СЛОВА — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
ледве розтуляючи рот
говорити повільно, неквапливо
стримати своє слово
він за словом в кишеню не лізе
тримати слово
про це навіть не заікайся
позбавити слова
не проронив ні слова
не обмовився ні єдиним словом
не зрадити свого слова
на два слова
кидати слова на вітер
зрікатися своїх слів
здатний влучно, дотепно висловитися
брати свої слова назад
дотримувати чи дотримуватися слова?
Дотримувати (синонім додержувати) – точно, без відхилень виконувати, здійснювати що-небудь обіцяне, згадане, потрібне і т. ін. Керує воно іменником у родовому відмінку. Дотримувати (додержувати) чистоти, тиші, порядку. «На перевозі Максим гостро наказав козакам дотримувати цілковитої тиші» (Іван Ле), «Ви певні, що вони будуть додержувати присяги?» (Іван Франко).
Дотримуватися (додержуватися) – бути прихильником якихось думок, поглядів, планів тощо, керуватися ними в своїх діях. Дотримуватися передових ідей, курсу, класифікації. «Говорила вона їдко, не дотримуючись правил звичайної пристойності» (Юрій Збанацький), «Карташ дотримувався плану Максимова» (Вадим Собко).
А як відповісти на запитання, що поставлене в заголовку? Тільки так: дотримувати (додержувати) слова. «Хто не додержує свого слова, той сам себе зневажає» (прислів'я).
Говорити колкості
щоб справити враження
це виїденого яйця не вартує
узяти свої слова назад
уважно слухати
у строгому смислі слова
у повному смислі слова
той, що кидає слова на вітер
той, хто завжди здійснює те, що обіцяє
слова не розходяться з ділом
розсипатися в компліментах
пустословити
пустослів'я
просторіччя
просторічні слова
плюнь і розітри
підсолоджувати слова
підлещуватися до когось
одні слова!
образливі слова
нічого й говорити (казати)
ні слова з уст
небалакучий
небагатослівний
не сказав ні слова; і рота не розкрив
не кажучи ні слова
не знаю, що сказати
не здержати слова
не вимовив ні [одного] слова
не вартий ламаного гроша
на язиці мід, а на серці лід
морфема
мовчок
мовчати
між іншим
мене лишили слова
медові речі
лишати слова
кліщами тягнути слова з когось
і не заїкайся
зупинився на півслові
зразу; без довгих пояснень
дуже зайнятий (заклопотаний)
до слова
даремно (марно) говорити що-небудь
гроша ламаного не вартує
говорити повільно, спроквола
говорити облесливо, нещиро
говорити з акцентом
говорити безпредметно (без потреби)
вчасно; доречно сказано
відмовитися від свого слова
вимовляти швидко слова (фрази)
виконати обіцянку
аякже
До речі і до слова
Замініть нехарактерну для української мови вставну конструкцію до слова на стилістично кращий варіант: до речі.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
До слова, іспит з математики у нас завтра. | До речі, іспит з математики у нас завтра. |
АЛЕ:
До слова запрошуємо самого автора!
Чи ставлять знак м'якшення наприкінці слова після р?
пісня, вірші, слова, пісня на вірш
Шановні пані й панове ведучі у концертних залах, на радіо й телебаченні! Уклінно прошу вас: називайте авторів музики і слів (а не віршів) оголошуваних пісень!
Вставні слова
Не є вставними і не відокремлюються такі слова й сполучення: майже, при тому, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як, адже, все-таки, все ж таки, наче, навіть, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, мовби, неначе, між тим, за традицією, буквально, якби, у кінцевому підсумку.
лишати
позбавляти (слова, права, можливості)
Багато українців ще досі позбавлені можливості навчатися рідною мовою.
лишати слова
Коверкати слова
Співзвучні з ними слова
Смисл слова
поступово (мало-помалу) говорячи
коротше кажучи
виразити словами що
усно
у декількох словах
у двох словах
слово за слово
сказати в двох словах
розказати в декількох словах
при перших словах
по його словах
одним словом
не по словах судять, а по ділах
не в образу сказано
каламбур
за словом в кишеню не лізе
з цими словами
вірний слову
Прохопитися (словом), помилитися (на слові), ляпнути, ляпати, не думавши і обмовитися
Замініть скальковане дієслово обмовитися, обмовлятися на стилістично кращий варіант: прохопитися (словом), помилитися (на слові); ляпнути, ляпати, не думавши.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Він закусив нижню губу, щоб не обмовитися зайвим словом. | Він закусив нижню губу, щоб не прохопитися зайвим словом. |
Президент вкотре обмовився, виступаючи перед глядачами. | Президент вкотре помилився на слові, виступаючи перед глядачами. |
Двома словами і у двох словах
Замініть скальковану конструкцію у двох словах, якщо мовиться про лаконічний виклад, опис чогось, на стилістично кращий варіант: двома словами.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Про Україну в двох словах розповіли лауреати «Коронації слова». | Про Україну двома словами розповіли лауреати «Коронації слова». |
одним словом, словом, одно слово, одне слово
Словом, одним словом, одно слово
Отже, маємо аж три варіанти вставного слова, де кожний із них означає те саме, що й інші, тому хоч-не-хоч виникає питання: якому з них дати перевагу або, обравши один, відмовитись від інших?
Чи не найхарактернішим із них, із погляду популярності в народному мовленні, є вислів одно слово? Мабуть, що так, бо саме його звичайно чуємо з живих уст, приміром: «Одно слово, як то кажуть, коли не коваль, то й рук не погань!» Саме словом механічно перенесено з російської на український ґрунт, і навряд чи є потреба послугуватись ним, коли є змога брати потрібне з українських народних джерел.
словом
в двох словах
В двох словах
Виступив з вступним словом
Не можу висловити словами
Одним словом, електрика міцно увійшла у побут селян
який не порушує (дотримується) своїх обіцянок
язвити
чесне слово; слово честі; справді
чесне слово дати
часто вставляти в мову багато влучних слів
хто-небудь завжди виконує обіцяне
хто багато говорить – мало робить
усне мовлення
упіймати на слові
умішуватися в розмову
узяти на віру; повірити на слово
триматися на чесному слові
твоїми вустами та мед пити
слово розходиться з ділом
слово не горобець, назад не вернеться
слово дорожче грошей
слів нема
скажу ще пару слів
сильно дошкуляти кому-небудь словами
розмовляти
розкидатися словами
пустити в хід нове слово
пускати шпильки
придиратися до слів
порушувати обіцянку
пообіцяти
повторення одного й того ж іншими словами
підколювати
переказати точ-в-точ
передове (прогресивне) в чому-небудь
ображати; кривдити
обіцяти
обіцяного три роки чекають
обірвати слово
нещирий (фальшивий) у вчинках (словах)
немає слів
нема слів для вираження
не поминати лихом
не знайшов, що сказати (відповісти)
не закінчити якусь думку
не добирати слів
не відступати від своїх слів
не варто нарікати (скаржитися)
нарушити клятву (слово)
нарушати закон (присягу, віру, слово)
наговорити різних слів
на цьому слові
на пару слів
на основі тільки чийогось запевнення
марити
каламбурити
казав пан кожух дам, та слово його тепле.
іншими словами
і словом не обмовився
зробити яке-небудь відкриття
зобов'язатися
замовити слово за кого
заключне слово
закинути словечко
дуже повільно говорити
другими словами
дослівно
домогтися значних досягнень у певній галузі
додати щось у розмові
договір словесний (письмовий)
договір дорожчий грошей
довіряти не перевіряючи
діями підтверджувати сказане
діло за вами
двох слів зв'язати не може
давати на слово що
давати волю язику
говорити, не зупиняючись
говорити приємні речі; улещувати
говіркий; дотепний
влучний вислів
відступатися від обіцяного (задуманого)
відмовлятися від сказаного раніше
відмовлятися від раніше сказаного
вимовити слово
вийшло, як я казав
вийшло по-моєму
вибачте за вислів (за висловлювання)
вибачайте на слові
варваризм
бути дотепним і метким у розмові
Кома між частинами складного речення
Перевірте, чи не пропущено кому перед підрядним реченням, приєднаним сполучником (Український правопис. §118 Б п.11).
КОМА СТАВИТЬСЯ | |
---|---|
Для відокремлення в складнопідрядному реченні підрядних речень, уведених сполучниками або сполучними словами, від головних і від інших підрядних | Є багато на світі учених людей, а поетів мало (Михайло Коцюбинський).
Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі, але в мене є певність, що вони й там стрітися можуть (Михайло Коцюбинський). Швидше будемо писати, бо хочеться спати і вам, і мені (Тарас Шевченко). Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть сивими очима (Леся Українка). Вони, щоб тільки погубити, То будуть все тебе манити (Іван Котляревський). Він був такий, що мило дивитися. |
Один раз у складених сполучниках і сполучних словах тому що, через те що, для того щоб, незважаючи на те що, після того як, внаслідок того що, замість того щоб: або перед усім складеним словосполученням, або перед сполучниками що, щоб, як — залежно від змісту та інтонації | Надворі стало темно через те, що небо заволокло чорною хмарою.
Надворі стало темно, через те що небо заволокло чорною хмарою. |
Перед як у зворотах не хто інший, як…; не що інше, як… | Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (Михайло Коцюбинський). |
АЛЕ:
КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ | |
---|---|
Перед як у виразах як слід, як треба, як годиться й под., коли нема ясно визначеного підрядного речення | Роби як слід, то й добре буде. |
Перед одиничними займенниками та прислівниками, що є, власне, частиною непрямого питання | Бачив хлопця й не сказав якого.
Мати повернеться, та не знати коли. |
Коли перед підрядним реченням стоять частки не, і | Мене цікавить не як це сталося, а які можливі наслідки цього факту (Пор.: Мене цікавить не те, як це сталося…).
Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють. (Пор.: Треба бути уважним і тоді, коли обставини...). |
У разі збігу сполучників перед другим із них тоді, коли в наступному реченні наявні співвідносні слова то, так | І якщо пісня вийде в люди, То пломінь серця не згашу (Малишко).
Пор.: Але коли Ви такі добрі, що не одмовились би перекласти щось із рукопису, то я позволю собі скористуватися з сього і, якщо зможу, пришлю Вам рукопис (Коцюбинський). |
У разі збігу сполучників перед другим із них тоді, якщо перший сполучник протиставний (а, але, однак і т. ін.) | Він прокинувся увечері, …довго пив чай, а коли зовсім стемніло, став збиратися у свою п’яту вилазку (Леонід Первомайський). |
Кома після і перед зокрема
Перевірте, чи не потрібно виділити комою слово зокрема залежно від того, чим воно виступає у реченні.
ТИП | ПРИКЛАД |
---|---|
Зокрема – вставне слово: виділяється комами з двох боків | Не раз ходив вiн i на турецькi заслони по берегах Чорного моря, зруйнував, зокрема, мiсто Очакiв (Іван Шаповал). |
Зокрема стоїть на початку звороту, що обмежує або уточнює зміст усього речення: перед ним ставиться кома | Він полюбляв, щоб до Волі приходили гості, зокрема Рада й Аліна (Юрій Яновський). |
Зокрема – прислівник, який виступає обставиною: комами не виділяється | — Покличте Жана… — звернувся до всіх і ні до кого зокрема Аркадій Петрович (Михайло Коцюбинський). |
За словами і за совами
Перевірте за контекстом, чи не вжито тут за совами замість: за словами.
НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
---|---|
За совами міністра, попереду складні реформи. | За словами міністра, попереду складні реформи. |
АЛЕ:
Ми спостерігаємо за совами: як вони живуть і харчуються.
чесне слово
правило, розв'язний, розсильний, торочити, транспорт, зміна значень слів в залежності від наголосу
Безперечно.
Правило (наголос на першому складі) – положення або зібрання положень; принцип, що ним керуються у співжитті, поведінці тощо. Правила поведінки, граматичне правило.
Правило (наголос на другому складі) – пристрій, на якому щось розрівнюють. Металеве правило.
Розв'язний (наголос на другому складі) – який поводиться безцеремонно, зухвало. Розв'язний хлопчисько.
Розв'язний (наголос на останньому складі) – який можна розв'язати, вирішити. Розв'язна задача (в арифметиці).
Розсильний (наголос на другому складі) – той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує інші доручення; кур'єр. Прийшов розсильний.
Розсильний (наголос на останньому складі) – 1. Який слугує для запису кореспонденції, що її розносить кур'єр. Розсильна книга, розсильний зошит. 2. Призначений для розсилання. Розсильні пакети.
Торочити (наголос на другому складі), розмовне – говорити одне й те саме, повторювати щось по кілька разів. Безугавно торочить. А також вести несерйозну розмову, верзти нісенітницю, базікати. Що ти торочиш?
Торочити (наголос на передостанньому складі) – 1. Висмикувати нитки з країв тканини, роблячи торочки. Торочити рушники. 2. Обшивати облямівкою краї одягу і т. ін. для оздоби.
Транспорт (наголос на першому складі) – засоби перевезення. Сучасний транспорт, міський транспорт, залізничний транспорт.
Транспорт (наголос на останньому складі), бухг. – перенесення суми на другу сторінку. Здійснено транспорт.
невиправдані пропуски слів
Читаємо в газеті: «Цей метод одразу позначився на роботі колективу». Оскільки суть справи викладено не повністю, важко збагнути: позначився він позитивно чи негативно? Випадає потрібне слово і в часто вживаному (надто в усному мовленні) сполученні забезпечити план. Треба: забезпечити виконання (чи здійснення) плану.
А ось приклад того, як пропуск, здавалося б, незначного слова серйозно викривив зміст речення: «Маємо зробити все для зменшення ваги конструкції та економії металу». Це можна зрозуміти як вимогу зменшити не тільки вагу конструкції, а й економію металу. Треба: «Маємо зробити все для зменшення ваги конструкції і для (або а також для) економії металу».
Через «провали» слів іноді опиняються в одному ряду зовсім різні за своєю природою явища чи речі, як-от: «Таких показників лісівники досягли завдяки добрій деревині і кваліфікації». Цілком зрозуміло, що ставити поряд дерево та кваліфікацію не варто – їх потрібно відокремити одне від одного і сказати:... досягли завдяки добрій деревині, а також своїй високій кваліфікації.
«Конфлікт» з граматикою виникає тоді, коли, перелічуючи людей або предмети, назви яких вимагають різних прийменників, ставлять прийменник тільки перед першим з іменників: «Гості Києва побували на виставках і картинних галереях». Треба: на виставках і в картинних галереях. «Стемніло, і засвітилося світло не тільки в будинках, а й вулицях та майданах». Треба: не тільки в будинках, а й на вулицях та майданах.
Якщо вживання зайвих слів можна назвати марнотратством у мові, то пропуски потрібних елементів лексики – шкідливою скупістю.
виставка-продаж, музей-садиба, планета-гігант, поема-спогад, музей-квартира, школа-інтернат, школа-комплекс, театр-студія, конкурс-вікторина, кімната-музей, рід складних слів, утворюваних двома іменниками, місто-герой
іншими словами...
Заключний, кінцевий, прикінцевий, остаточний
Яка потреба в такому калькуванні? Чи нема відомих українських відповідників, що доводиться на певні поняття позичати слова з інших мов? Ні, такі відповідники є, ними широко користуються ті, що дбають за культуру своєї мови. Ось прикметник кінцевий («Кінцеві форми тієї еволюції». — А. Кримський; «Розмір додаткової оплати визначається залежно від кінцевих результатів роботи тваринників». — «Радянська Україна»); є ще прикметник прикінцевий («У прикінцевій строфі висловлено основну думку твору». — «Історія української літератури»); в деяких випадках відповідником до російського прикметника заключительный є слово остаточний, наприклад: остаточний баланс, остаточна цифра («Почисливши все звільна, він прочитав остаточну цифру без голосу». — І. Франко).
З цих прикладів бачимо, що в наведених на початку фразах можна й треба було написати: «Колгосп уклав договір»; «Можна зробити висновок»; «На закінчення (наприкінці, наостанку) зльоту»; «У кінцевому (прикінцевому) слові».
Давноминулий час і описова форма з словами було, бувало
На минулий час вказують також частки було, бувало: «А ще, було, як намалює що-небудь та підпише... що це — не кавун, а слива, так тобі точнісінько слива» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Дарка часто, було, дивилась понуро, спускала очі в землю» (Леся Українка).
Варто нагадати, що слів було, було б часто вживають у розумінні слід було, слід би було: «Було тобі, моя мати, цих брів не давати, та було тобі, моя мати, щастя й долю дати» (народна пісня); «Та було б не рубати зеленого дуба, та було б не сватати, коли я — нелюба» (народна пісня).
Дієвідміна слів дати, їсти, відповісти, розповісти, бути
Дієслово бути має в усіх особах однини й множини форму є: «Зазнаю чужої сторони, яка вона є» (Марко Вовчок); «Ви є у нас від самого царя настановлені» (Г. Квітка-Основ'яненко). Іноді для першої й третьої особи однини вживають форми єсть: «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була» (П. Тичина); «Коли в чоловіка хліба єсть достаток, то в нього в дому всякий буває статок» (М. Номис). У сучасній українській літературній мові звичайно випускають форми є, єсть у складеному присудку: я — учень V класу, ти мені — родич, він тобі — товариш, — залишаючи їх тільки тоді, коли треба надати фразі врочистого тону: «Я єсть народ».
Форми для другої особи однини єси й третьої особи множини суть — архаїчні. Форма суть трапляється в південно-західних діалектах. В українській класичній літературі цих форм уживали тоді, коли було треба надати фразі врочистості або іронії: «Як справді кохаєш, як вірний єси, мені серце неньки живе принеси» (М. Вороний).
заключне слово
ізвращати
Мої слова було перекручено, а думку спотворено.