СКАЖИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
скажи мені, хто твій друг, – і я скажу тобі, хто ти
скажи це по-українськи
подумати тільки!
нічого сказати
буде сказано нижче
Чи правильні вислови “Ви пішов”, “Ви сказала”, “Ви засміявся”, “Ви зустріла” тощо?
Дієслівний присудок часом помилково не узгоджують у числі з підметом-займенником за аналогією до випадку, коли присудок виражений прикметником. За нормами літературної мови при підметі-займеннику, який означає одну особу, але стоїть у множині, присудок-прикметник здебільшого вживається в однині: «Ви молода». Однак це стосується тільки присудків, виражених прикметниками, а на присудки-дієслова не поширюється. Дієслівні присудки обов'язково узгоджуються з підметом-займенником і стоять у множині, незалежно від того, чи такий займенник означає кілька осіб чи одну: «Ви розповідали», «Ви згадували». Так само «Ви зробили», «Ви зателефонували» ( а не «Ви зробила», «Ви зателефонував»).
Скажіть, будьте добрі
Не в обіду сказано
якщо можна так виразитися
як це буде по-українськи?
як оцінити цю подію?
хто каже альфа, нехай каже й бета
хотів би зупинитися на питанні…
у всьому признатися
треба признатися (сказати) відверто
треба замітити
стидно сказати
спонукати (змушувати) кого-небудь сказати щось
слова не розходяться з ділом
сказати щось про себе
сказати щось облесливо, нещиро, удавано
сказати щось дошкульне
сказати що-небудь недоречно
сказати що-небудь категорично
сказати невпопад
сказати зайве
сказати в двох словах
сказати (зробити) що-небудь невлад
сказати (відповісти) невпопад
сказано в мій адрес
сказав щось не подумавши
скажу ще пару слів
скажу наступне
сім разів відмір, один раз відріж
приміром сказати
по його словах
плясати під дудку чию
плітки
обіцяного три роки чекають
недоречно сказав
невільно сказав
не сказав ні слова; і рота не розкрив
не рішитися сказати
не проронив ні слова
не по словах судять, а по ділах
не знаю, що сказати
не знати, що сказати
не знайшов, що сказати (відповісти)
не вимовив ні [одного] слова
не варто нарікати (скаржитися)
не в образу сказано
наприклад, приміром
на заключення треба сказати
м'яко кажучи
мовчить, наче води набрав у рот
категорично заявити
зробити яке-небудь відкриття
зробити (виконати, сказати) щось недоречно
закон гласить
ждали – не діждались
домогтися значних досягнень у певній галузі
діяти за [чужою] вказівкою
говорити дурниці (нісенітниці, єрунду)
вчасно; доречно сказано
влучно (дотепно) сказати
бути невдячним кому-небудь за щось
бажати спокійної ночі
Виділення комами вставних слів
Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).
КОМА СТАВИТЬСЯ | |
---|---|
Для виділення вставних слів і речень, що ними бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, будь ласка, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте, однак, сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші | Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (Іван Котляревський).
Ну, та, звісно, на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (Михайло Коцюбинський). Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний). Немає сонця — І десь воно, проте, живе і світить (Максим Рильський). Та й скажіть мені, будь ласка, яке там добро з тієї брехні? (Марко Вовчок). |
АЛЕ:
КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ | |
---|---|
Якщо такі слова є не вставними, а повнозначними, і виконують одну із синтаксичних ролей | Десь зник і Семен, ..кинув і жінку — не звісно, чи вдова, чи не вдова, а горюй сама на світі (Іван Микитенко).
Мені здається, що вже пізно. Стало зрозуміло, що ніхто не прийде. Головне відділення нині таки працює. |
Після проте, однак, коли вони є сполучниками і стоять на першому місці в головному або підрядному реченні | І земля, і вода, і повітря — все поснуло. Однак та нічна тиша повна всякими згуками (Михайло Коцюбинський).
Руки і ноги тремтіли у неї од слабості, проте вона уперто намагалася злізти з ліжка (Степан Васильченко). |
Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення | Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав. Пор.: Дмитро, поспішаючи, очевидно, не поснідав. Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ. Пор.: Я буду у вас сьогодні, мабуть, увечері. |
Якщо сполучник а (рідше але) відноситься до вставного слова, він комою не виділяється — а власне, а втім тощо | Ти все дбаєш за мене — а головне, знаєш, чим зробити мені приємність (Михайло Коцюбинський). |
Не виділяються комами такі слова: адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, які не є вставними | Кажуть, нібито ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря (Олесь Гончар). |
Йдеться, мовиться і сказано
Замініть для урізноманітнення мовлення дієслово сказано на стилістично кращий варіант: йдеться, йшлося, мовиться, мовилося.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
У листі було сказано, що вони не приїдуть. | У листі йшлося, що вони не приїдуть. |
говорити – казати
З наведених прикладів випливає, що в класичній літературі й народному мовленні спостерігається нахил (за деякими винятками) ставити слово казати там, де є пряма мова або передається зміст повідомленого, висловленого: «щоб я хлопців у садочок не принаджувала», «що я – файна дівка» тощо. Навпаки, там, де йдеться не про зміст, а про спосіб чи якість висловлювання, треба вживати лексему говорити: «вміння говорити ясно і просто», «по-німецькому говорить».
Близьким за значенням до дієслова казати є мовити: «Казала б, та уста не мовлять» (Ганна Барвінок). А говорити, коли воно стоїть із прийменником з і керує іменником в орудному відмінку, має своїм синонімом слово розмовляти: «Ой у полі могила з вітром говорила» (Тарас Шевченко). Отже, тут говорила можна замінити на розмовляла.