СКРУТНИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: вийти зі скрути (зі скрутного стану); вирятуватися зі скрути; вихопитися з тісної діри; дати собі раду в скрутному становищі; зрушитися з мілини

Правильніше: ламати голову

Правильніше: лихо обсіло

Правильніше: між двома вогнями; між молотом та ковадлом; між сціллою і харібдою

Правильніше: улипнути як муха в мед; ускочити вище халяв; упійматися в сильце

Правильніше: загнати на слизьке; прищемити хвіст

Правильніше: загнати (вивести, завести на слизьке); загнати в кут

Правильніше: трапити на слизьке

Правильніше: сісти на лід; попасти (наскочити) на слизьке

Правильніше: скочити на слизьке

Правильніше: хапатися за соломинку

Правильніше: виплутатися (виборсатися, вивернутися) зі скрути (зі скрутного становища, з халепи); піднестися з біди

Правильніше: безвихідь; безпорадне становище; хоч лобом (головою) бийся; хоч вовком вий; хоч у воду; хоч під греблю; гріб з музикою; глухий кут

Правильніше: у скрутну хвилину

Часто чуємо з уст і читаємо: «Він опинився в безвихідному становищі»; «Вона не бачила виходу з цього становища»; «Він вийшов зі скрутного становища».
Жодного з цих висловів ми не знайдемо ні в українській класичній літературі, ані почуємо з уст народу, їх штучно створили нашвидкуруч люди, далекі від народної мови й не обізнані з класичними зразками. Натомість бачимо: «Розмова вкрай схвилювала його, хлопець був безпорадний» (К. Гордієнко); «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Т. Шевченко); «Мною не турбуйтеся: я собі дам раду» (М. Коцюбинський); «Рідний брат так не зарадив би мені в тій скруті, як Іван» (із живих уст). Із цього випливає, що в наведених на початку фразах треба було висловитись так: «опинився в безпорадному становищі (стані)», «не бачила ради в цьому становищі», «дав собі раду в скрутному становищі» чи «зарадив собі в скруті».

Правильніше: не дати собі раду в скрутному становищі

Правильніше: зарадити собі в скруті

Правильніше: Він дав собі раду в скруті

Правильніше: У скрутну хвилину