СТАВИТИСЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Перевірте вживання дієслова відноситися і в разі потреби замініть:

ставитися — виявляти ставлення до когось, до чогось;

належати — входити до складу чогось;

стосуватися — бути пов'язаним із кимсь, чимсь.

АЛЕ:

відноситися — перебувати в певній відповідності, співвідношенні з чим-небудь (насамперед у математиці).

A відноситься до B, як X до Y.

Правильніше: мати за людей

Правильніше: загорятися

Правильніше: мати повагу

Правильніше: оточити увагою кого; з великою увагою ставитися (поставитися) до кого

Правильніше: мати застереження

Правильніше: негативно ставитися до когось

Правильніше: легковажити

Правильніше: вороже ставитися до кого; ворогувати на (проти) кого; ворожим (важким) духом дихати на кого; пеклом дихати; вовком дивитися

Правильніше: ставитися легковажно; легковажити; бути легковажним

Правильніше: ставитися критично

Правильніше: шанувати; ставитися з пошаною

Правильніше: добре серце мати; добродушно (добротливо) ставитися

Правильніше: ставитися до роботи

Правильніше: ставитися до чогось

Правильніше: вороже ставитися одне до одного; ворогувати з ким

Правильніше: не мати серця (жалю) до кого; без серця (з холодним серцем, безсердно, безсердечно, без душі, бездушно, без жалю, нежалісливо, немилосердно) ставитися до кого; бути безсердним (безсердечним) до кого

Правильніше: байдуже (з холодком) ставитися; хоч вовк траву їж; хоч трава не рости; як з гуски вода

Слово відноситися має кілька значень. Передусім — «переміщуватися».

Пісня-казка стара, лісова
Повернулась в поліські гаї,
В ті, де Леся почула її…
І відносилось в крони дубові
Слово Мавчине, повне любові.
(П. Воронько.)

«Відлунки вмирають десь в ущелинах, пил відноситься вітром у море і лишається там; на майбутній новій дорозі натруджений скрегіт екскаваторів, бурмотіння далеких бульдозерів». (О. Сизоненко.)
Значення «перебувати в певній відповідності, співвідношенні з чимось» також передається словом відноситися. Зокрема, в математиці воно виражає зв'язок між членами пропорції. Наприклад: «А так відноситься до В, як С до D». У лінгвістиці: «Крім головних і другорядних членів, у реченні можуть бути слова, які відносяться до речення в цілому або якоїсь його частини. Такі слова не є членами речення». (З підручника.)
Коли мають на увазі спілкування, поводження з кимось, висловлення думки про когось або щось, треба вживати слово ставитися. «На господі в себе Чайченко такий самий небалакливий, як і в людях, мати ж його дуже ласкава і привітно до всіх ставилась». (Марко Вовчок.) «Я бачив, що вони сумлінно ставляться до праці, а це на фронті так само необхідно, як і десь на заводі». (О. Гончар.) «До виступу свого він ставився якнайуважніше». (А. Головко.)
Стосунок, відношення до когось або чогось можуть передаватися словом стосуватися: «Це розпорядження стосується всіх» (не відноситься до всіх). Вживаючи слова із заперечною часткою не, слід розрізняти нюанси: якщо треба сказати, що якесь явище, факт, подія на когось не поширюються, вживають форму не стосується. Наприклад: «Наказ директора не стосується тих працівників, які вже використали профвідпустку». «Ти мій, мій, це все тебе не стосується, нікому тебе не віддам». (О. Гончар.) У такому разі, з погляду сучасної літературної мови, не варто вживати слово відноситись. Наприклад, у реченні «Це до діла не відноситься, — спокійно одвів від себе удар Дорош» правильно сказати: «Це діла не стосується». З огляду на сучасну норму в реченнях: «А вчора, проходячи по вулиці, виразно почув позад себе лайку, що напевне відносилась до нього» та «Пройшовши мимо Тимка, дівчина зупинилася і стала розмовляти зі своєю подругою і, мабуть, сказала їй щось дошкульне й смішне, і це сказане, безсумнівно, відносилося до Тимка, бо та глянула на парубка і зареготала на все горло» правильно було б вживати слово стосуватися. Коли йдеться про байдужість особи до якоїсь обставини чи дії іншої особи, інколи — про демонстративну незацікавленість, вживають форму не обходить. Наприклад: «Мене ся справа не обходить зовсім…». (І. Франко.) «Левіт: Та що мені до арфи? Мене пісні й пророцтва не обходять. Аби закон, пророків непотрібно». (Леся Українка.)
Якщо йдеться про належність до певного кола, групи, категорії людей, до якогось класифікаційного розряду, періоду, часу і т. ін., треба вживати дієслово належить (залежно від контексту — припадає). «Ця дівчина належить до людей, у яких слово не розходиться з ділом». «Тигр належить до родини котячих». У реченні «До них [символів], зокрема, відноситься так званий «тризуб» (до речі, термін вперше вжитий М. Карамзіним). Його зображення зустрічається на клеймах плінф і монетах київських князів Володимира Святославича, Святополка, Ярослава Мудрого» (З газети.) — замість слова «відноситься» краще сказати належить. «Розквіт діяльності відомого українського художника М.К. Пимоненка припадає на кінець XIX — початок XX ст.»
Та найчастіше слово відноситься мовці помилково вживають у значенні «ставитися» («Він добре відноситься до свого товариша», треба: «Він добре ставиться до свого товариша». «Сумлінно відноситься до своїх обов'язків», треба: «Сумлінно ставиться до своїх обов'язків»).

1. Чи можна замінювати одного одним іменники взаємини, стосунки, відносини, ставлення?
Ці слова деякими значеннями об'єднуються в один синонімічний ряд, але не завжди взаємозамінні. Лексеми взаємини, стосунки передають зміст «контакти, зв'язки між людьми» і слушні тоді, коли йдеться про неофіційну сферу. Родинні, братні, особисті стосунки, ми в найкращих стосунках, добросусідські взаємини. Використання в цьому розумінні слова взаємовідношення є неправомірним, оскільки воно виражає взаємозв'язки тільки між предметами, явищами.
У ХІХ – на початку ХХ сторіччя іменник відносини позначав не тільки взаємність у стосунках між людьми, а й ставлення особи (чи осіб) до когось. «Зрештою ми одне одному не заважаємо і тримаємося у гречних відносинах» (Леся Українка), «Мої відносини до панни Анелі тривожать мене» (Михайло Коцюбинський).
У сучасній літературній мові цей іменник у значенні «ставлення» не виступає. Нині він вживається щодо людей, суспільства, колективу тощо. Виступає як складова частина багатьох суспільно-економічних термінологічних сполучень зі словами: аграрні, вартісні, васальні, виробничі, господарські, громадські, дипломатичні, договірні, земельні, кредитні, майнові, міждержавні, міжнародні, міжнаціональні, патріархальні, товарно-грошові, торговельні і т. ін.
У діловому стилі спостерігається тенденція до застосування іменника зносини на окреслення офіційних стосунків між країнами. Це, очевидно, пояснюється впливом російського деловые сношения. Іменник відносини має у своєму значенні відповідне «офіційне» забарвлення і замінювати його рідковживаним зносини недоречно. Коли мають на увазі спілкування, поводження з кимсь, висловлення думки про когось або щось, слід користуватися іменником ставлення. Ставлення керівників до підлеглих, ставлення батьків до дітей, ставлення до друзів, ставлення до життя. Вживання в цьому значенні слова відношення – ненормативне. Відповідно й дієслово буде ставитися, а не відноситися, яке так уподобали ті, хто не гаразд знає українську мову.
У книжній мові поширений канцелярський штамп ставлення з боку когось. Зворот з боку зайвий, приміром, у такому вислові: ставлення з боку керівників до... Ту саму думку можна передати економніше, простіше словосполученням ставлення керівників до...
2. Відношення
Відношення – взаємозв'язок між предметами, явищами, величинами; аспект, погляд. Відношення мислення до буття. У термінологічних сполученнях уживається в математиці (арифметичне відношення), в лінгвістиці (граматичні відношення), в архітектурі (золоте відношення – співвідношення розмірів частин будівлі). Виступає також зі словами: білкове, вартісне, геометричне, кормове, мінове, відсоткове (процентне) тощо. Відношення – то і діловий лист до установи або офіційної особи. «Може, тобі якесь відношення написати» – співчутливо спитав Сагайдак» (Василь Кучер). Цей іменник може бути синонімом лексем стосунок, причетність. «... Почалась якась складна гра з новими, несподіваними учасниками, які до хімії не мають ніякого відношення» (Юрій Шовкопляс). Тут замість відношення можна поставити стосунок або причетність.
Порушенням лексичної та стилістичної норм є прийменникові звороти по відношенню до... у відношенні до... «Оця ваша незрозуміла настороженість по відношенню до мене» (Андрій Головко). Їх доцільно замінювати словами щодо, до, стосовно.
Російські блоки «отношение к делу», «хорошее отношение к людям», «во всех отношениях» у нас часто тільки калькують; кажуть: «я з ним у добрих відношеннях», «твоє відношення до справи» і т. ін., де іменник відношення не на своєму місці. Слід вживати ставлення: «добре ставлення до людей», «твоє ставлення до справи». Однак це ще не свідчить про високу мовну культуру. Треба добирати синоніми до цих комунікативних формул. Так, замість штучного «у всіх відношеннях» можна сказати: «з будь-якого (кожного, усякого) погляду», «з усіх боків», «як не глянь», «як не подивися», «всебічно». Замість ненормативного «поверхове відношення до справи» краще вживати «поверхове ставлення» або «поверхово (недбало) ставитися до справи».
3. Відноситися – ставитися – стосуватися
Перше з дієслів має кілька значень. Насамперед – «переміщатися». «Пил відноситься вітром у море» (Олександр Сизоненко). У розумінні «перебувати в певній відповідності, співвідношенні з чимось» теж уживається відноситися. Зокрема в математиці воно виражає зв'язок між членами пропорції. Наприклад: «А так відноситься до В, як С до Д». У лінгвістиці: «Крім головних і другорядних членів, у реченні можуть бути слова, які відносяться до нього в цілому або до якоїсь його частини» (з підручника).
Найчастіша помилка, коли це дієслово використовують у значенні «ставитися». «Студенти сумлінно відносяться (треба: ставляться) до своїх обов'язків», «Петро з погордою відноситься (треба: ставиться) до друзів».
Стосунок до когось або чогось може передаватися словом стосуватися. «Наказ директора стосується всіх» (а не відноситься до всіх). Коли йдеться про байдужість особи до якоїсь обставини чи дії іншої особи, іноді – про демонстративну незацікавленість, удаються до форми не обходить. «Мене ся справа не обходить зовсім...» (Іван Франко). Якщо мовиться про належність до певного кола, групи, категорії людей, до якогось класифікаційного розряду, періоду і т. ін., слід ставити лексему належить (часом – припадає). «Пшениця належить до родини злакових», «Ця подія припадає на початок ХХ сторіччя».

Відповідно до російських слів отношение, относительно часто надуживають словами відношення, відносно, забуваючи про інші, точніші, природніші слова: «Не можна допускати поверхового відношення до такої серйозної справи», — замість — поверхового ставлення або — ще краще — щоб поверхово ставились; «Відносно цього не може бути двох думок», — замість — про це (щодо цього, з приводу цього); «Я з ним у добрих відношеннях», — замість — у добрих стосунках чи взаєминах, зв'язках.
Ось що засвідчує класика: «Слід би було зав'язати міцніші стосунки з тими людьми, що оце вдались до вас» (Леся Українка); «Щодо панни Анелі, то я — певний, що вона плаче десь по кутках»; «Чутки про землю ожили з весною» (М. Коцюбинський). У цих прикладах бачимо тільки слова стосунки, щодо, про, вживання яких і слід додержуватись.
У математиці, а також у філософії й логіці слово відношення є єдиний відповідник російському науковому терміну отношение, наприклад: відношення а:b=с:а.
В українській науковій термінології є ще слово відносність: теорія відносності.
Замість штучного вислову «у всіх відношеннях» відповідно до російського во всех отношениях, наприклад: «Це мені зручно в усіх відношеннях», — слід користуватись давніми українськими висловами всіма сторонами («Славне було Запоріжжя всіма сторонами». — Збірка пісень П. Лукашевича), з усякого (з кожного) погляду («Це вигідно нам обом з усякого погляду». — З живих уст), як не глянь, як не подивись, з усіх боків, усебічно, зусебіч, у всіх планах.
Останнім часом набуває дедалі більшого поширення слово стосовно замість недоладного вислову «по відношенню»: «Стосовно місцевих умов він розробив систему обробітку ґрунту»; «Стосовно цього неподобства вже казали не раз». Проте не слід забувати й відомі слова щодо, про, приклади вживання яких наведено вище.

Правильніше: ставитися
Як Ви ставитеся до цієї пропозиції?

Правильніше: переполох зчинився (стався, почався)

Правильніше: високо нестися

Правильніше: стався скандал