СЛУШНИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
сприятливий час
Правильніше:
слушний час
Мова – не калька: словник української мови
підходящий
Правильніше:
відповідний; слушний; придатний
Мова – не калька: словник української мови
зручна година
Правильніше:
добра (сприятлива) година; добра нагода; слушний (нагідний) час
Мова – не калька: словник української мови
Правильний, надійний і вірний
Перевірте вживання прикметника вірний і в разі потреби замініть:
правильний — який відповідає дійсності, істинний; який відповідає встановленим правилам, нормам; безпомилковий;
надійний — на який цілком можна покластися;
неминучий — якого не можна уникнути, обійти, обминути, який обов'язково має наступити, відбутися;
слушний — який відповідає, підходить, найбільш прийнятний, зручний, вигідний.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
дати вірну відповідь | дати правильну відповідь |
вірний спосіб | надійний спосіб |
вірна смерть | неминуча смерть |
вказати вірний шлях | вказати правдивий шлях |
АЛЕ:
вірний — який заслуговує довір'я; постійний у своїх поглядах і почуттях; відданий, незрадливий.
Це мій вірний друг.
Придатний, відповідний, пригожий, слушний і підходящий
Замініть скалькований прикметник підходящий на стилістично кращий варіант: придатний, відповідний, задовільний, пригожий, слушний; поцінний; наближений.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
підходящий для вивчення об'єкт | придатний до вивчення об'єкт |
настрій, підходящий для написання поезій | настрій, пригожий для написання поезій |
підходящий час | слушний час |
підходящий за ціною | поцінний |
відрізок, підходящий до вершини трикутника | відрізок, наближений до вершини трикутника |
Вірний, правдивий, правильний, певний, слушний
Прикметник вірний і прислівник вірно з якогось часу не тільки витискають з ужитку інші, більш відповідні слова, а й набирають невластивого їм значення. Не тільки в діловій мові, а й у сучасних художніх творах ми часто натрапляємо на ці слова в значенні «правильний, певний»: «Учинити напад на аеродром — це все одно, що повести на вірну загибель сотню бійців»; «Дрімлюга знайшов вірний шлях»; «Ти стоїш на вірній дорозі»; «Сама глибинами серця відчувала — вірно робить син».
А тим часом в українській класиці й фольклорі цих слів уживали в далеко вужчому значенні, надаючи їм поняття тільки відданості: «Ой вийди, вийди, дівчино моя вірная» (народна пісня); «Без вірного друга великая туга» (прислів'я); «Хто вірно кохає, той часто вітає» (М. Номис).
Якщо в фразі йдеться не про відданість, а про правильність, слушність, правдивість, тоді треба вдаватись до інших прикметників і прислівників: «А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже» (Т. Шевченко); «Землі своєї зелень і блакить любив я серцем і на схилі віку хотів про це правдиво повістить» (М. Рильський); «Не раз, заблудившись, навмання йшли мандрівники тайгою, намагаючись знайти правильний напрям» (О. Донченко); «Надія теж не докучала розпитами. Також відкладала до слушного вільнішого часу» (Я. Баш); «Сьорбаючи чай, Артем чекав на слушну хвилину...» (А. Головко).
З цих прикладів само собою випливає, що в наведених на початку фразах слід було написати: «на певну загибель», «правдивий шлях», «на правильній (на правдивій) дорозі», «слушно робить син».
Іноді поряд із прикметниками правильний, поправний уживають і прикметника вірний у таких висловах: вірний переклад, вірний рисунок (малюнок), цебто — відповідний оригіналу, натурі, точний (Словник за редакцією А. Кримського).
А тим часом в українській класиці й фольклорі цих слів уживали в далеко вужчому значенні, надаючи їм поняття тільки відданості: «Ой вийди, вийди, дівчино моя вірная» (народна пісня); «Без вірного друга великая туга» (прислів'я); «Хто вірно кохає, той часто вітає» (М. Номис).
Якщо в фразі йдеться не про відданість, а про правильність, слушність, правдивість, тоді треба вдаватись до інших прикметників і прислівників: «А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже» (Т. Шевченко); «Землі своєї зелень і блакить любив я серцем і на схилі віку хотів про це правдиво повістить» (М. Рильський); «Не раз, заблудившись, навмання йшли мандрівники тайгою, намагаючись знайти правильний напрям» (О. Донченко); «Надія теж не докучала розпитами. Також відкладала до слушного вільнішого часу» (Я. Баш); «Сьорбаючи чай, Артем чекав на слушну хвилину...» (А. Головко).
З цих прикладів само собою випливає, що в наведених на початку фразах слід було написати: «на певну загибель», «правдивий шлях», «на правильній (на правдивій) дорозі», «слушно робить син».
Іноді поряд із прикметниками правильний, поправний уживають і прикметника вірний у таких висловах: вірний переклад, вірний рисунок (малюнок), цебто — відповідний оригіналу, натурі, точний (Словник за редакцією А. Кримського).
упустити слушну нагоду
Правильніше:
проґавити; упіймати (піймати) ґаву (ворону); дати зівка
Мова – не калька: словник української мови
скористатися слушним моментом
Правильніше:
піймати хвилину (випадок)
Мова – не калька: словник української мови
реальний шанс
Правильніше:
слушна нагода
Мова – не калька: словник української мови
підвернулася гарна можливість
Правильніше:
трапилася слушна нагода
Мова – не калька: словник української мови
класний шанс
Правильніше:
слушна нагода
Мова – не калька: словник української мови
до слушного моменту
Правильніше:
до пори до часу
Мова – не калька: словник української мови
вірна думка
Правильніше:
слушна (правильна) думка
Мова – не калька: словник української мови
використати слушну нагоду
Правильніше:
зловити момент
Мова – не калька: словник української мови
вірні рішення приймати
Правильніше:
рішення ухвалювати слушні (правильні)
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Гарна пропозиція
Правильніше:
Слушна (прийнятна, вдала, доречна, добра) пропозиція
Вірні рішення приймати
Правильніше:
Слушні рішення ухвалювати