СКАЗАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: нічого не скажеш

Правильніше: Скажіть, будь ласка (будьте ласкаві, прошу сказати)

Правильніше: якщо (коли) можна так висловитися (сказати)

Правильніше: як це сказати українською мовою?

Правильніше: і що на це сказати?

Правильніше: хотів би сказати про те, що…

Правильніше: сказати всю правду

Правильніше: нічого гріха таїти (крити); правду кажучи; ніде правди дівати; ніде діватися; правду мовити

Правильніше: треба (варто) сказати (зазначити)

Правильніше: соромно сказати

Правильніше: тягти (тягнути) за язик

Правильніше: сказати щось пошепки

Правильніше: аж з медом та з маком

Правильніше: насипати снігу за комір; натрусити піску за пазуху

Правильніше: вивезти язиком мов на лопаті; як омелько (мартин) з конопель

Правильніше: як ножем відрізати; як відрубати

Правильніше: сказати не до ладу (невлад, невлучно, не до речі)

Правильніше: дати волю язикові

Правильніше: сказати двома словами

Правильніше: влучити пальцем у стелю; попасти пальцем в небо

Правильніше: сказати (відповісти) не до ладу (невлад, невлучно, не до речі)

Правильніше: наприклад сказати

Правильніше: не зважитися (не наважитися) сказати

Правильніше: не можу прийти до слова

Правильніше: язик проковтнути

Правильніше: не здобувся на слово (на відповідь)

Правильніше: гріх (нема чого, нічого) бога гнівити; гріх слово сказати

Правильніше: на закінчення треба (слід) сказати

Правильніше: щоб не сказати інакше

Правильніше: сказати, як відрубати

Правильніше: сказати нове слово

Правильніше: утяти (утнути) до гапликів

Правильніше: сказати нове слово

Правильніше: мов в око вліпити; влучити в саме око ( в саму точку)

Правильніше: і спасибі не сказати

Правильніше: на добраніч дати (віддати), на добраніч сказати; побажати доброї ночі

Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).

АЛЕ:

Часто в поточному мовленні не помічають різниці між ними, а то й надають перевагу лексемі говорити, вважаючи, що вона в усіх випадках може замінити слова казати, мовити. Чи так це насправді? Попри те, що надуживання дієсловом говорити призводить до прикрої одноманітності стилю всього тексту, зазначав видатний український мовознавець Борис Антоненко-Давидович, можна побачити й певну відмінність між цими словами, якщо вдатися до нашої класики й фольклору: «Стара, кажуть, стала» (Тарас Шевченко); «Скачи, враже, як пан каже» (приказка); «Ой казала мені мати, ще й приказувала, щоб я хлопців у садочок не принаджувала» (народна пісня); «Кажуть люди, кажуть, що я – файна дівка» (народна пісня). Тут ми натрапляємо тільки на форми від дієслова казати. А поряд форми з дієсловом говорити: «Говорить, як у рот кладе» (приказка); «Такий розбитний, що й по-німецькому говорить» (із живих уст).
З наведених прикладів випливає, що в класичній літературі й народному мовленні спостерігається нахил (за деякими винятками) ставити слово казати там, де є пряма мова або передається зміст повідомленого, висловленого: «щоб я хлопців у садочок не принаджувала», «що я – файна дівка» тощо. Навпаки, там, де йдеться не про зміст, а про спосіб чи якість висловлювання, треба вживати лексему говорити: «вміння говорити ясно і просто», «по-німецькому говорить».
Близьким за значенням до дієслова казати є мовити: «Казала б, та уста не мовлять» (Ганна Барвінок). А говорити, коли воно стоїть із прийменником з і керує іменником в орудному відмінку, має своїм синонімом слово розмовляти: «Ой у полі могила з вітром говорила» (Тарас Шевченко). Отже, тут говорила можна замінити на розмовляла.

Правильніше: точніше сказати

Правильніше: скажи мені, з ким ти товаришуєш, – то я скажу, хто ти

Правильніше: скажу згодом (далі)

Ось що писала відомий мовознавець Євгенія Чак. Якщо в реченні присудок виражений дієсловом, а підмет – займенником, то вони мають неодмінно узгоджуватися, хоч би йшлося про одну особу: «Ви говорили», «Ви приїхали» (а не «Ви говорила», «Ви приїхав»).
Дієслівний присудок часом помилково не узгоджують у числі з підметом-займенником за аналогією до випадку, коли присудок виражений прикметником. За нормами літературної мови при підметі-займеннику, який означає одну особу, але стоїть у множині, присудок-прикметник здебільшого вживається в однині: «Ви молода». Однак це стосується тільки присудків, виражених прикметниками, а на присудки-дієслова не поширюється. Дієслівні присудки обов'язково узгоджуються з підметом-займенником і стоять у множині, незалежно від того, чи такий займенник означає кілька осіб чи одну: «Ви розповідали», «Ви згадували». Так само «Ви зробили», «Ви зателефонували» ( а не «Ви зробила», «Ви зателефонував»).

Правильніше: Даруйте, пробачте на слові; не бажаючи образити, скажу; не ображайтесь; не майте того за зле

Правильніше: узявся до діла, то й роби; сказав «а», кажи й «б»

Правильніше: як скаже, так і зробить

Правильніше: сказано на мою адресу

Правильніше: вилетіло з рота

Правильніше: скажу ще кілька слів

Правильніше: ось що скажу; скажу так

Правильніше: скажи це українською мовою

Правильніше: десять разів мір, а раз утни; тричі міряй, а раз відріж; скажеш – не вернеш; напишеш – не зітреш; відрубаєш (відріжеш) – не приточиш

Правильніше: тільки подумайте! ти скажи! це ж треба!

Правильніше: як він сказав; за його словами

Правильніше: танцювати під чию дудку; танцювати, як хто скаже; скакати так, як грають (як кажуть)

Правильніше: баба бабі сказала; циганська пошта

Правильніше: казав пан кожух дам, та й слово його тепле; казав, та не зав'язав; ждали, ждали та й жданки розгубили (та й годі сказали); надіявся дід на обід, та без вечері спати ліг

Правильніше: як віл у калюжу ляпнув

Правильніше: мимоволі сказав

Правильніше: і губи не роззявив

Правильніше: не промовив (не сказав) ні слова (і слова); і (ні) словом не прохопився; і (ні) пари з уст [не пустив]; і уст не розтулив

Правильніше: менше слів, а більше діла; менше говори – більше діла твори; добрі діла кращі від добрих слів; робота сама за себе скаже

Правильніше: не сказав жодного слова; і [ні] пари з уст не пустив

Правильніше: даруйте (пробачте) на слові; не бажаючи образити; не ображайтеся; не майте цих слів за зле

Правильніше: скажімо; візьмімо; для прикладу

Правильніше: як овечка, не скаже ні словечка

Правильніше: у законі сказано

Правильніше: ждали, ждали, та й годі сказали

Правильніше: діяти (робити) за [чужим] наводом; слухати чийого голосу; ходити в когось на поводі; танцювати під чию дудку; танцювати, як хто скаже; скакати так, як заграє хтось

Правильніше: вилізти на грушку й рвати петрушку; плести як небіжка ногами; вигадати таке, що й в борщ не кришать; нісенітницю (нісенітниці) верзти (плести, правити); плести (верзти, правити) абищо (казна-що, дурниці, бредню); городити таке – ні літо, ні зима; як скаже, то ні пришити, ні прилатати; галамагати; химині кури правити

Правильніше: золоті слова

Замініть для урізноманітнення мовлення дієслово сказано на стилістично кращий варіант: йдеться, йшлося, мовиться, мовилося.

Правильніше: мимоволі сказав

Правильніше: Також не сказала