запитувати, питати
Мова – не калька: словник української мови

душа возрадувалась

Правильніше: аж світ милішим став
Мова – не калька: словник української мови

дуже схвилювався

Правильніше: став як не свій; сам не свій; сам не при собі
Мова – не калька: словник української мови

давати очну ставку

Правильніше: ставити на очі (на віч); зводити на очі (на вічі)
Мова – не калька: словник української мови

вносити ясність

Правильніше: ставити крапку над «і»; упрозорювати
Мова – не калька: словник української мови

Ставити підпис і розписуватися

Замініть нехарактерне для української мови дієслово розписуватися на стилістично кращий варіант: ставити, поставити підпис.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Викладач розписався у відомості. Викладач поставив підпис у відомості.

Поставлення, постанова, вистава, постава і постановка

В українській мові  для позначення дії рекомендовано уникати скалькованих віддієслівних іменників жіночого роду.

Замініть іменник постановка на один із варіантів: ставлення, поставлення (дія), постанова, вистава (спектакль), постава (манера тримати якусь частину тіла); або перебудуйте речення, використавши дієслово: ставити, поставити.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
постановка вітрил поставлення вітрил
театральна постановка у двох діях театральна постанова у двох діях
цікава постановка в театрі цікава вистава в театрі
постановка голови  постава голови

Подавати, показувати, заявляти і пред'являти

Перевірте вживання дієслова пред'являти, пред'явити і в разі потреби замініть:

подавати, подати, вчиняти, вчинити — позов проти когось;

показувати, показати — розгорнутий документ;

заявляти, ставити, мати — претензії, вимоги.

Або перебудуйте речення, використавши відповідне дієслово.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
пред'являти позов подавати, вчиняти позов
пред'являти посвідчення ветерана показувати посвідчення ветерана
пред'являти претензії заявляти, мати претензії
пред'являти вимоги ставити вимоги, вимагати 
пред'являти звинувачення звинувачувати

ставити акцент

Правильніше: робити акцент
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

ставити у вину

Правильніше: ставити за провину
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

ставити собі за мету, знищувати на пні, задаватися метою, мета, переслідувати мету, знищувати на корені, ціль

1. У газетах можна прочитати, а в радіо- і телепередачах почути: задаватися метою, переслідувати мету, знищувати на корені. Чи правильно це?
Жодного стосунку до української фразеології такі синтаксичні побудови не мають, оскільки в нашій мові їм відповідають ставити собі за мету (мати перед собою мету, мати на меті), знищувати на пні.
2. Мета – ціль
Багатьох цікавить, чи має множину іменник мета.
У всіх стилях літературної мови, крім художнього, він виступає тільки в однині. У поезії ж трапляється й множинна форма: «У золотому сяйві мет ми йдем напружено вперед» (Володимир Сосюра).
Якщо треба передати поняття множинності, користуються синонімом слова мета – ціль, що може виступати в множині і з конкретним значенням («Гармати стріляли по ворожих цілях»), і з абстрактним («Єдність цілей і прагнень»).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

розбивати намет

Правильніше: ставити (напинати) намет
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

послужив стимулом

Правильніше: став стимулом
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Чи є відмінність у вживанні слів запитання і питання?

Так, є. Перше з них уживаємо тоді, коли йдеться про якусь справу, проблему, що потребує розв'язання чи дослідження; пункт документа, порядку денного. Найчастіше воно виступає у сполученні з дієсловом порушувати, рідше – ставити, висувати (в значенні «пропонувати для обговорення, вивчення»). Але заміну порушувати на піднімати («Доповідач піднімав важливі питання...») в сучасній літературній мові сприймають як стилістично невдалу.
У граматичній термінології також уживається питання, а не запитання. Знак питання, а не знак запитання, питальне речення, а не запитальне.
Запитання – це звернення до кого-небудь, щоб з'ясувати щось; вимога, прохання з приводу чогось; запит. «Несподіване запитання Богдана збентежило Гордія» (Дмитро Ткач). Кореспонденція на пошту надходить «до вимоги» її адресатом, або до запитання.
Запитанням може бути і звернення, яке не потребує відповіді. То так зване риторичне запитання – прийом красномовства, художній засіб образної мови.
Не можна поєднувати іменник запитання з дієсловом задавати, для цього є більш прийнятне ставити: «Капітан сміється, а Ліна Яцуба, не зводячи з нього своїх серйозних очей, ставить йому своє запитання» (Олесь Гончар). У значенні «звернення, що потребує відповіді» не слід уживати замість запитання слово питання, бо це суперечить мовним нормам.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Яка семантика словосполучення ставити на ноги?

У буквальному значенні зміна виду дієслова на семантиці вислову не позначається, писала мовознавець Євгенія Чак. Порівняймо: «Дівчинка почала падати, але мати підхопила її і поставила на ноги» та «Коли дівчинка падала, мати підхоплювала її і ставила на ноги». Інакше буває, якщо йдеться про переносне значення. У реченні «Товариші по роботі допомогли вдові поставити сина на ноги» це словосполучення (фразеологічне) означає «виростити, виховати, допомогти стати самостійним», у реченні «Після операції жінка довго була в тяжкому стані, однак уміле лікування, догляд та увага медичного персоналу поставили її на ноги»«вилікувати», а в реченні «Коли учень тяжко захворів, директор школи поставив усіх на ноги, і за кілька годин з Києва прибув літаком професор»«примусити людей активно діяти».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

кому не ставлять

а) перед як у висловах як слід, як треба, як годиться і подібних, коли нема ясно вираженого підрядного речення. «Роби все як слід»;
б) перед одиничними займенниками та прислівниками, що є часткою непрямого питання. «Проводжав приятеля й не сказав якого»; «Батько приїде, та не сказав коли»;
в) якщо перед підрядним реченням стоять частка не чи повторюваний сполучник сурядності. «Хлопця завжди цікавило не що він робить, а як робить»; «Сусід часто згадував і як він ішов на фронт, і як його поранило в бою»;
г) якщо підрядна частина речення зі складним сполучником стоїть перед головною. «Перед тим як виконувати вправу, повторіть правила»;
д) після протиставних сполучників а, але, однак і т. ін. «Ти впорайся зі своїми справами, а коли стемніє, приходь на дискотеку».
е) між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і мету. Сядь поміркуй про свої вчинки. Спробуй зроби цю вправу. Піди провідай батьків;
б) між двома однаковими або близькими значенням словами, з яких друге вжите з запереченням не, якщо таке словосполучення становить змістом одне ціле (чекаю не дочекаюся, дивишся не надивишся, вовк не вовк і под.), «Дивиться вона не надивиться на свого сина: втішається не навтішається своїм Івасем!» (Іван Нечуй-Левицький).
ж) між частинами складносурядного речення, поєднаними одиничним сполучником і (й), та (в значенні і), або, чи (в значенні або), якщо вони мають спільне слово. «Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася» (Андрій Головко). «Зрідка пробіжить тут заєць або спиниться на кручі вовк» (Анатолій Шиян).
Не відокремлюються обставинні дієприслівникові звороти:
– фразеологічного типу. Бігти не оглядаючись. Говорити не переводячи духу;
– якщо обставина починається підсилювальною часткою і (й). Можна було про все це розказувати й не вдаючись до подробиць;
– обставина, поєднана з іншою однорідною невідокремленою обставиною сполучником і. «Жінка йде поволі і трохи зігнувшись» (Олександр Довженко); – зворот із сполучним словом який у складі підрядної означальної частини складнопідрядного речення. На мене чекала цікава робота, виконуючи яку я все забував;
– одиничні дієприслівники, що стоять при присудкові й мають значення прислівника. «Вона не звикла сидіти склавши руки» (Максим Рильський). «Із вирію летять курличучи ключі» (Микола Зеров).
Коли перед підрядним реченням стоять частки не, і, то воно не відділяється від головного комою: «Мене цікавить не як це сталося, а які наслідки цього факту» (порівняйте: «Мене цікавить не те, як це сталося...). «Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють» (пор.: «Треба бути уважним і тоді, коли обставини...»).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

вступив до ладу завод

Правильніше: став до ладу завод
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

відомість, ставити у відомість, повідомляти, сповіщати, доводити до відома

1. Доводити до відома, повідомляти
Захоплюються наші засоби масової інформації і зворотом ставимо вас у відомість, що є дослівним перекладом російського ставим вас в известность. А правильно по-українськи: доводимо до вашого відома, повідомляємо вам, сповіщаємо вас.
2. Повідомляти –сповіщати
Експресивно забарвлене слово сповіщати поєднується з тими самими відмінковими формами, що й синонімічне повідомляти, яке має виразний книжний відтінок. Сповіщати (повідомляти) товариша і сповіщати (повідомляти) товаришеві. Щоправда, останнім часом спостерігається тенденція розрізняти ці дієслова за керуванням, а саме: перше з них охочіше сполучають з родовим відмінком, наприклад: «... І про біду людей не сповістять» (Ліна Костенко). При дієслові ж повідомляти перевагу віддають давальному відмінку: «Про злочинця міліції повідомили дуже пізно» (з газ.).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

З метою чи без мети?

Від вислову з метою рябіють сторінки газетних інформацій, статей і фейлетонів. Ось кілька зразків із того потоку, який ми спостерігаємо щодня в друку й чуємо з уст: «З метою біологічної ізоляції, щоб уникнути можливого поширення місячних мікроорганізмів, космонавтів помістили в спеціальний «фургон», де вони пройдуть тривалий карантин»; «З метою виявлення жанрових особливостей цього твору надіслали його на кваліфіковану експертизу».
Словом мета послугувалась і послугується наша література, щоб передати важливе життєве завдання або ідейне спрямування людини: «Очевидячки, досягла до своєї мети» (І. Нечуй-Левицький); «О, бідний той, хто крізь завої сині іде самотньо, мовчки, без мети» (М. Рильський). У народній мові це слово трапляється далеко рідше, наприклад, у вислові «на близьку мету», що означає — на близьку віддаль.
А яку мету, цебто важливе життєве завдання або ідейне спрямування, вбачали автори наведених на початку газетних фраз? Тут, як і в багатьох інших подібних випадках, нема ніякої мети, а тому й треба було написати: «Для біологічної ізоляції, щоб уникнути...», «Щоб виявити жанрові особливості цього твору...».
З цього, звісно, не слід думати, що слово мета треба обминати, приміром, у таких висловах, як поставити собі за мету, мати на меті тощо. Ідеться лише про те, щоб не обертати вислів з метою в той прикрий канцеляризм, який не допомагає зрозуміти написане, а тільки паразитує в тексті, профануючи гарне слово мета.

Ставити на вид

Правильніше: Робити зауваження

Ставити вище усього

Правильніше: Ставити над (понад) усе

Ставити до відома

Правильніше: Доводити до відома

Ставити акценти

Правильніше: Робити акценти

Розбивати палатки

Правильніше: Ставити намети

Послужив стимулом

Правильніше: Став стимулом

Фермером зробився два роки тому

Правильніше: Фермером став два роки тому

Вступив у силу Закон

Правильніше: Набрав чинності Закон; став чинним

Ставити у вину

Правильніше: Ставити за провину